Тихон Гулевичук
Колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер продовжує отримувати кошти, пов’язані з роботою на російському напрямку, попри санкційні обмеження та посилену увагу до його контактів із представниками РФ. Як з’ясували журналісти німецького видання Der Spiegel, виплати політику можуть надходити не безпосередньо від російської компанії, а через німецьку структуру, що дає змогу уникати прямого порушення санкційних правил.
Наприкінці вересня Шредер увійшов до наглядової ради російського товариства з обмеженою відповідальністю «Гиперглобус». Ця компанія формально відокремлена від німецької Globus Holding, яка управляє однойменною мережею гіпермаркетів. Проте, за даними розслідування, винагороду за свою діяльність колишній канцлер отримує не від російського підприємства.
Замість прямого переказу з росії Шредер уклав консультаційний договір із німецькою компанією TMB Holding. Саме через цю структуру, як припускають журналісти, і здійснюються виплати політику. Така схема дає змогу формально дистанціювати винагороду від російської юридичної особи, хоча сама робота Шредера безпосередньо пов’язана з компанією, що працює на російському ринку.
Як працює схема з консультаційним договором
У TMB Holding підтвердили факт укладення угоди з Герхардом Шредером. Водночас представники компанії не стали уточнювати, чи пов’язаний цей контракт із новим призначенням політика до наглядової ради «Гиперглобуса». У компанії пояснили, що колишній канцлер має значний досвід консультування сімейних підприємств.
Зокрема, йдеться про консультації щодо стратегії роботи на іноземних ринках. Серед таких напрямків називають російський ринок, а також діяльність компаній, які продовжують працювати в росії або мають там бізнесові інтереси. Таким чином, TMB Holding може позиціонувати виплати як оплату консультаційних послуг, а не як винагороду за роботу в російській компанії.
За інформацією джерел, новий договір із Шредером пройшов юридичну перевірку на предмет можливих санкційних наслідків. У результаті перевірки було зроблено висновок, що угода формально не порушує чинних обмежень. Водночас сам факт такої перевірки свідчить про високі ризики, пов’язані з будь-якими фінансовими операціями за участю колишнього канцлера та російських активів.
Власником TMB Holding, за даними німецьких медіа, є родина Брух. Ця ж родина протягом приблизно двох століть розвиває мережу Globus. Бізнесова структура компанії дає їй можливість оформлювати співпрацю з колишнім канцлером через німецьку юридичну особу, не здійснюючи прямих платежів від російського підприємства.
Ключовим елементом цієї історії є різниця між формальною стороною договору та фактичним напрямком діяльності. Юридично Шредер консультує німецьку компанію, однак його нова посада пов’язана саме з російським «Гиперглобусом». Це викликає питання щодо того, чи не є консультаційний контракт способом обійти обмеження, які ускладнюють прямі виплати за роботу в росії.
Попередні проблеми Шредера з російськими коштами
Санкційні ризики для Герхарда Шредера не є новими. Раніше один із німецьких банків заблокував платежі, які колишній канцлер мав отримати від компанії Nord Stream 2 AG. Фінансова установа побоювалася, що проведення таких операцій може створити ризик застосування американських санкцій проти самого банку.
Банківські обмеження стали наслідком не лише походження коштів, а й тривалої історії співпраці Шредера з російськими державними енергетичними структурами. Після завершення роботи на посаді канцлера у 2005 році він досить швидко став працювати на проєкти, пов’язані з росією. Згодом політик отримав керівні та консультативні посади в компаніях, які мали тісні зв’язки з російською владою.
Завдяки цій діяльності Шредер заробив мільйони. Його робота на російські державні концерни неодноразово ставала приводом для критики в Німеччині та інших європейських країнах. Особливо гостро питання постало після початку повномасштабної війни росії проти України, коли значна частина європейських політиків почала відмовлятися від співпраці з російським бізнесом.
Попри суспільний тиск, Шредер тривалий час не погоджувався розірвати зв’язки з російськими компаніями. Він також неодноразово робив заяви, які сприймалися як прихильні до кремля. Через це колишній канцлер опинився в політичній ізоляції, хоча зберіг впливове ім’я та доступ до бізнесових кіл.
Політична реакція та роль кремля
Зв’язки Шредера з росією мають не лише фінансовий, а й політичний вимір. Колишній канцлер регулярно фігурує в публічних обговореннях як людина, здатна підтримувати неформальний контакт із російським керівництвом. У Кремлі його вважають прийнятним співрозмовником, оскільки він не приєднався до найжорсткішої критики політики володимира путіна.
Російський президент раніше називав Шредера бажаним кандидатом для участі в можливих переговорах від імені Європейського Союзу щодо України. Свою позицію путін пояснював тим, що колишній канцлер нібито не здійснював «ворожих дій» проти росії. Така оцінка з боку кремля викликала негативну реакцію в європейських країнах, адже Шредер фактично розглядається як політик, який зберіг тісні зв’язки з російською владою.
Кремль також підтверджував перебування Шредера в росії. Поїздка колишнього канцлера до Москви та його участь у заходах, пов’язаних із днем народження путіна, спричинили нову хвилю критики в Німеччині. Канцлер Фрідріх Мерц висловив глибоке обурення такими діями та наголосив, що вони суперечать позиції більшості європейських держав щодо російської агресії проти України.
Окремі представники країн Європи відкрито висміювали пропозицію путіна залучити Шредера до переговорів із питань безпеки. На їхню думку, людина, яка роками отримувала гроші від російських енергетичних і корпоративних структур, не може вважатися незалежним посередником у питаннях, що стосуються війни та європейської безпеки.
Історія з TMB Holding знову порушує питання про те, наскільки ефективно працюють санкційні механізми, якщо виплати можна оформити через пов’язану компанію в іншій юрисдикції. Формальна відсутність прямого платежу з росії може відповідати букві правил, однак водночас зберігає фінансовий зв’язок із російським бізнесом.
Ситуація навколо Шредера демонструє складність контролю за непрямими фінансовими операціями. Навіть якщо договір проходить юридичну перевірку та не містить очевидного порушення санкцій, його зміст і реальний зв’язок із російськими компаніями можуть залишатися предметом гострих суспільних дискусій. Для критиків колишнього канцлера це чергове підтвердження того, що він не відмовився від роботи на російському напрямку, а лише змінив спосіб отримання винагороди.
Таким чином, Герхард Шредер продовжує залишатися символом суперечливих відносин між німецьким бізнесом, політикою та росією. Його приклад показує, як колишні високопосадовці можуть зберігати прибуткові зв’язки з російськими структурами навіть після запровадження масштабних санкцій. Поки юридичні формулювання дозволяють проводити такі виплати через німецькі компанії, дискусія про справжню мету консультаційних договорів і межі санкційного контролю триватиме.