Тихон Гулевичук
Європейський суд з прав людини розпочав розгляд шести заяв, поданих українськими інкасаторами Ощадбанку проти Угорщини. Справи стосуються затримання працівників банку, поводження з ними та обставин вилучення транспортних засобів і цінностей під час міжнародного перевезення. Ще щодо одного заявника, який входив до складу тієї самої інкасаторської бригади, очікується аналогічне процесуальне рішення.
Йдеться про інцидент, що стався під час перевезення готівки та банківських металів з Австрії до України. Українські працівники виконували службове завдання в межах регулярної операції, однак на території Угорщини їх затримали місцеві компетентні органи. Заявники вважають, що дії угорської сторони призвели до порушення їхніх прав, гарантованих Європейською конвенцією з прав людини.
ЄСПЛ відкрив провадження за скаргами українських інкасаторів
Офіційне підтвердження реєстрації заяв Секретаріатом ЄСПЛ є важливим етапом для заявників. Перед тим як справа потрапляє до повноцінного розгляду, суд перевіряє дотримання низки формальних вимог, оцінює юрисдикцію та прийнятність звернення. Значна частина заяв не проходить цю первинну стадію через процесуальні недоліки або визнається неприйнятною.
У цьому випадку Суд прийняв до розгляду шість заяв і відкрив письмове провадження. Це означає, що скарги не були відхилені на попередньому етапі та містять питання, які можуть потребувати оцінки на міжнародному рівні. Водночас відкриття провадження ще не є остаточним рішенням про порушення Конвенції. На наступних етапах ЄСПЛ має отримати позиції сторін, вивчити матеріали справи та надати оцінку діям угорських органів.
Справи перебувають на початковій письмовій стадії. Суд може звертатися до сторін із додатковими запитаннями, просити надати документи або пояснення щодо обставин затримання, умов утримання та подальшого розвитку подій. Після цього може бути визначено подальший порядок розгляду, зокрема питання щодо комунікації справ з урядом держави-відповідача.
Заявники посилаються на статтю 3 Європейської конвенції з прав людини, яка забороняє катування, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження. Також у заявах ідеться про можливе порушення статті 5 Конвенції, що гарантує право на свободу та особисту недоторканність і забороняє свавільне або незаконне затримання.
За словами керівництва Ощадбанку, початок розгляду в ЄСПЛ свідчить про перспективність системної правової позиції, яку сформували представники заявників. У банку також наголошують, що захист прав працівників і відстоювання законних інтересів державної фінансової установи мають важливе значення в умовах міжнародного спору.
Що відомо про затримання інкасаторської бригади
Інцидент стався під час регулярного перевезення валютних коштів і банківських металів між австрійським банком та Ощадбанком. Два інкасаторські автомобілі прямували з Відня в Україну. У транспорті перебували кошти, призначені для подальшого використання в українській банківській системі, підтримання готівкового обігу та забезпечення потреб клієнтів.
До складу бригади входили семеро штатних працівників Ощадбанку. Їхній досвід роботи в установі становив від кількох років до понад двох десятиліть. Керівником групи був заступник директора департаменту інкасації. У банку зазначали, що всі працівники виконували службові обов’язки, а міжнародне перевезення відбувалося в межах чинних домовленостей і встановлених процедур.
За інформацією Ощадбанку, затримання відбулося без належного пояснення причин. Українська сторона також заявляла про труднощі зі встановленням місця перебування інкасаторів і доступом до них консульських представників. Ситуація набула міжнародного розголосу після того, як українські посадовці закликали угорські органи надати офіційні роз’яснення та забезпечити дотримання прав громадян України.
Угорська сторона пов’язувала затримання із підозрою у відмиванні грошей. Водночас український банк наполягав, що вантаж був належним чином оформлений, а його перевезення здійснювалося відповідно до міжнародних правил, митних процедур і вимог безпеки. Ощадбанк також повідомляв про наявність ліцензії на виконання міжнародних перевезень та про те, що подібні операції проводилися регулярно.
Через обмеження, пов’язані з повномасштабною війною, перевезення значних обсягів готівки й цінностей між Україною та європейськими країнами здійснюються наземним транспортом. Такі операції є частиною роботи банківської інфраструктури та необхідні для забезпечення українського фінансового ринку готівковими коштами. У банку підкреслювали, що гроші належали Ощадбанку, який отримав їх у розпорядження для обслуговування громадян і бізнесу.
Повернення коштів і подальший розвиток справи
Затриманий вантаж включав близько 40 мільйонів доларів США, 35 мільйонів євро та дев’ять кілограмів банківського золота. У травні Ощадбанк повідомив про повернення коштів і цінностей. Їхнє фактичне повернення стало окремим етапом у врегулюванні наслідків інциденту, однак не закрило питання щодо законності затримання працівників та поводження з ними.
Згодом угорські органи припинили кримінальне провадження щодо українських інкасаторів. За результатами розслідування не було встановлено складу злочину. Крім того, рішення про трирічну заборону на в’їзд і перебування семи співробітників Ощадбанку в Шенгенській зоні було скасовано після початку його судового оскарження.
Попри припинення кримінальної справи та повернення активів, заявники вважають, що питання порушення їхніх основоположних прав залишається невирішеним. Саме тому вони звернулися до ЄСПЛ, який оцінює не лише наявність кримінальних підстав для затримання, а й відповідність дій державних органів міжнародним стандартам захисту прав людини.
Подальший розгляд у Страсбурзі може охопити тривалість і правові підстави затримання, умови перебування інкасаторів під контролем угорських органів, доступ до консульської допомоги, а також обставини вилучення та утримання банківського транспорту і цінностей. Важливими будуть документи, якими сторони обґрунтовуватимуть свої позиції, і пояснення щодо рішень, ухвалених угорськими службами.
Для України ця справа має значення не лише через інтереси семи працівників банку. Вона також стосується гарантій безпеки громадян, які виконують професійні обов’язки за кордоном, і дотримання європейськими державами принципів законності під час транскордонних операцій. Рішення ЄСПЛ у майбутньому може дати відповідь на питання, чи були дії угорських органів пропорційними, обґрунтованими та сумісними з вимогами Конвенції.
Наразі процес у ЄСПЛ триває, а остаточні висновки щодо відповідальності Угорщини ще не зроблені. Відкриття провадження є важливим сигналом для заявників, однак фінальна оцінка залежатиме від усіх матеріалів, позицій сторін і висновків міжнародного суду.