Сергій Пономарьов
На Вінниччині суд виніс вирок чоловікові, якого визнали агентом Федеральної служби безпеки росії. За підпал релейної шафи «Укрзалізниці» та самовільне залишення військової частини він отримав 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Злочин, за даними слідства, був спрямований на пошкодження залізничної інфраструктури та створення перешкод для перевезення вантажів в умовах воєнного стану.
Йдеться про місцевого мешканця Вінницької області, який раніше проходив військову службу за контрактом. Чоловік самовільно залишив військову частину, після чого тривалий час переховувався та шукав заробіток через Telegram-канали. Саме там, як встановили правоохоронці, на нього вийшли представники російської спецслужби. Після вербування йому запропонували виконати завдання, пов’язане з диверсією на залізниці.
Як агент готував підпал залізничного обладнання
За матеріалами справи, російські куратори доручили чоловікові знищити релейну шафу, яка є частиною технічної інфраструктури залізниці. Таке обладнання забезпечує роботу систем сигналізації, керування рухом і безпеку поїздів. Його пошкодження може призвести до збоїв у функціонуванні окремої ділянки колії, затримок перевезень та додаткових ризиків для залізничного руху.
Перед виконанням завдання засуджений придбав у будівельному магазині легкозаймисту речовину. Щоб приховати її призначення, він перелив рідину в пляшку з-під води. За даними слідства, чоловік також заздалегідь продумав маршрут до об’єкта та спосіб приховати свою особу.
У день диверсії він переодягнувся у власному гаражі, після чого вирушив до залізничної лінії пішки. Загалом чоловік подолав понад 10 кілометрів. Під час руху він змінював напрямок, намагався обходити місця з камерами відеоспостереження та вживав заходів, щоб не привертати уваги.
Діставшись релейної шафи, агент пошкодив захисний корпус обладнання, облив його легкозаймистою сумішшю та підпалив. Сам момент загоряння він записав на мобільний телефон. Відео, за версією слідства, мало стати доказом виконання завдання для російських кураторів. Такий спосіб звітування часто використовується у злочинних схемах, коли замовники дистанційно контролюють дії завербованих виконавців.
Затримання та докази співпраці з ФСБ
Співробітники Служби безпеки України затримали чоловіка у березні 2025 року. Оперативні заходи провели за місцем його проживання протягом двох діб після підпалу. Правоохоронці встановили особу виконавця та зібрали докази, які підтверджували його причетність до пошкодження залізничного обладнання.
Під час обшуків було вилучено одяг, у якому чоловік, за даними слідства, перебував під час скоєння диверсії. Також правоохоронці вилучили смартфон із матеріалами, що свідчили про контакти із представниками російської спецслужби та передачу їм інформації про виконане завдання. Цифрові дані стали одним із ключових доказів у кримінальному провадженні.
Слідство встановило, що підозрюваний діяв не самостійно, а виконував вказівки російських кураторів. Його вербування відбулося під виглядом пошуку підробітку в інтернеті. Правоохоронці наголошують, що ворог може використовувати подібні пропозиції для залучення до злочинів людей, які перебувають у складному матеріальному становищі, мають проблеми із законом або намагаються переховуватися від військової служби.
Суд призначив покарання у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Вирок ухвалено за ч. 2 ст. 113 Кримінального кодексу України — диверсія, вчинена в умовах воєнного стану, а також за ч. 5 ст. 407 КК України — самовільне залишення військової частини або місця служби в умовах воєнного стану.
Розслідування диверсії на залізниці
Досудове розслідування проводили співробітники СБУ у Вінницькій області спільно з працівниками Національної поліції. Процесуальне керівництво у справі здійснювали прокурори Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.
Підпал релейної шафи розглядався правоохоронцями не як звичайне пошкодження майна, а як спроба завдати шкоди критично важливій транспортній інфраструктурі. Залізниця відіграє важливу роль у забезпеченні оборонних, гуманітарних і економічних перевезень, тому будь-які атаки на її об’єкти можуть мати наслідки далеко за межами місця безпосереднього пошкодження.
Українські спецслужби регулярно повідомляють про спроби російських представників вербувати громадян через соціальні мережі та месенджери. Потенційним виконавцям можуть пропонувати гроші за фотографування військових об’єктів, передавання координат, підпали автомобілів або пошкодження елементів енергетичної та транспортної систем. Утім, участь у таких діях є кримінальним злочином, а обіцянки винагороди не звільняють виконавців від відповідальності.
Окрему небезпеку становлять спроби залучати до диверсій неповнолітніх, військовослужбовців, людей без постійного доходу та тих, хто перебуває у вразливому становищі. Російські спецслужби можуть приховувати справжню мету завдань і подавати їх як разову роботу. Насправді навіть передавання фотографії чи відеозапису об’єкта може бути частиною підготовки терористичної або диверсійної операції.
У справі на Вінниччині суд врахував тяжкість скоєного, умови воєнного стану та зв’язок обвинуваченого з представниками держави-агресора. Призначений термін покарання має стати наслідком не лише безпосереднього підпалу, а й усвідомленої участі у спробі послабити роботу української залізниці на користь росії.