Келлог підтримав удари України по НПЗ росії, попри позицію Трампа

Колишній спецпредставник президента США Дональда Трампа з питань України генерал Кіт Келлог висловився на підтримку продовження українських ударів по російських нафтопереробних заводах. Його позиція стала помітною на тлі закликів американського президента припинити атаки на об’єкти паливної інфраструктури росії.

За словами Келлога, удари України по НПЗ та інших важливих об’єктах у глибині російської території створюють для кремля відчутний тиск. Саме тому, як вважає генерал, Москва намагається домогтися припинення таких атак і шукає додаткові аргументи для переговорів зі США та європейськими країнами.

Келлог наголосив, що українські військові дедалі частіше завдають ударів по підприємствах, які мають значення для російської економіки, логістики та військово-промислового комплексу. Пошкодження нафтопереробних потужностей можуть впливати на виробництво й постачання пального, необхідного для армії, транспорту та промисловості.

Чому удари по російських НПЗ посилюють тиск на кремль

Російська нафтопереробна галузь відіграє важливу роль у забезпеченні внутрішнього ринку пальним і підтримці військової машини. Нафтопереробні заводи не лише виробляють бензин і дизель, а й забезпечують паливом військову техніку, залізничні перевезення, вантажний транспорт та інші сфери, пов’язані з веденням війни.

У разі пошкодження або зупинки окремих підприємств росія змушена перерозподіляти потоки сировини та готового пального, збільшувати імпорт або використовувати резерви. Це створює додаткові витрати для державного бюджету й може позначатися на стабільності внутрішнього ринку. Крім того, регулярні атаки демонструють, що навіть значно віддалені від лінії фронту об’єкти не є повністю захищеними.

На думку Келлога, намагання російського керівництва налагодити постачання дизельного пального на міжнародні ринки, зокрема для Сполучених Штатів, може бути пов’язане з бажанням послабити наслідки українських атак. Кремль може прагнути показати, що ситуація з паливом залишається контрольованою, а також використати енергетичну тему як інструмент впливу на міжнародні переговори.

Генерал припустив, що росія намагається пов’язати питання припинення ударів по НПЗ із ширшим дипломатичним процесом. Москва може розраховувати на те, що занепокоєння щодо цін на пальне або стабільності енергетичних ринків змусить партнерів України чинити тиск на Київ.

Відмінність між українськими та російськими атаками

Окремо Кіт Келлог звернув увагу на різницю між цілями українських і російських ударів. Він заявив, що Україна переважно намагається уражати об’єкти, пов’язані з військово-промисловим комплексом, виробництвом озброєнь, постачанням пального та забезпеченням російських військ.

Водночас росія систематично атакує цивільну інфраструктуру України. Йдеться про житлові будинки, енергетичні об’єкти, школи, лікарні, церкви та інші споруди, які не мають безпосереднього військового призначення. Такі удари призводять до загибелі мирних жителів, руйнування міст і сіл, перебоїв із електропостачанням, теплом та водою.

Келлог заявив, що Україна фактично переносить війну на територію росії, і російське суспільство починає усвідомлювати наслідки агресії. За його словами, росіяни тривалий час могли сприймати війну як віддалений конфлікт, який відбувається переважно за межами РФ. Удари по нафтопереробних заводах та інших стратегічних об’єктах змінюють це сприйняття.

Генерал також висловив сумнів у здатності російської армії досягти всіх заявлених цілей. Зокрема, він не вважає гарантованим захоплення решти території Донецької області. Російські війська продовжують наступальні дії, однак не демонструють швидкого просування, на яке розраховувало керівництво країни.

Позиція Трампа та відповідь України

Заява Келлога прозвучала на тлі позиції Дональда Трампа, який закликав Україну припинити удари по російських НПЗ. Американський президент пов’язував такі атаки з можливим зростанням цін на пальне та вимагав від Києва утриматися від подальших ударів по нафтопереробних підприємствах росії.

Таким чином, між заявами президента США та його колишнього спеціального представника виникла помітна відмінність. Трамп зосереджується передусім на можливих економічних наслідках для паливного ринку, тоді як Келлог оцінює атаки як військовий інструмент, здатний послабити Росію та змусити її керівництво переглянути підхід до війни.

Українська влада раніше неодноразово заявляла, що удари по російських об’єктах є відповіддю на масовані атаки РФ по українській інфраструктурі. Президент Володимир Зеленський наголошував, що Україна має право знищувати військові та енергетичні об’єкти, які забезпечують російську агресію.

Київ також виходить із того, що припинення ударів лише з українського боку не гарантуватиме зменшення інтенсивності російських атак. Без симетричних домовленостей і реального контролю за їх виконанням така пауза може дати Москві можливість відновити пошкоджені підприємства, накопичити ресурси та посилити обстріли українських міст.

Келлог прямо заявив, що росія прагне переконати Україну та Сполучені Штати припинити удари по НПЗ, однак українські військові, на його думку, продовжать обирати такі цілі. Генерал вважає, що в умовах війни важливе значення має здатність уражати об’єкти, які підтримують військову спроможність противника.

Подальший розвиток ситуації залежатиме від інтенсивності українських атак, стану російської паливної системи та позиції міжнародних партнерів Києва. Якщо удари по НПЗ триватимуть, кремль може зіткнутися з новими проблемами у забезпеченні армії, роботі промисловості та стабільності внутрішнього ринку. Водночас дипломатичний тиск на Україну з боку окремих союзників, імовірно, посилюватиметься.

Позиція Кіта Келлога свідчить, що навіть у США немає повної одностайності щодо доцільності припинення українських ударів по російській нафтовій інфраструктурі. Для Києва ці атаки залишаються одним із небагатьох способів безпосередньо впливати на військовий потенціал росії далеко за межами фронту.