Повітряні сили очікують перехоплювачі реактивних дронів не раніше кінця листопада

Україна очікує на масштабне постачання перехоплювачів реактивних безпілотників не раніше кінця листопада. Про це заявив заступник командувача Повітряних сил ЗСУ Юрій Черевашенко під час засідання тимчасової слідчої комісії. За його словами, питання створення та розгортання нових засобів протидії швидкісним дронам залишається одним із ключових напрямів посилення української протиповітряної оборони.

Потреба в таких системах зросла через зміну тактики російських військ. Окупанти дедалі частіше застосовують безпілотники з реактивною силовою установкою, які здатні рухатися значно швидше за традиційні ударні дрони. Через високу швидкість і складнішу траєкторію польоту їх важче своєчасно виявляти, супроводжувати та знищувати на підході до цілі.

Росія нарощує використання реактивних дронів

Юрій Черевашенко повідомив, що з липня росія суттєво збільшила кількість запусків реактивних безпілотників. Нині такі апарати становлять приблизно 40% від усіх безпілотників, які застосовуються під час атак. У Повітряних силах прогнозують, що в майбутньому частка реактивних дронів може зрости до 80%.

Такі зміни створюють додаткове навантаження на українську систему протиповітряної оборони. Звичайні засоби, які ефективно працюють проти повільніших безпілотників, не завжди можуть забезпечити необхідну швидкість реагування. Саме тому військові та українські виробники розглядають перехоплювачі як окремий клас озброєння, призначений для боротьби зі швидкісними повітряними цілями.

За наявною інформацією, максимальна швидкість російських реактивних дронів нині може сягати 600 кілометрів на годину. Водночас українські військові не виключають, що противник намагатиметься збільшити цей показник до 800–900 кілометрів на годину. Юрій Черевашенко зазначив, що таких апаратів поки не фіксували, однак відповідний розвиток російських безпілотних технологій прогнозується.

Зростання швидкості безпілотників скорочує час від моменту їхнього виявлення до входження в зону ураження. Це підвищує вимоги до всіх елементів оборони: радіолокаційних засобів, систем управління, каналів передачі даних і безпосередньо перехоплювачів. Від швидкості реакції залежатиме не лише результативність знищення цілі, а й здатність захищати критичну інфраструктуру, промислові об’єкти та населені пункти.

Над розробками працюють близько 20 виробників

У Повітряних силах повідомили, що робота над перехоплювачами реактивних дронів ведеться приблизно з 20 виробниками. Частина проєктів перебуває на етапі випробувань і доопрацювання, а три компанії вже продемонстрували результати, які військові вважають перспективними.

На цьому етапі кодифікацію пройшли два зразки перехоплювачів. Йдеться про системи Predator, або «Хижак», і Steliter. Кодифікація є важливим етапом для подальшого використання виробу у військах, адже вона означає, що зразок пройшов необхідні процедури оцінювання та може розглядатися для офіційного постачання.

Виробники заявляють, що їхні перехоплювачі здатні розвивати швидкість приблизно від 460 до 500 кілометрів на годину. Окремі розробники говорять про можливість досягнення показника 700 кілометрів на годину. Водночас ці характеристики ще мають бути підтверджені під час бойового застосування та в умовах реальних повітряних атак.

Ключовим викликом для українських розробників залишається поєднання швидкості, точності наведення, дальності польоту та вартості виробництва. Перехоплювачі мають не лише наздогнати реактивний дрон, а й гарантовано вразити його до того, як він досягне визначеної цілі. Для цього необхідні надійні системи виявлення, стійкий зв’язок і здатність діяти в умовах активної протидії противника.

Постачання у великих масштабах очікують наприкінці листопада

Відповідаючи на запитання щодо термінів отримання перехоплювачів у необхідній кількості, заступник командувача Повітряних сил заявив: «Не раніше кінця листопада». Це означає, що до визначеного періоду можуть тривати випробування, узгодження технічних параметрів, підготовка виробничих ліній та організація постачання до підрозділів.

Важливо розрізняти появу окремих експериментальних зразків і надходження перехоплювачів у масштабах, здатних істотно вплинути на протиповітряну оборону. Для повноцінного захисту українського неба потрібні не поодинокі апарати, а стабільне серійне виробництво, достатня кількість операторів, відповідна інфраструктура та зрозумілий порядок застосування.

Перехоплювачі можуть стати одним із компонентів багаторівневої системи захисту від реактивних безпілотників. Їх використовуватимуть разом із радіолокаційними комплексами, засобами радіоелектронної боротьби, мобільними вогневими групами, зенітними ракетними системами та іншими видами озброєння. Такий підхід дає змогу розподіляти цілі між різними засобами ураження залежно від їхньої швидкості, висоти, напрямку руху та важливості об’єкта, який вони атакують.

Окремим напрямом залишається розроблення малої ракети «Ніка», яку планують застосовувати проти реактивних безпілотників. Крім того, у Києві розгортають спеціальні турелі для протидії швидкісним дронам. Повідомлялося про встановлення понад 12 таких систем у столиці та підготовку до розгортання ще восьми в Київській області.

Розвиток перехоплювачів і наземних систем оборони має відповісти на нову загрозу, яку формують російські реактивні безпілотники. Їхнє масове застосування може змінити вимоги до роботи української ППО, адже час на реагування стає коротшим, а ціна помилки — вищою. Саме тому військові очікують не лише на окремі успішні випробування, а на якнайшвидше створення повноцінної системи виробництва та бойового використання таких засобів.

До кінця листопада українська сторона планує отримати більше визначеності щодо реальних можливостей нових перехоплювачів, темпів їхнього виробництва та готовності до застосування. Якщо перспективні зразки підтвердять заявлені характеристики, вони можуть посилити захист українського неба та стати важливим інструментом проти подальшого поширення реактивних дронів у російському арсеналі.