Народжуваність у Києві впала вдвічі: що стоїть за цифрами

У Києві за шість років кількість зареєстрованих народжень скоротилася вдвічі. Якщо у 2019 році столичні відділи державної реєстрації актів цивільного стану зафіксували 32 634 народження, то у 2025 році таких реєстрацій було 16 492. Ця динаміка свідчить про глибокі зміни у демографічній ситуації міста, однак самі цифри потребують обережного тлумачення.

Йдеться саме про кількість реєстраційних дій у київських ДРАЦС, а не про точну кількість дітей, народжених жінками, які мають столичну реєстрацію. Після початку повномасштабної війни правила змінилися: народження можна зареєструвати незалежно від місця проживання батьків. Тому до київської статистики потрапляють не лише мешканці столиці, а й внутрішньо переміщені особи та люди з інших регіонів, які перебувають у місті.

Як змінювалася кількість народжень у Києві

Найпомітніший перелом припав на 2022 рік. Тоді у столиці зареєстрували 17 148 народжень, що приблизно на 42% менше, ніж роком раніше. Для порівняння, у 2021 році кількість реєстрацій становила близько 29,5 тисячі. Різке падіння збіглося з початком повномасштабного вторгнення, масовим переміщенням населення, евакуацією та загальною невизначеністю, яка вплинула на рішення родин і доступність медичних та адміністративних послуг.

У 2023 році показник дещо зріс, однак це відновлення виявилося нетривалим. Надалі кількість реєстрацій знову зменшувалася. У 2024 році в Києві зареєстрували 17 773 народження, а у 2025 році — 16 492. Отже, за один рік показник скоротився ще приблизно на 7%.

Оперативні дані за 2026 рік також не демонструють зміни тенденції. За перші вісім місяців у столиці зареєстрували 10 199 народжень. Якщо середній темп збережеться до кінця року, загальна кількість може становити близько 15 тисяч. Це означало б нове зниження — орієнтовно на 7% порівняно з 2025 роком.

Таким чином, падіння не обмежилося одним кризовим роком. Після різкого обвалу у 2022 році Київ не повернувся до довоєнних показників. Навпаки, кількість зареєстрованих народжень поступово знижується, формуючи довготривалу демографічну тенденцію.

Чому статистику не можна трактувати буквально

Порівнювати дані різних років без урахування особливостей реєстрації було б некоректно. До повномасштабної війни народження здебільшого оформлювали за місцем проживання. Після запровадження воєнного стану в Україні діє принцип екстериторіальності. Він дає змогу батькам звернутися до ДРАЦС у доступному для них місті, навіть якщо вони не зареєстровані там постійно.

Через це київські показники можуть бути як вищими, так і нижчими за фактичну кількість дітей, народжених мешканцями столиці. Наприклад, частина киян могла оформити документи в іншому регіоні після евакуації або тимчасового виїзду. Водночас у Києві могли реєструвати народження сім’ї, які через війну опинилися в столиці, але не мають київської прописки.

Є й інша причина розбіжностей — різні методики підрахунку. Дані ДРАЦС відображають кількість актових записів, тоді як медична або демографічна статистика може враховувати місце фактичного народження, місце проживання матері чи інші критерії. Саме тому в окремих повідомленнях можуть фігурувати різні цифри за один і той самий період.

За наявними оцінками, за десятиліття народжуваність у Києві скоротилася приблизно на 44%: із 35,5 тисячі дітей у 2015 році до 20,2 тисячі у 2025 році. Цей показник відрізняється від кількості реєстрацій у ДРАЦС за той самий рік, оскільки йдеться про інше джерело та іншу систему обліку. Проте обидва масиви даних вказують на один напрямок — кількість новонароджених у столиці стає меншою.

Що означає спад народжуваності для міста

Зменшення кількості дітей поступово впливає на роботу міських сервісів. Найперше зміни помітні у сфері дошкільної освіти. Якщо раніше Київ стикався з нестачею місць у дитячих садках і великими чергами, то тепер у частині закладів з’являється вільний ресурс. У 2026 році в комунальних садочках почали відкривати групи для дітей від шести місяців. Однією з передумов такого рішення стала менша кількість дітей дошкільного віку.

Проте скорочення народжуваності не означає автоматичної відсутності проблем. Потреба в місцях у садочках залежить не лише від загальної кількості дітей, а й від їхнього розподілу між районами, переміщення сімей, доступності закладів та безпекових умов. В одних частинах міста можуть з’являтися вільні групи, тоді як в інших батьки й надалі матимуть труднощі з влаштуванням дитини.

Демографічні наслідки проявляються не одразу. Діти, які народжуються сьогодні, через кілька років формуватимуть попит на дошкільну освіту, а згодом — на школи, гуртки, медичні послуги та громадський транспорт. Тривале зниження народжуваності вимагатиме від міста перегляду планів розвитку інфраструктури, фінансування соціальних програм і підтримки родин.

Водночас самі цифри не пояснюють усіх причин падіння. На рішення про народження дітей впливають війна, безпекові ризики, вимушене переселення, розділення сімей, економічна нестабільність, вартість житла та невпевненість у майбутньому. Частина людей відкладає народження дитини, а частина сімей виїжджає за межі Києва або України. Тому статистика реєстрацій відображає не один фактор, а сукупний результат демографічних, соціальних та воєнних обставин.

Повної картини наразі бракує через обмежене оприлюднення демографічних даних. Від початку повномасштабної війни органи статистики призупинили публікацію частини показників на час дії воєнного стану. Це ускладнює аналіз вікової структури населення, міграції, смертності та реального співвідношення між кількістю народжених і чисельністю мешканців столиці.

Падіння кількості зареєстрованих народжень у Києві є важливим сигналом, але не простою арифметичною відповіддю про кількість киян. Воно показує масштаб демографічних змін, водночас потребуючи пояснення з урахуванням воєнної міграції, нових правил реєстрації та відсутності повної офіційної статистики. Навіть за таких обмежень тенденція очевидна: столиця входить у період, коли планувати міські послуги доведеться з урахуванням меншої кількості дітей та невизначеної структури населення.