США планують транслювати страту засудженого за стрілянину — світ обурений

План американської адміністрації провести пряму трансляцію страти Нідала Маліка Хасана, засудженого за масову стрілянину на військовій базі Форт-Гуд у Техасі, спричинив хвилю обурення у США та за кордоном. Проти такої ініціативи виступили політики з обох провідних партій, правозахисні організації, релігійні лідери й представники міжнародних інституцій. Критики вважають, що трансляція покарання може перетворити виконання вироку на публічне видовище та суперечити базовим принципам людської гідності.

За інформацією американського оборонного відомства, страту запланували на 3 грудня. Вирок мають виконати шляхом розстрілу після того, як президент США Дональд Трамп схвалив відповідний спосіб за рекомендацією міністра оборони Піта Гегсета. Якщо рішення буде реалізоване, воно може стати однією з найбільш суперечливих страт в новітній історії Сполучених Штатів.

Чому ідея трансляції викликала міжнародний осуд

Прихильники публічного показу заявляють, що американське суспільство має бачити наслідки особливо тяжких злочинів. Міністр оборони Піт Гегсет пояснював позицію необхідністю продемонструвати серйозність покарання та наголосити на відповідальності за загибель військовослужбовців. Він також дав зрозуміти, що влада не планує пом’якшувати ставлення до засудженого.

Водночас Управління Верховного комісара ООН з прав людини попередило, що публічна демонстрація страти може фактично прирівнюватися до публічного покарання, яке принижує людську гідність. В ООН наголосили: заборона катувань і жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження є абсолютною. Вона не залежить від тяжкості злочину, у якому людину визнали винною.

Гілларі Клінтон назвала задум варварським і закликала американців виступити проти його реалізації. Конгресвумен Яссамін Ансарі заявила, що публічні страти більше асоціюються з авторитарними режимами, ніж із демократичними державами, які декларують повагу до верховенства права.

Занепокоєння висловили й представники Великої Британії. Міністерка з питань рівності Бріджит Філліпсон назвала ініціативу тривожною, зауваживши, що союзницькі відносини між Лондоном і Вашингтоном не означають автоматичної підтримки кожного рішення американського уряду.

Окремо до критики долучилися американські законодавці-республіканці. Сенатор Том Тілліс, який підтримує смертний вирок для Хасана, заявив, що трансляція його страти була б огидною. Демократ Адам Сміт назвав задум таким, що знецінює правову систему, а сенатор Кріс Мерфі охарактеризував публічні страти як практику середньовіччя.

Проти трансляції виступила також католицька церква. Президент Конференції католицьких єпископів США архієпископ Пол Коклі заявив, що подібна ініціатива сприяє формуванню культури смерті, а не зміцненню справедливості. На думку релігійних лідерів, держава не повинна відповідати на насильство ще більш демонстративним насильством.

Побоювання щодо пропаганди та радикалізації

Правозахисники наголошують, що пряма трансляція страти може мати наслідки, значно ширші за межі конкретної кримінальної справи. Публічне виконання смертного вироку здатне перетворитися на інструмент політичної пропаганди, а кадри з місця події можуть використовувати терористичні угруповання для вербування нових прихильників.

Колишній американський дипломат Нед Прайс заявив, що прославляння насильства здатне посилити радикалізацію та створити для засудженого образ мученика. Він також застеріг, що така трансляція може завдати шкоди міжнародному іміджу США, які десятиліттями намагалися позиціонувати себе як державу, що захищає права людини та демократичні цінності.

Представник Amnesty International USA Джастін Маццола вважає, що трансляція розстрілу лише посилить жорстокість смертної кари. За його словами, покарання не повинно перетворюватися на медійну подію, яка збирає аудиторію та провокує суспільство сприймати смерть як видовище.

Деякі експерти, однак, вважають, що відкритість процедури могла б підвищити контроль за діями держави. Фахівчиня з питань смертної кари Дебора Денно зазначала, що суспільна увага до виконання вироків особливо важлива після випадків, коли страта проходила невдало або супроводжувалася тривалими стражданнями засудженого.

Проте навіть прихильники більшої прозорості визнають, що між незалежним контролем і прямою трансляцією існує принципова різниця. Публічний звіт, присутність уповноважених спостерігачів або судовий нагляд мають на меті перевірити законність процедури. Натомість трансляція для широкої аудиторії може створити ефект шоу та змінити саму природу покарання.

Що відомо про справу Нідала Хасана

Нідал Малик Хасан — колишній військовий психіатр, якого військовий суд визнав винним у нападі на території бази Форт-Гуд. 5 листопада 2009 року він відкрив вогонь у медичному закладі, де військовослужбовці проходили огляд перед відправленням на службу за кордон.

Унаслідок стрілянини загинули 13 людей, серед них 12 військовослужбовців. Ще 32 особи отримали поранення. Під час затримання правоохоронець відкрив вогонь по нападнику. Хасан дістав тяжке поранення, після якого залишився частково паралізованим і нині пересувається на інвалідному візку.

У 2013 році військовий суд присяжних призначив йому смертну кару. Хасана визнали винним за 13 пунктами обвинувачення в умисному вбивстві та 32 пунктами обвинувачення у замаху на умисне вбивство. Відтоді справа залишається предметом юридичних суперечок і суспільних дискусій.

Запланований спосіб виконання вироку також має історичне значення. Якщо розстріл відбудеться, це може бути першою стратою американського військовослужбовця таким методом із 1945 року. Тоді рядового Едді Словіка стратили за дезертирство під час Другої світової війни. Остання страта військового США відбулася у 1961 році, коли Джона Беннета повісили.

Публічні страти в Сполучених Штатах припинилися багато десятиліть тому. Останньою загальновизнаною публічною стратою в країні вважають повішення Рейні Беті в Кентуккі у 1936 році. За процедурою тоді спостерігали тисячі людей. Спроби транслювати страти на телебаченні згодом блокували суди, а прецедентів прямої трансляції виконання смертного вироку фактично немає.

Юрист Юджин Фіделл, який спеціалізується на військовому праві, припускає, що захист Хасана може звернутися до цивільного суду з вимогою заборонити трансляцію. Фахівці також не виключають оскарження самого вироку або окремих аспектів його виконання. Якщо суд розпочне розгляд, це потенційно може відтермінувати дату страти.

Дискусія навколо справи виходить далеко за межі питання про долю одного засудженого. Вона стосується того, які межі має держава, коли карає за найтяжчі злочини, і чи може демократичний уряд використовувати смерть як публічний політичний сигнал. Критики плану вважають, що навіть найстрашніший злочин не виправдовує перетворення страти на медійне шоу.

Остаточне рішення щодо трансляції може залежати від судових оскаржень, позиції військового командування та реакції Конгресу. Водночас міжнародний осуд уже став значним репутаційним викликом для Вашингтона. Для багатьох спостерігачів ця історія стала перевіркою того, чи залишаються принципи людської гідності та заборони жорстокого поводження незмінними навіть у найрезонансніших кримінальних справах.