Коригувальник удару, що забрав життя 64 людей, помер у в’язниці

У в’язниці помер Олександр Косторний — 76-річний чоловік, якого суд визнав винним у державній зраді та передачі російським спецслужбам інформації про військові об’єкти. За версією слідства, його дії були пов’язані з ракетним ударом по Яворівському полігону на Львівщині, унаслідок якого загинули 64 людини.

Про смерть засудженого 5 жовтня повідомили українські медіа та представники місцевої влади. Косторний помер під час відбування покарання у в’язниці. Офіційна причина смерті наразі не оприлюднена. Обставини, за яких настала смерть, мають бути встановлені відповідними органами в межах передбачених процедур.

Що відомо про справу Олександра Косторного

За матеріалами кримінального провадження, 4 березня 2022 року Олександр Косторний через Telegram передав співробітникові Федеральної служби безпеки росії карту Яворівського військового полігону. На ній, як встановило слідство, були позначені об’єкти, що могли становити інтерес для російських військових.

Через дев’ять днів, 13 березня 2022 року, російські війська завдали масованого ракетного удару по Яворівському полігону. За інформацією Служби безпеки України, унаслідок атаки загинули 64 людини, понад 100 отримали поранення. Частина людей після удару вважалася зниклою безвісти.

Яворівський полігон розташований неподалік від кордону з Польщею та використовувався для підготовки українських військовослужбовців. У перші тижні повномасштабного вторгнення росії там перебували військові, зокрема мобілізовані та добровольці. Саме тому передача інформації про розташування об’єктів могла створити безпосередню загрозу для життя людей.

Слідчі вважали, що зібрані Косторним дані могли бути використані для коригування вогню. У таких справах важливим є не лише сам факт передання відомостей, а й характер інформації, її точність, час передачі та можливий зв’язок із подальшими атаками. Суд дослідив ці обставини та дійшов висновку, що дії обвинуваченого мали умисний характер.

Затримання, вирок і позиція обвинуваченого

Олександра Косторного затримала контррозвідка СБУ у Львові в червні 2022 року. Під час розслідування правоохоронці перевіряли його контакти, цифрове листування та обставини підготовки матеріалів, які могли бути передані російській стороні.

У травні 2024 року Галицький районний суд Львова визнав Косторного винним у державній зраді. Йому призначили 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. У березні 2025 року Тернопільський апеляційний суд залишив вирок без змін, тому рішення набуло чинності.

Під час судового розгляду Косторний не визнавав своєї вини. Він наполягав, що передав знайомому схему місцевості, на якій нібито були позначені місця для збирання грибів. Водночас суд звернув увагу на те, що на карті були окремо виділені військові об’єкти. Частина позначених місць, за матеріалами справи, згодом стала цілями російського ракетного удару.

Суд не погодився з поясненнями обвинуваченого та визнав їх такими, що не спростовують доказів сторони обвинувачення. Вирок ґрунтувався на сукупності матеріалів, які розглядалися під час відкритого судового процесу. Після апеляційного перегляду призначене покарання залишилося без змін.

Чому ця справа важлива для безпеки

Історія Косторного демонструє, наскільки небезпечним може бути передавання відомостей про військову інфраструктуру під час війни. Навіть на перший погляд звичайна карта або фотографія може містити дані про розташування підрозділів, техніки, укриттів, навчальних майданчиків чи маршрутів переміщення людей.

Розвідувальна інформація може збиратися не лише через складні технічні засоби. Важливу роль відіграють особисті контакти, повідомлення у месенджерах, фотографії, відео, публікації в соціальних мережах і побутові спостереження. Саме тому українські правоохоронці регулярно закликають громадян не поширювати дані про роботу системи протиповітряної оборони, переміщення військових та наслідки обстрілів у режимі реального часу.

Особливу небезпеку становить передача інформації представникам держави-агресора. Такі дії можуть допомагати визначати пріоритетні цілі, планувати удари та оцінювати їхні результати. У разі доведення умислу вони розглядаються як злочини проти основ національної безпеки України.

У цій справі також важливим є часовий проміжок між передачею карти та атакою на полігон. Саме він став одним з елементів, які слідство та суд оцінювали під час встановлення можливого зв’язку між діями обвинуваченого та наслідками ракетного удару.

Смерть засудженого не скасовує судового вироку та не змінює встановлених судом обставин справи. Водночас інформація про причину смерті, стан здоров’я Косторного та обставини його перебування у в’язниці має бути офіційно уточнена. Наразі відомо лише, що 76-річний чоловік помер під час відбування 15-річного покарання за державну зраду.