На власника будинку Хвойки на Подолі подали до суду: пам’ятка під арештом

Київська прокуратура звернулася до суду через неналежний стан будинку Хвойки на Подолі. Йдеться про історичну споруду на вулиці Ігорівській, 9/1, розташовану між Поштовою площею та набережною Дніпра. У позові вимагають зобов’язати власника провести необхідні ремонтні та реставраційні роботи, аби зберегти пам’ятку від подальшого руйнування.

Ситуація ускладнюється тим, що будинок перебуває під арештом у межах кримінального провадження. Через це питання відповідального управління майном і проведення робіт має вирішуватися з урахуванням обмежень, накладених на актив. Нині розпорядження арештованим майном здійснює Агентство з розшуку та менеджменту активів.

Історія будинку на Ігорівській

Будинок звели у 1893 році за проєктом архітектора Ніколаєва. Це двоповерхова споруда в стилі неоренесансу, характерна для історичної забудови Подолу кінця ХІХ століття. Від 2009 року будівля має статус пам’ятки архітектури національного значення, тому її власник зобов’язаний забезпечувати належне утримання, збереження автентичних елементів і проведення робіт лише за погодженими проєктами.

Особливого значення будинку додає його зв’язок із Вікентієм Хвойкою — українським археологом чеського походження, який зробив вагомий внесок у дослідження давньої історії України. У 1898–1914 роках учений жив саме в цій споруді. Тут він працював із матеріалами археологічних розкопок і свого часу демонстрував частину знайдених артефактів, зокрема предмети, пов’язані з Трипільською культурою.

Хвойка відомий дослідженнями Трипільської, Черняхівської та Зарубинецької культур. Його наукова спадщина має значення не лише для археології, а й для формування уявлення про культурну та історичну тяглість українських земель. Тому будинок на Ігорівській є цінним не тільки як архітектурний об’єкт, а і як місце пам’яті, пов’язане з історією української науки.

Попри охоронний статус, споруда протягом тривалого часу не отримувала належного догляду. На фасадах помітні сліди занедбаності, окремі елементи будинку потребують відновлення, а загальний технічний стан викликає занепокоєння. Для пам’ятки національного значення такі обставини створюють ризик втрати оригінальних деталей і подальшого погіршення стану конструкцій.

Хто володіє пам’яткою та чому її заарештували

Із 2010 року будинок належить компанії «Колумбус». Її кінцевим бенефіціарним власником називають Вадима Новинського, який перебуває під українськими санкціями та, за наявною інформацією, проживає за межами країни. Майно, пов’язане з бізнесменом, зокрема й будинок Хвойки, було арештоване.

Арешт майна означає, що власник обмежений у можливості розпоряджатися ним: відчужувати, передавати в заставу чи іншим чином змінювати його статус. Водночас сам арешт не скасовує обов’язку забезпечувати збереження культурної спадщини. Для історичної споруди це особливо важливо, оскільки бездіяльність може призвести до незворотних пошкоджень.

На початку року будинок перевірили інспектори Департаменту охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації. За результатами огляду вони зафіксували незадовільний стан пам’ятки. Ці матеріали стали підставою для подальших дій прокуратури, яка вирішила вимагати від власника виконання ремонтно-реставраційних зобов’язань у судовому порядку.

Для прокуратури та органів охорони культурної спадщини справа має принципове значення. Якщо власник не виконує вимог законодавства про охорону пам’яток, держава може вимагати через суд усунути порушення. У цьому випадку йдеться не про звичайний ремонт нерухомості, а про комплекс фахових заходів, які мають зберегти історичний вигляд будинку та його автентичні конструктивні й декоративні елементи.

Якою може бути подальша доля будинку

Проблему занедбаного стану пам’ятки порушували неодноразово. Представники Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» заявляли, що будинок Хвойки перебуває у вкрай складному стані. Серед запропонованих рішень було вилучення споруди з приватної власності та її передача до комунальної власності.

Ініціативу щодо зміни форми власності підтримували громадські та культурні організації. Вони наголошували, що після реставрації будівля могла б стати відкритим громадським простором і музеєм археології імені Вікентія Хвойки. Такий заклад міг би розповідати про давні культури України, історію археологічних досліджень і життя науковця, чиє ім’я пов’язане з Подолом.

Відповідні пропозиції намагалися просувати через петиції до центральних органів влади, однак їх не підтримали. Водночас громадський інтерес до будинку не зник. Для мешканців Києва та дослідників міської історії він залишається важливим елементом культурного ландшафту Подолу.

Судовий позов прокуратури може стати кроком до визначення конкретного плану дій щодо пам’ятки. Якщо суд задовольнить вимоги, власник або уповноважений розпорядник майна має виконати роботи, передбачені законодавством та охоронними документами. Водночас через арешт будинку реалізація рішення вимагатиме узгодженої роботи прокуратури, АРМА, органів охорони культурної спадщини та фахівців-реставраторів.

Будинок Хвойки потребує не косметичного оновлення, а повноцінної реставрації. Важливо зберегти його історичний вигляд, фасад, вхідну браму, планувальні особливості та інші елементи, які формують цінність пам’ятки. Будь-які роботи мають проводитися прозоро, із залученням сертифікованих спеціалістів і громадським контролем.

Подальше рішення щодо споруди визначить, чи залишиться будинок Хвойки закритим і занедбаним об’єктом, чи отримає нове життя як публічний культурний простір. Для Києва це питання важливе не лише з погляду збереження архітектури. Йдеться про захист місця, пов’язаного з історією української археології, та про відповідальне ставлення до культурної спадщини в умовах війни й масштабних міських змін.