Скандал у КНУ: апеляційний суд повернув справу ректора Бугрова до Шевченківського райсуду через помилки в рішенні

Київський апеляційний суд ухвалив рішення, яке може відчутно відкласти подальший розгляд резонансної справи щодо декларації очільника Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Причиною стало виявлення суттєвих неточностей у тексті рішення суду першої інстанції, що поставило під загрозу ідентифікацію особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Скандал у КНУ: апеляційний суд повернув справу ректора Бугрова до Шевченківського райсуду через помилки в рішенні

21 квітня Київський апеляційний суд прийняв рішення повернути матеріали адміністративної справи щодо декларації ректора Володимира Бугрова на доопрацювання до Шевченківського районного суду міста Києва. Судді керувалися тим, що в постанові першої інстанції міститься описка у анкетних даних особи: місце народження вказано неправильно, через що документ не відповідає відомостям у паспорті, представленому в процесі. Захист наполягав, що така невідповідність унеможливлює подальше законне розглядання справи, а прокурор погодився з необхідністю усунення помилки.

Що саме виявили у рішенні і чому це важливо

Йдеться про невідповідність між прізвищем, місцем народження та іншими анкетними даними, які були зазначені в постанові райсуду, та паспортними даними повного обсягу, доведеними у судовому засіданні. Адвокати стверджували, що ще 11 березня подали клопотання про виправлення описки, але суд першої інстанції не вніс відповідних змін і навіть передав справу до апеляційної інстанції. Лише напередодні судового засідання адвокати отримали повістку про дату розгляду клопотання лише 22 квітня — тоді як апеляція відбулася 21 квітня.

Захист підкреслює, що правильна ідентифікація особи є одним із базових елементів процесуального захисту. Якщо в постанові зазначена особа з анкетними даними, які не відповідають особі, що постала перед судом, це створює ризик суттєвого процесуального порушення. Апеляційний суд погодився з цією аргументацією і повернув матеріали для виправлення описки тим судом, який її допустив.

Юридичні й політичні наслідки справи

Справу розглядають за ознаками порушення антикорупційного законодавства — нібито подання недостовірних відомостей у декларації (ч. 4 ст. 172-6 КУпАП). Йдеться про питання декларування користування автомобілем, який належить сину ректора. Сам Бугров наполягає, що декларація складена згідно з вимогами НАЗК і що частина публічного тиску носить політематичний характер, пов’язаний із виборчою кампанією в університеті.

Повернення матеріалів на доопрацювання означає, що подальший розгляд справи в першій інстанції відбудеться лише після внесення виправлень і повторного повідомлення учасників процесу. Для сторін це створює додаткові часові витрати і може змінити динаміку інформаційного поля під час виборчої кампанії в університеті. Представники захисту та сам ректор пов’язують судовий процес із ширшою інформаційною кампанією, яка, на їхню думку, спрямована на дискредитацію кандидата на посаду ректора.

У контексті попередніх рішень варто зазначити, що інша частина провадження щодо доходів ректора вже була закрита через відсутність складу правопорушення. Це підсилює фокус уваги саме на питанні коректності анкетних даних та процедурній чистоті справи, що й стало предметом апеляційного розгляду.

Суд ухвалив задовольнити клопотання захисту і направити справу на виправлення описки до Шевченківського районного суду. Після внесення змін сторони будуть повідомлені про нову дату засідання. У ході прес‑коментарів сторони наголошували, що процес має відбуватися відкрито та відповідно до норм права, а будь‑які неточності мають усуватися в інтересах законності та захисту прав учасників процесу.

Ця історія демонструє, наскільки важливими для справедливого судочинства є технічні деталі документів та процесуальні дії судів. Такі формальні помилки можуть мати суттєвий вплив не лише на долю окремих проваджень, а й на довіру суспільства до судової системи, особливо коли справа розглядається на тлі запеклої публічної дискусії про майбутнє одного з провідних вишів країни.

Підсумок: апеляція визнала, що описка в судовій постанові може перешкоджати законному розгляду справи, й повернула матеріали на виправлення. Далі вирішальними залишаються дотримання процесуальних норм і прозорість судового розгляду, особливо в контексті суспільно значимої виборчої кампанії в КНУ.