Тихон Гулевичук
США можуть повністю припинити обмін розвідувальною інформацією з Україною, якщо Київ продовжить завдавати ударів по російських нафтопереробних заводах та інших енергетичних об’єктах на території росії. Про це повідомило видання The Washington Post із посиланням на обізнані джерела.
За даними журналістів, американські розвідувальні служби передали відповідне попередження посольству України у Вашингтоні. У ньому йдеться про можливе негайне припинення передавання розвідувальних даних у разі нових атак на енергетичну інфраструктуру РФ.
Водночас співрозмовник видання наголосив, що обмін інформацією між США та Україною наразі не припинений повністю. Однак ризик такого рішення залишається, а масштаб попереджень, за його словами, свідчить про серйозність намірів американської сторони.
США пов’язують обмін розвідданими з ударами по НПЗ РФ
Вашингтон наполягає, щоб Україна утрималася від атак на російські нафтопереробні підприємства та інші енергетичні об’єкти. Американська адміністрація розглядає такі удари як фактор, що може ускладнити дипломатичні зусилля навколо припинення бойових дій і вплинути на ситуацію на світовому енергетичному ринку.
За інформацією джерела, попередження українській стороні були настільки масштабними, що їх отримували різні представники з українськими прізвищами. Це може свідчити про спробу американської адміністрації донести позицію не лише до вузького кола військових чи дипломатичних посадовців, а й до ширшого кола українських представників.
Розвідувальна інформація Сполучених Штатів має важливе значення для України. Вона допомагає виявляти підготовку російських атак, оцінювати можливі напрямки ударів, планувати оборонні операції та своєчасно реагувати на загрози для цивільного населення. Через це перспектива обмеження обміну даними може створити додаткові ризики для української протиповітряної оборони та військового планування.
Окремо співрозмовник газети заявив, що ракета, яка влучила в Київ, раніше вже могла долати системи оповіщення. За його словами, останнім часом подібні випадки не фіксувалися. Водночас відсутність попередження про конкретний удар з боку партнерів знову загострила питання доступу України до розвідувальних даних.
Україна заявляє про дотримання енергетичного перемир’я
Президент України Володимир Зеленський раніше повідомляв про труднощі у відносинах зі США. Серед проблем він називав перебої в роботі супутникової системи Starlink, складнощі з обміном розвідувальною інформацією та розбіжності у підходах до завершення війни росії проти України.
За словами глави держави, під час однієї з нічних атак по Києву російські військові застосували п’ять балістичних ракет, які влучили в цивільну інфраструктуру. Зеленський зазначив, що Україна не отримала від партнерів попередження про цей удар. Він наголосив, що такі дані безпосередньо допомагають рятувати життя людей, тому питання їхнього отримання залишається одним із найкритичніших.
Український президент також заявляв, що після оголошення американською стороною так званого енергетичного перемир’я Київ протягом двох діб не завдавав ударів по російських нафтопереробних заводах. Водночас росія, за його словами, не припинила атак на українську енергетичну інфраструктуру.
За цей самий період під російські удари потрапили енергетичні та інші об’єкти у 19 регіонах України. Така ситуація створює нерівні умови для домовленостей, оскільки Україна заявляє про готовність виконувати обмеження, тоді як російська сторона продовжує завдавати ударів по критичній інфраструктурі.
У Києві неодноразово наголошували, що атаки по російських НПЗ мають військове значення. Нафтопереробні підприємства забезпечують російську армію пальним, а пошкодження таких об’єктів може впливати на логістику, постачання та здатність РФ підтримувати бойові дії. Саме тому українська сторона розглядає удари по енергетичній інфраструктурі росії як частину оборонної стратегії.
Попередження Вашингтона та можливі наслідки
Повідомлення про можливе припинення обміну розвідданими з’являлися і раніше. Представники адміністрації президента США Дональда Трампа, за даними американських медіа, намагалися домогтися від Києва припинення ударів по російських енергетичних об’єктах. Серед можливих важелів тиску називали не лише обмеження розвідувальної співпраці, а й ризик блокування окремих видів військової підтримки.
Також повідомлялося, що під час переговорів американські представники могли попереджати українську сторону про наслідки продовження атак на російські НПЗ. Водночас один із посадовців США заперечував, що прямі погрози припинити передавання розвідданих лунали під час цих зустрічей.
Суперечливі заяви свідчать про напруженість у відносинах між Києвом і Вашингтоном. США прагнуть домогтися зниження інтенсивності ударів по енергетичних об’єктах, тоді як Україна наполягає на необхідності реагувати на російські атаки та послаблювати військовий потенціал противника.
У разі фактичного припинення обміну розвідувальними даними Україна може зіткнутися з додатковими складнощами під час підготовки до російських ракетних і дронових атак. Це не означатиме повної втрати можливостей української розвідки, однак може зменшити обсяг інформації, швидкість її отримання та точність оцінювання загроз.
Водночас остаточне рішення Вашингтона наразі не підтверджене. За наявною інформацією, американська сторона обмежилася попередженнями, а передавання даних Україні продовжується. Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи будуть нові удари по російських НПЗ, а також від позиції росії щодо припинення атак на українські енергетичні об’єкти.
Окремим елементом переговорного тла стала домовленість Дональда Трампа та володимира путіна щодо постачання значного обсягу російського дизельного пального на американський і світовий ринки. На цьому тлі енергетичні об’єкти дедалі більше розглядаються не лише як військові цілі, а й як складова міжнародних економічних та дипломатичних домовленостей.
Для України ключовим залишається питання безпеки цивільного населення та захисту критичної інфраструктури. Київ очікує від партнерів своєчасних попереджень про підготовку російських атак, тоді як Вашингтон пов’язує подальшу підтримку з обмеженням українських ударів по енергетичних цілях у росії. Саме ця суперечність може визначити подальший характер обміну розвідувальною інформацією між двома країнами.