Литва заморозила активи Фрідмана та Усманова: олігархи під санкціями

Литва заморозила активи російських мільярдерів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана, запровадивши проти них національні санкції. Таке рішення Вільнюс ухвалив після того, як на рівні Європейського Союзу обмеження щодо обох бізнесменів були скасовані. Литовська влада наголосила, що не вважає послаблення санкцій правильним сигналом на тлі триваючої російської агресії проти України.

Про замороження активів повідомив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс. За його словами, держава використала власний санкційний механізм, аби не допустити вільного доступу російських олігархів до майна, коштів та інших економічних ресурсів на литовській території.

Литва заморозила активи Фрідмана та Усманова в межах національного режиму санкцій, підкреслив глава литовського зовнішньополітичного відомства. Він також заявив, що Вільнюс не заплющуватиме очі на рішення, які можуть послабити тиск на представників російського великого бізнесу.

Чому Литва запровадила власні санкції

Рішення Литви стало відповіддю на зміну санкційної політики Європейського Союзу. Країни ЄС домовилися виключити Алішера Усманова та Михайла Фрідмана зі списку обмежень. Водночас санкції проти приблизно трьох тисяч інших фізичних і юридичних осіб продовжили ще на тривалий період.

Скасування обмежень щодо двох російських мільярдерів викликало критику з боку держав, які виступають за максимально жорсткий тиск на Москву. Серед них опинилися країни Балтії та Україна. Їхні представники наголошують, що російські бізнесмени з великими активами та впливом не мають отримувати послаблення доти, доки росія продовжує війну проти України.

Литовський уряд пояснює свою позицію необхідністю зберігати послідовність санкційної політики. На думку Вільнюса, виключення впливових російських бізнесменів із санкційних списків може створити враження, що економічний тиск поступово втрачає силу. Це, своєю чергою, здатне послабити спільну позицію європейських держав і дати російським елітам підстави розраховувати на повернення доступу до заморожених ресурсів.

Національні санкції дозволяють Литві продовжити обмеження незалежно від спільного рішення ЄС. Йдеться передусім про блокування активів, заборону користування ними та обмеження фінансових операцій. Конкретний обсяг заходів залежить від литовського законодавства, даних державних органів і структури майна, яке може бути пов’язане з підсанкційними особами.

Хто такі Алішер Усманов і Михайло Фрідман

Алішер Усманов та Михайло Фрідман належать до найбагатших представників російського бізнесу. Обоє тривалий час мали значний вплив у фінансовому, промисловому та телекомунікаційному секторах. Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну вони опинилися під санкціями низки країн.

Михайло Фрідман пов’язаний із великими інвестиційними та банківськими активами. Значна частина його бізнес-інтересів була зосереджена за межами росії, зокрема в європейських країнах. Саме тому санкційні рішення щодо нього мають не лише політичне, а й практичне значення для роботи компаній, управління капіталом і доступу до фінансової інфраструктури.

Алішер Усманов має інтереси у сфері металургії, телекомунікацій та інших галузях. Його ім’я також неодноразово згадували у зв’язку з великою нерухомістю, яхтами та іншими дорогими активами. Частина такого майна раніше була заблокована в межах санкційних процедур, а його статус ставав предметом судових і адміністративних розглядів.

Замороження активів не означає їх автоматичну конфіскацію. У межах санкцій майно залишається власністю особи, однак власник не може вільно продавати його, передавати іншим особам, використовувати кошти або отримувати економічну вигоду. Конфіскація є окремою процедурою, яка потребує додаткових юридичних підстав і рішень компетентних органів.

Реакція України та подальший санкційний тиск

В Україні позитивно оцінили крок Литви. Українська сторона неодноразово закликала союзників не послаблювати санкції проти російських мільярдерів і представників бізнесу, які мають зв’язки з владою росії. Київ наголошує, що обмеження мають залишатися чинними доти, доки Москва не припинить агресію та не почне виконувати вимоги міжнародного права.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга подякував Литві за принципову позицію та закликав інші держави Європейського Союзу наслідувати цей приклад. На його думку, національні санкції можуть стати способом зберегти тиск на російських бізнесменів навіть у ситуації, коли спільне рішення ЄС виявляється менш жорстким.

Президент України Володимир Зеленський також виступав за посилення обмежень щодо російських олігархів. Українська влада вважає, що великі бізнесмени, які роками працювали в російській економічній системі та мали доступ до політичних еліт, не повинні отримувати вигоду від послаблення санкцій під час війни.

Приклад Литви раніше підтримали й інші країни регіону. Естонія також запровадила власні обмеження проти Фрідмана та Усманова. Латвія виступала проти скасування санкцій на європейському рівні, хоча під час фінального голосування не заблокувала відповідне рішення. Така ситуація свідчить про різні підходи держав ЄС до питання санкційної політики.

Для Литви, яка має спільний кордон із росією та добре розуміє безпекові ризики з боку кремля, санкції є частиною ширшої стратегії стримування. Вільнюс прагне показати, що політичні рішення ЄС не повинні автоматично призводити до повернення російським олігархам доступу до європейських активів.

Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи приєднаються до литовської ініціативи інші країни. Якщо національні санкції проти Усманова та Фрідмана запровадять кілька європейських держав, це може суттєво ускладнити їхні фінансові операції та зберегти обмеження попри рішення на рівні Євросоюзу.

Литва своїм рішенням продемонструвала, що скасування загальноєвропейських санкцій не обов’язково означає повне зняття обмежень. Для Вільнюса принциповим залишається питання відповідальності російських еліт і збереження економічного тиску на тих, хто може бути пов’язаний із системою, що забезпечує ведення війни проти України.