Прокуратура вимагає від КМДА укриттів: справу передали до суду

Київська прокуратура звернулася до суду з вимогою визнати протиправною бездіяльність Київської міської державної адміністрації та Київської міської ради у питанні забезпечення столиці мобільними укриттями. Йдеться про необхідність встановлення таких споруд у місцях, де під час повітряної тривоги люди можуть опинитися просто неба та не встигнути дістатися до метро, підземного переходу або іншого обладнаного сховища.

Позов прокуратури стосується не окремого району чи конкретної адреси, а загального підходу міської влади до організації цивільного захисту населення. У відомстві наголошують, що мешканці Києва мають отримувати реальну можливість швидко сховатися під час ракетних ударів і атак безпілотників. Особливо гостро це питання постає в районах із великою кількістю пасажирів, на зупинках громадського транспорту, біля транспортних вузлів та в місцях, де немає доступних підземних приміщень.

Чому прокуратура вимагає встановлення укриттів

За даними прокуратури, під час російських обстрілів значна частина трагічних випадків у Києві відбувається на вулицях. Причиною цього може бути велика відстань до найближчого укриття, відсутність зрозумілої навігації, обмежений час на реагування або фізична недоступність захисних споруд для всіх людей, які перебувають поруч.

Сигнал повітряної тривоги не завжди залишає мешканцям достатньо часу, щоб пройти кількасот метрів до безпечного місця. У нічний час, під час масованих атак або перебоїв у роботі транспорту ця проблема стає ще складнішою. Мобільні укриття можуть бути одним із варіантів швидкого посилення захисту там, де будівництво капітальних споруд неможливе або потребує значних строків і коштів.

У прокуратурі стверджують, що в Києві повністю відсутня міська система мобільних укриттів, створена та організована органами місцевого самоврядування. Водночас законодавство покладає на місцеву владу обов’язок забезпечувати населення засобами цивільного захисту та організовувати заходи безпеки у громадах. Саме тому прокурори вважають, що бездіяльність КМДА та Київради має отримати правову оцінку суду.

Передача справи до суду означає, що питання мобільних укриттів розглядатимуть не лише на рівні публічних заяв або бюджетних планів. Суд має встановити, чи справді міські органи влади не виконали покладені на них обов’язки, а також чи існують підстави зобов’язати їх вжити конкретних заходів для захисту населення.

Скільки мобільних укриттів планує закупити Київ

Раніше в КМДА повідомляли, що місту необхідно близько 620 первинних мобільних укриттів. Водночас до кінця року планують придбати лише 14 таких конструкцій. Їхнє розміщення, зокрема, розглядають на зупинках громадського транспорту, де під час тривоги одночасно може перебувати багато пасажирів.

Таке співвідношення між заявленою потребою та запланованою кількістю закупівель викликає запитання щодо темпів посилення безпеки в столиці. Якщо місту справді необхідні сотні мобільних укриттів, встановлення чотирнадцяти споруд не може швидко розв’язати проблему для всіх районів. Водночас навіть невелика кількість конструкцій може бути корисною як тимчасовий захід у найбільш завантажених або вразливих місцях.

Закупівлею мобільних укриттів має займатися Київпастранс. Це пояснюють тим, що частину конструкцій планують розташувати біля зупинок та об’єктів транспортної інфраструктури. Однак для ефективної роботи таких споруд важливо не лише придбати їх, а й визначити конкретні адреси, забезпечити вільний доступ, належний технічний стан, освітлення, зрозуміле маркування та регулярний контроль.

У КМДА пояснюють недостатній обсяг запланованих закупівель особливостями формування міського бюджету. За словами представників адміністрації, районні державні адміністрації, які є головними розпорядниками бюджетних коштів, не подавали відповідних запитів. Через це необхідні видатки не були повною мірою закладені до бюджетних планів.

Водночас відсутність бюджетного запиту не скасовує потреби мешканців у захисті під час обстрілів. Для киян важливо, яка саме установа мала ініціювати фінансування, а чи існує поруч безпечне місце, куди можна потрапити за лічені хвилини після оголошення тривоги. Саме ця різниця між адміністративними процедурами та щоденними ризиками цивільних може стати одним із ключових аспектів судового розгляду.

Яка ситуація з укриттями у столиці

Наразі в Києві є лише чотири мобільні укриття, встановлені приватними організаціями. Така кількість не відповідає масштабам міста, чисельності населення та потенційній кількості людей, які можуть опинитися на вулиці під час повітряної тривоги. Окремі райони столиці мають доступ до станцій метро, підземних паркінгів або інших споруд, однак ці об’єкти не завжди розташовані поруч із місцем перебування людини.

Мобільні укриття не повинні замінювати розгалужену систему капітальних сховищ. Їхнє завдання полягає у створенні додаткового рівня захисту в місцях, де немає можливості швидко скористатися повноцінною спорудою цивільного захисту. Вони можуть бути особливо важливими для пасажирів громадського транспорту, працівників вуличної торгівлі, комунальних служб, водіїв, кур’єрів та людей, які перебувають просто неба.

Водночас встановлення конструкцій має супроводжуватися зрозумілими правилами користування. Біля укриттів повинні бути помітні позначення, інформація про місткість і доступність, а також пояснення щодо дій під час сигналу тривоги. Не менш важливими є регулярні перевірки, прибирання, освітлення та відсутність перешкод на підходах. Без цього навіть придбане за бюджетні кошти укриття може виявитися малоефективним у критичний момент.

Судовий позов прокуратури може визначити подальший порядок дій міської влади. Якщо суд визнає бездіяльність КМДА та Київради протиправною, органи місцевого самоврядування можуть бути зобов’язані розробити й реалізувати конкретні заходи для забезпечення Києва мобільними укриттями. Водночас практичний результат залежатиме від того, наскільки чіткими будуть рішення, строки їх виконання та контроль за використанням бюджетних коштів.

Для столиці, яка регулярно зазнає російських атак, питання укриттів залишається одним із центральних у сфері безпеки. Мешканці мають право розуміти, де саме вони можуть сховатися поблизу дому, роботи або зупинки транспорту. Тому справа про мобільні укриття стосується не лише суперечки між прокуратурою та міською владою, а й безпосередньої відповідальності за життя та здоров’я людей під час повітряних атак.