Прем’єр Британії заявив про російське «втручання» у голосування за Brexit

Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив, що референдум щодо виходу країни з Європейського Союзу у 2016 році був мішенню російського державного втручання. За його словами, кремль намагався впливати на суспільні настрої та поглиблювати політичні суперечності, які зрештою стали одним із ключових чинників кампанії навколо Brexit.

Глава британського уряду закликав громадян європейських країн уважніше ставитися до спроб іноземних держав впливати на демократичні процеси. Зокрема, він звернувся до виборців Франції та Німеччини, де політичні дискусії також супроводжуються гострими суперечками, поширенням дезінформації та активністю проросійських інформаційних мереж.

Бернем наголосив, що західні політики лише поступово починають усвідомлювати масштаб зовнішнього впливу на вибори, референдуми та громадську думку. Він зазначив, що після приходу на Даунінг-стріт поставив питання про можливе втручання росії у британський референдум і отримав ствердну відповідь.

«Коли я прийшов на Даунінг-стріт, я запитав, чи було втручання росії в референдум 2016 року. І отримав чітку відповідь: так, було», — заявив британський прем’єр.

Російський вплив під час кампанії Brexit

Референдум про членство Великої Британії в ЄС відбувся у червні 2016 року. За вихід із Євросоюзу проголосували 52% виборців, тоді як 48% підтримали збереження членства. Результат голосування започаткував тривалий політичний процес, який завершився формальним виходом країни з ЄС.

У наступні роки британські дослідники та парламентарі неодноразово звертали увагу на активність акаунтів, пов’язаних із росією, у соціальних мережах. Такі сторінки поширювали повідомлення, спрямовані проти Європейського Союзу, мігрантів і британського політичного істеблішменту. Частина публікацій була побудована на провокаціях, емоційних твердженнях і спробах посилити недовіру до державних інституцій.

Дослідницькі організації виявили тисячі облікових записів, які напередодні референдуму публікували матеріали на теми, що розколювали британське суспільство. Йшлося не лише про прямі заклики голосувати за Brexit. Значно частіше використовувалися непрямі методи: поширення страхів щодо міграції, критика європейської бюрократії, перебільшення економічних проблем і формування уявлення про безпорадність британської влади.

Водночас питання про те, наскільки саме російська активність вплинула на остаточний результат референдуму, залишається предметом політичних і наукових дискусій. Сам факт інформаційних операцій не означає, що вони самостійно визначили волю виборців. Однак, на думку британського прем’єра, такі дії могли посилити вже наявні суперечності й зробити суспільний діалог більш конфліктним.

У парламентському звіті, оприлюдненому у 2020 році, британський уряд критикували за відсутність повноцінної оцінки можливого російського втручання у Brexit. Автори документа вважали, що влада мала ретельніше перевірити масштаби іноземного впливу, зокрема через соціальні мережі, політичні контакти та фінансові канали.

У звіті також наголошувалося, що британський підхід суттєво відрізнявся від реакції Сполучених Штатів на підозри щодо російського втручання у президентські вибори 2016 року. У США відповідну оцінку розвідувальні структури підготували значно швидше, тоді як у Великій Британії перевірка наслідків референдуму тривалий час залишалася недостатньою.

Бернем виступає за перегляд відносин із Євросоюзом

Енді Бернем дедалі активніше критикує умови, на яких Велика Британія залишила Європейський Союз. Він заявляє, що Brexit не виправдав очікувань частини його прихильників і створив для британської економіки додаткові труднощі. Серед проблем прем’єр називає ускладнення торгівлі, нові адміністративні процедури, дефіцит працівників у низці галузей і погіршення взаємодії з європейськими партнерами.

Під час конференції Лейбористської партії британський прем’єр заявив, що вихід із ЄС завдав країні більше шкоди, ніж приніс користі. Він пообіцяв ініціювати загальнонаціональне обговорення майбутніх відносин із Євросоюзом напередодні саміту Великої Британії та ЄС.

«Brexit завдав більше шкоди, ніж приніс користі», — сказав Бернем, виступаючи в Ліверпулі.

За його словами, Лондон має домагатися тіснішої інтеграції з європейським блоком без негайного повернення до повного членства. Серед можливих напрямів співпраці він назвав торгівлю, безпеку, обмін даними, координацію міграційної політики та взаємодію у сфері протидії організованій злочинності.

Окремо Бернем розкритикував Найджела Фараджа — одного з найвідоміших прихильників Brexit. Прем’єр звинуватив його в тому, що кампанія за вихід із ЄС залишила після себе тривалий політичний розкол і посилила недовіру громадян до державних інституцій.

Бернем вважає, що досвід Великої Британії може бути корисним для інших європейських демократій. На його думку, політичні суперечності, які виникли після Brexit, тепер проявляються у Франції, Німеччині та інших країнах. Зовнішні сили можуть використовувати такі конфлікти для поширення дезінформації, радикалізації виборців і послаблення єдності Європи.

Британський прем’єр закликав європейські уряди відкрито говорити про загрози іноземного втручання. Він переконаний, що суспільство має знати, як працюють кампанії маніпуляції, хто стоїть за координованим поширенням фейків і якими способами політичні сили намагаються впливати на вибір громадян.

«Ми пройшли через це десять років тому, коли побачили глибокий розкол у нашій політиці, і тепер маємо десятирічний досвід», — зазначив Бернем, коментуючи ситуацію в Німеччині та Франції.

Наслідки Brexit залишаються предметом суперечок

Через роки після референдуму британське суспільство продовжує сперечатися про наслідки виходу з ЄС. Прихильники Brexit наполягають, що країна повернула собі контроль над власним законодавством, кордонами та торговельною політикою. Їхні опоненти вказують на економічні втрати, зростання бюрократичного навантаження та послаблення позицій Великої Британії на європейському континенті.

У суспільстві також зростає увага до питання можливого повернення країни до тісніших відносин із Євросоюзом. Водночас навіть прихильники такого курсу визнають, що повне скасування наслідків Brexit потребуватиме складних переговорів і тривалого політичного процесу.

Заява Енді Бернема стала черговим сигналом про те, що британська влада планує переглядати підхід до Brexit. Прем’єр одночасно порушив два питання: необхідність захисту демократичних процесів від зовнішнього втручання та потребу зменшити негативні наслідки розриву з Європейським Союзом.