Порошенко у Швеції: Україна вже діє як Стаття 5 для НАТО

Україна вже багато років є одним із ключових факторів безпеки Європи, а після початку повномасштабної війни її роль для Північноатлантичного альянсу стала ще очевиднішою. Про це заявив п’ятий президент України Петро Порошенко під час щорічної безпекової конференції у шведському місті Вісбі. У центрі його виступу були майбутнє європейської безпеки, необхідність збереження єдності НАТО та перспективи повноправного членства України в Альянсі.

За словами політика, НАТО залишається головним гарантом безпеки Європи, а вступ України до Альянсу не має реальної альтернативи. Регіональні формати співпраці, військові коаліції та двосторонні домовленості можуть посилювати спільну оборону, однак вони не здатні повністю замінити систему колективної безпеки, яку забезпечує НАТО.

Україна фактично виконує функцію колективної оборони

Порошенко наголосив, що Україна щодня стримує російську агресію та не дозволяє їй поширитися на держави Європи. Українські військові протистоять армії росії на полі бою, знищують її наступальний потенціал і водночас захищають не лише власну територію, а й безпекове середовище всього континенту.

Саме тому, на його думку, Україна вже діє як своєрідна «Стаття 5 для НАТО». Стаття 5 Північноатлантичного договору передбачає, що напад на одного члена Альянсу розглядається як напад на всіх. Україна наразі не має формального статусу держави-члена, проте фактично виконує одну з найскладніших функцій спільної оборони, щодня протидіючи російській військовій машині.

«Ми виконуємо найважчу роботу і щодня даємо відсіч російській агресії, захищаємо європейських сусідів і НАТО», — зазначив Порошенко. На його переконання, внесок України у стримування росії має бути врахований під час обговорення майбутнього Альянсу та європейської архітектури безпеки.

Політик також підкреслив, що Україна не повинна постійно доводити своє право на вступ до НАТО. Багаторічна боротьба з російською агресією, досвід української армії та здатність протистояти масштабній війні є переконливими доказами готовності держави бути частиною системи колективної оборони.

НАТО має зберегти єдність перед зовнішніми та внутрішніми загрозами

Окрему увагу у виступі було приділено викликам, які постають перед Північноатлантичним альянсом. Порошенко заявив, що росія намагається послабити трансатлантичну співпрацю, використовуючи дезінформацію, політичний вплив, енергетичний шантаж і спроби посіяти недовіру між союзниками.

Водночас, за його словами, не менш небезпечними можуть стати внутрішні суперечності у країнах НАТО. Популізм, політична поляризація та небажання окремих сил дотримуватися спільних зобов’язань здатні поступово послабити Альянс навіть без прямого вторгнення російських військ на територію його держав-членів.

Єдність НАТО є не менш важливою, ніж його військова міць. Стаття 5 може гарантувати спільну відповідь на зовнішню агресію, але вона не здатна автоматично подолати політичний розкол або втрату довіри між союзниками. Саме тому країнам Альянсу необхідно підтримувати спільне бачення загроз, виконувати оборонні зобов’язання та демонструвати готовність допомагати одне одному.

Порошенко закликав використовувати всі доступні формати регіональної взаємодії, зокрема співпрацю України з державами Північно-Балтійської вісімки. Така взаємодія важлива для обміну досвідом, розвитку оборонних технологій, посилення кібербезпеки та координації дій у протидії російському впливу. Водночас регіональні ініціативи, на його думку, мають доповнювати НАТО, а не підміняти його.

Членство України в НАТО залишається стратегічною метою

Під час виступу у Швеції Порошенко нагадав, що курс України на повноправне членство в НАТО закріплений у Конституції. Це означає, що вступ до Альянсу є не ситуативним політичним гаслом, а довгостроковим стратегічним напрямом української держави.

Він також закликав врахувати досвід Фінляндії та Швеції, які пройшли власний шлях до вступу в НАТО. На думку політика, Україна має вивчати рішення, завдяки яким ці країни змогли адаптувати оборонну політику, посилити взаємосумісність із союзниками та перейти до повноправної участі в Альянсі.

Питання членства України в НАТО, за словами Порошенка, не можна знімати з міжнародного порядку денного. Навпаки, повномасштабна війна продемонструвала, наскільки важливою є участь України у спільній системі безпеки. Українська армія вже має унікальний бойовий досвід, якого не має жодна інша європейська держава, а українське суспільство заплатило надзвичайно високу ціну за захист свободи та незалежності.

Порошенко поставив питання, які, на його думку, мають почути всі партнери України: що ще повинна зробити держава після пережитих трагедій, звільнення окупованих територій і багаторічного опору російській агресії, аби отримати можливість стати членом НАТО.

Його виступ у Вісбі став черговим нагадуванням про те, що безпека Європи сьогодні безпосередньо пов’язана з безпекою України. Україна не лише просить про захист, а й сама захищає європейський простір. Саме тому дискусія про членство в НАТО має ґрунтуватися не тільки на політичних процедурах, а й на реальному внеску України у стримування російської агресії.

Україна вже є частиною європейської системи оборони фактично. Наступним кроком, як наголосив Порошенко, має стати закріплення цього внеску на політичному та правовому рівнях через повноправне членство в НАТО.