Сирія розраховує протягом найближчого року істотно наростити видобуток нафти та одночасно відновити роботу ключових об’єктів нафтопереробної галузі. Державна компанія Syrian Petroleum Co. планує збільшити щоденне виробництво більш ніж удвічі — приблизно зі 110 000 до 250 000 барелів. Такий результат очікують отримати до кінця 2027 року завдяки ремонту наявних родовищ, модернізації обладнання та поверненню іноземних операторів.
Генеральний директор Syrian Petroleum Co. Юсеф Кіблаві заявив, що першочергове завдання країни полягає не лише у відновленні втрачених обсягів, а й у створенні умов для подальшого розвитку нафтової промисловості. Якщо нові розвідувальні роботи будуть успішними, видобуток Сирії може зрости ще більше до кінця поточного десятиліття.
Нафтовий сектор залишається одним із ключових напрямів економічної політики Дамаска. Для країни, яка пережила понад десятиліття війни, збільшення видобутку може стати джерелом додаткових бюджетних надходжень, скоротити залежність від імпорту пального та забезпечити паливом промисловість, транспорт і населення.
Відновлення нафтових родовищ потребує інвестицій
Плани щодо подвоєння видобутку залежать від того, чи зможе Сирія залучити достатній обсяг фінансування, сучасне обладнання та кваліфікованих спеціалістів. Через тривалий збройний конфлікт багато родовищ, трубопроводів, насосних станцій і сховищ були пошкоджені або залишалися без належного технічного обслуговування.
Окремою проблемою є зношеність інфраструктури. Навіть за наявності запасів нафти їхнє промислове використання потребує стабільного електропостачання, відновлення доріг, систем транспортування та безпечної роботи виробничих об’єктів. Саме тому збільшення видобутку не може обмежитися запуском окремих свердловин — необхідне комплексне відновлення всієї галузі.
Сирійська влада прагне повернути до країни міжнародні енергетичні компанії та залучити нових партнерів. Серед потенційних учасників майбутніх проєктів називають великих американських і європейських операторів, зокрема ConocoPhillips, Chevron та TotalEnergies. Їхня участь могла б забезпечити доступ до технологій, інженерної експертизи й капіталу, необхідних для розробки складних або занедбаних родовищ.
Водночас інвестори оцінюватимуть не лише перспективність запасів, а й політичні, безпекові та фінансові ризики. Для масштабних вкладень потрібні зрозумілі правила роботи, гарантії захисту активів, прозорі угоди про розподіл доходів і стабільне регуляторне середовище.
Сирія збільшує потужності нафтопереробки
Паралельно з відновленням видобутку уряд планує наростити переробку сирої нафти всередині країни. Нині Сирія має два основні нафтопереробні заводи — у Баніясі та Хомсі. Обидва підприємства постраждали внаслідок бойових дій і тривалого недофінансування, через що їхня фактична продуктивність залишається нижчою за потенційну.
На заводі в Баніясі триває капітальний ремонт. Після завершення робіт, запланованого на кінець жовтня, потужність підприємства має зрости приблизно з 80 000 до 130 000 барелів на добу. Це дозволить збільшити випуск бензину, дизельного пального та інших нафтопродуктів для внутрішнього ринку.
Технічне обслуговування нафтопереробного заводу в Хомсі планують розпочати у січні або лютому. Після оновлення його потужність може зрости приблизно з 45 000 до 70 000 барелів на добу. Уряд також розглядає можливість будівництва кількох невеликих нафтопереробних підприємств, які можуть працювати ближче до районів видобутку та забезпечувати пальним окремі регіони.
Розширення переробки має стратегічне значення для Сирії. Якщо країна зможе перетворювати більшу частину видобутої нафти на готові нафтопродукти всередині держави, це зменшить витрати на імпорт і скоротить залежність від зовнішніх постачальників. Крім того, стабільна робота НПЗ може допомогти зменшити дефіцит пального та пом’якшити перебої з його постачанням.
Імпорт залишається необхідним у перехідний період
Попри плани щодо розвитку власної нафтової промисловості, нині Сирія змушена покривати значну частину внутрішнього попиту за рахунок імпорту. Власного видобутку та переробних потужностей поки недостатньо, щоб повністю забезпечити потреби населення, транспорту, енергетики й промислових підприємств.
Ситуація може змінитися після відновлення родовищ і запуску модернізованих виробничих об’єктів. Однак перехід до більшої енергетичної самодостатності буде поступовим. Країні доведеться одночасно вирішувати питання фінансування, логістики, безпеки та технічного стану інфраструктури.
Важливим фактором для нафтового сектору є зміна міжнародного ставлення до Сирії. Сполучені Штати скасували статус країни як держави-спонсора тероризму, а Європейський Союз заявив про готовність перейти до нового етапу співпраці та збільшити участь у відновленні сирійської економіки. Водночас міжнародні партнери очікують від Дамаска подальших політичних і економічних реформ.
Сирія також погодилася суттєво скоротити імпорт російської нафти в межах переговорів зі США щодо послаблення санкцій. Це рішення може вплинути на структуру паливного ринку та змусити уряд швидше шукати альтернативні джерела постачання нафти й технологічну підтримку для власних підприємств.
У разі успішної реалізації заявлених планів країна зможе не лише подвоїти видобуток нафти, а й створити основу для відновлення суміжних секторів — нафтохімії, транспорту, машинобудування та енергетики. Водночас головним випробуванням залишатиметься здатність Сирії перетворити політичні домовленості та інтерес інвесторів на реальні проєкти, які працюватимуть у довгостроковій перспективі.
Після переїзду до Канади половина українців втратила кар’єру — дослідження