Роксолана Мережко
У Полтавській області тривають масштабні роботи із захисту об’єктів критичної інфраструктури. За даними обласної військової адміністрації, готовність окремих споруд уже сягає 99%, водночас на інших майданчиках рівень виконання робіт становить близько 34%. Така різниця пояснюється особливостями об’єктів, складністю інженерних рішень, темпами постачання матеріалів і безпековою ситуацією в регіоні.
Загалом на Полтавщині реалізують проєкти зі створення захисних споруд для 41 об’єкта критичної інфраструктури. Йдеться про системи, від стабільної роботи яких залежить повсякденне життя населення, функціонування підприємств, робота медичних установ, водопостачання, теплопостачання та електроенергетики. Частина проєктів стартувала наприкінці 2025 року, коли потреба в посиленні захисту енергетичних і життєзабезпечувальних об’єктів стала особливо актуальною.
Рівень готовності об’єктів критичної інфраструктури
Найвищі показники зафіксували на об’єктах операторів системи розподілу. Тут будівельна готовність захисних конструкцій перебуває в межах від 40% до 99%. Максимальний показник означає, що на окремих об’єктах основні роботи практично завершені або перебувають на фінальній стадії. Водночас частина споруд потребує додаткового облаштування, монтажу інженерних елементів, перевірки конструкцій та завершення супутніх робіт.
На об’єктах системи життєзабезпечення середній рівень виконання завдань оцінюють приблизно у 34%. Такі споруди часто мають складнішу структуру, розгалужені комунікації та потребують безперервної роботи основного обладнання. Через це будівництво захисних оболонок, укриттів або спеціальних металевих конструкцій доводиться проводити поетапно, не припиняючи функціонування самих об’єктів.
Інженерний захист критичної інфраструктури передбачає не лише зведення масивних конструкцій. Важливими складовими є посилення будівель, облаштування бар’єрів від уламків, захист технологічного обладнання, створення резервних схем живлення та підвищення стійкості ключових вузлів. У разі пошкодження окремих елементів це дає змогу швидше відновлювати роботу систем і зменшувати наслідки атак.
Що впливає на темпи будівництва
Однією з головних причин, які ускладнюють виконання робіт, залишаються бойові дії та тривалі повітряні тривоги. У Полтавській області сигнал повітряної тривоги в середньому може лунати 12–13 годин на добу. У цей час будівельники змушені призупиняти роботи, залишати відкриті ділянки та переміщувати техніку й працівників у безпечні місця. Така ситуація безпосередньо впливає на календарні графіки та скорочує час, доступний для виконання завдань.
Для будівельних бригад це означає необхідність постійно коригувати організацію робочого процесу. Частину операцій виконують у короткі проміжки між сигналами тривоги, а складні монтажні роботи планують з урахуванням безпекових обмежень. Однак не всі технологічні процеси можна швидко зупинити або відновити, тому навіть одна тривала перерва здатна змістити строки постачання, монтажу та приймання окремих конструкцій.
Серед інших проблем називають затримки з постачанням будівельних матеріалів і складну логістику. Для захисних споруд потрібні значні обсяги бетону, арматури, спеціального обладнання та металевих елементів. Перевезення таких матеріалів потребує узгоджених маршрутів, достатньої кількості транспорту й чіткої роботи виробників. Якщо хоча б один компонент надходить із затримкою, це може призупинити цілий етап будівництва.
Окремим викликом став високий попит на металоконструкції. Захисні споруди одночасно зводять у різних областях України, тому виробничі потужності та запаси матеріалів працюють із великим навантаженням. Конкуренція за ресурси впливає на строки виготовлення, ціну та швидкість доставки конструкцій на будівельні майданчики Полтавщини.
Фінансування та значення захисту для регіону
На реалізацію заходів з інженерного захисту в області спрямували майже 1,5 мільярда гривень. Ці кошти мають забезпечити будівництво та облаштування захисних споруд, які допоможуть зберегти працездатність важливих систем під час ракетних і дронових атак. Інвестиції в інфраструктурну безпеку також спрямовані на скорочення часу відновлення послуг у разі пошкодження окремих об’єктів.
Захист критичної інфраструктури має комплексне значення для Полтавської області. Надійна робота енергетичних об’єктів підтримує функціонування лікарень, підприємств, освітніх установ, водоканалів і житлового фонду. Якщо ключові вузли захищені належним чином, регіон отримує більше можливостей зберігати стабільне електропостачання та швидше реагувати на надзвичайні ситуації.
Водночас показник 99% стосується не всіх об’єктів області, а окремих майданчиків, де роботи виконані майже повністю. Загальна картина залишається неоднорідною: поруч із майже завершеними спорудами є об’єкти, готовність яких оцінюють на рівні 34%. Тому подальше завдання обласної влади та підрядних організацій полягає у прискоренні робіт на відстаючих майданчиках, збереженні темпів будівництва та своєчасному вирішенні питань із матеріалами й логістикою.
Попри складні умови, будівництво захисних споруд на Полтавщині продовжується. Завершення запланованих проєктів має посилити стійкість регіональної інфраструктури та зменшити ризики для безперебійної роботи систем життєзабезпечення. Наразі область поєднує високі результати на частині об’єктів із необхідністю прискорити виконання робіт там, де повітряні тривоги, воєнні ризики та проблеми постачання найбільше вплинули на графіки.