Порошенко: путін сприймає поступки щодо санкцій як слабкість

Лідер «Європейської Солідарності» Петро Порошенко заявив, що російський президент володимир путін сприймає поступки у санкційній політиці не як прояв доброї волі, а як ознаку слабкості Заходу. Про це п’ятий президент України сказав під час щорічної безпекової конференції у шведському Вісбю, де обговорювали міжнародну підтримку України, санкційний тиск на Росію та ризики для європейської безпеки.

Однією з тем виступу стала домовленість між Сполученими Штатами та росією щодо можливого експорту російського дизельного пального. Порошенко висловив розчарування таким рішенням і наголосив, що воно навряд чи матиме помітний вплив на світові ціни на дизель. На його думку, заявлені обсяги постачання є надто незначними порівняно з глобальним споживанням.

Політик зазначив, що щодня у світі використовується близько чотирьох мільйонів тонн дизельного пального. Водночас росія нібито готова експортувати близько 300 тисяч тонн на місяць. За словами Порошенка, це лише символічний обсяг, який не здатен суттєво змінити ситуацію на міжнародному ринку енергоносіїв.

Поступки росії не гарантують миру

Петро Порошенко закликав західних партнерів не довіряти обіцянкам кремля і не розглядати послаблення санкцій як інструмент, здатний автоматично привести до припинення війни. Він переконаний, що російське керівництво використовує будь-які поступки для досягнення власних політичних і військових цілей.

«Путін сприймає це не як добру волю, яку ви йому даруєте, а як слабкість», – заявив Порошенко, звертаючись до американських та європейських союзників. На його переконання, такий підхід не може забезпечити бажаного результату, адже Москва трактує пом’якшення тиску як сигнал про готовність Заходу відступати.

Політик сформулював три ключові заклики до міжнародних партнерів України. Перший – не вірити путіну та його заявам. Другий – не боятися російського керівництва. Третій – зберігати єдність демократичних держав, оскільки лише спільна позиція здатна змусити Росію змінити свою поведінку.

Порошенко наголосив, що санкції мають залишатися частиною комплексної стратегії стримування росії. Їхня ефективність залежить не лише від формального запровадження обмежень, а й від готовності партнерів контролювати їхнє виконання, перекривати шляхи обходу та не допускати повернення агресора до звичайних економічних відносин без реальних гарантій безпеки.

Підтримка України як інвестиція у безпеку Європи

Під час виступу у Вісбю Порошенко звернувся до західних союзників із закликом продовжувати підтримку українського спротиву. Він підкреслив, що допомога Україні не є односторонньою благодійністю. На його думку, це передусім інвестиція у безпеку всієї Європи та спосіб не допустити поширення російської агресії на інші країни.

За словами політика, слабка або непослідовна реакція міжнародної спільноти лише заохочує кремль до подальшої ескалації. Якщо росія побачить, що санкції можна поступово послаблювати без виконання вимог, а військовий тиск не призводить до серйозних наслідків, це може створити додаткові загрози для України, країн Балтії, Польщі та інших держав Європи.

Окремо Порошенко закликав використати заморожені російські активи для страхування українського бізнесу від воєнних ризиків. Йдеться про механізм, який міг би зменшити фінансові втрати підприємців, стимулювати інвестиції та допомогти економіці працювати навіть в умовах повномасштабної війни.

Заморожені активи росії, на думку Порошенка, мають працювати на відновлення та захист України, а не залишатися виключно предметом тривалих політичних дискусій. Він вважає, що міжнародні партнери повинні розробити зрозумілий правовий механізм, який дозволить спрямовувати ці кошти на компенсації, оборонні потреби та гарантування економічної стабільності.

Логістичний хаб для протидії російським атакам

Ще однією пропозицією Петра Порошенка стало створення логістичного хабу на кордоні України та держав-членів Європейського Союзу. Такий центр, за його задумом, міг би допомогти організувати постачання необхідних товарів, посилити транспортні можливості України та ЄС, а також протидіяти російським ударам по логістичній інфраструктурі.

Ініціатива має не лише військове, а й гуманітарне значення. Україна відіграє важливу роль у забезпеченні продовольчої безпеки багатьох країн світу, зокрема держав Близького Сходу та Північної Африки. Ускладнення експорту через російські атаки може спричинити дефіцит продовольства, зростання цін і нові хвилі нестабільності в регіонах, які залежать від українського зерна та іншої аграрної продукції.

Порошенко пояснив, що функціонування такого логістичного вузла могло б одночасно розв’язати кілька завдань: підтримати українську економіку, посилити спроможність Європейського Союзу допомагати Україні та знизити ризики для міжнародних продовольчих поставок. На його переконання, безпека транспортних маршрутів і стабільність експорту мають розглядатися як важлива складова спільної європейської політики.

Заяви українського політика пролунали на тлі дискусій про можливе послаблення окремих обмежень проти росії та спроби домовитися з кремлем щодо енергетичних питань. Українська сторона наполягає, що будь-які санкційні рішення повинні враховувати не лише економічні показники, а й реальні наслідки для безпеки.

Позиція Порошенка полягає в тому, що Росію можна стримати лише завдяки єдності, послідовному санкційному тиску та масштабній підтримці України. Будь-які односторонні поступки без чітких гарантій, на його думку, ризикують бути сприйняті кремлем як дозвіл продовжувати агресивну політику. Саме тому союзники мають діяти узгоджено, посилювати обороноздатність України та не дозволяти росії використовувати енергетичні домовленості для руйнування міжнародної єдності.