Тунель під Дніпром: скільки може коштувати проєкт, який обговорюють роками

Підземний тунель під Дніпром у Києві знову опинився в центрі уваги. Ідею такої переправи обговорюють не перший рік, однак після масштабних атак на транспортну інфраструктуру вона набула не лише містобудівного, а й стратегічного значення. Автомобільний тунель міг би стати додатковим сполученням між лівим і правим берегами столиці та частково зменшити залежність міста від наземних мостів.

Водночас це не проєкт, який можна реалізувати за кілька місяців або навіть за один-два роки. Йдеться про складне гідротехнічне та транспортне будівництво, що потребуватиме детальних геологічних досліджень, спеціального обладнання, масштабного фінансування і тривалої підготовки. Попередні оцінки свідчать: вартість тунелю під Дніпром може становити десятки мільярдів гривень, а в разі ускладнення проєкту — сягнути сотні мільярдів.

Яким може бути київський тунель

За концепціями, які раніше озвучували представники міської та державної влади, тунель могли б прокласти від району Великої Кільцевої дороги на правому березі до Троєщини на лівому. Орієнтовна довжина підземної частини становитиме близько 6,3 кілометра. Після виходу на поверхню транспортний потік планують розподілити між кількома напрямками: один міг би вести в бік Броварів, інший — уздовж лівобережних районів і далі до майбутнього замкнення кільцевого маршруту навколо Києва.

Важливо, що сам тунель не є повним проєктом. До його складу доведеться включити під’їзні дороги, розв’язки, вентиляційні та насосні станції, системи пожежної безпеки, аварійні виходи, диспетчерський пункт, освітлення, зв’язок і засоби контролю руху. Також необхідно буде облаштувати портали — місця входу та виходу тунелю, які можуть зайняти значні території й вимагати перебудови навколишньої дорожньої мережі.

Якщо споруда призначатиметься для автомобільного руху, найімовірніше, йтиметься про два окремі тунельні проходи або конструкцію з надійно відокремленими напрямками руху. Це підвищує безпеку, але одночасно збільшує площу робіт, кількість матеріалів і загальний кошторис. Окремим питанням залишається можливість руху громадського транспорту, спецтехніки та великогабаритних автомобілів.

Будівництво під річкою складніше за прокладання тунелю під міськими вулицями. Дніпро має потужну водонасичену товщу ґрунтів, а в районі Києва на різних ділянках змінюються геологічні умови. Тому інженерам доведеться враховувати тиск води, ризик просідання, можливі зсуви, сезонні коливання рівня річки та вплив робіт на прилеглі будівлі й комунікації.

Скільки може коштувати будівництво під Дніпром

Точну ціну можна буде назвати лише після завершення техніко-економічного обґрунтування, інженерних вишукувань і розроблення проєктної документації. Наразі йдеться тільки про орієнтири. Представники інфраструктурної галузі припускали, що автомобільний тунель під Дніпром може коштувати від десятків до сотень мільярдів гривень.

Один зі способів приблизно оцінити масштаб витрат — порівняти київську ідею з уже реалізованими європейськими проєктами. Наприклад, тунель під річкою Свіною у польському Свіноуйсьці має довжину близько 1,5 кілометра і коштував понад 200 мільйонів євро. У цю суму входили не тільки роботи під водою, а й портали, дорожні підходи, системи безпеки та технологічне оснащення.

Механічне перенесення такої ціни на київський проєкт було б некоректним, адже на вартість впливають глибина, тип ґрунтів, ширина споруди, кількість смуг, складність розв’язок, ціни на матеріали та курс валют. Проте навіть грубе порівняння показує: тунель довжиною 6,3 кілометра може потребувати понад 800 мільйонів євро. У гривневому еквіваленті це десятки мільярдів, без урахування потенційного подорожчання, вартості земельних робіт і масштабної реконструкції під’їздів.

Оцінка в 800 мільйонів євро може виявитися нижньою межею. Якщо проєкт передбачатиме два повноцінні тунелі, складні багаторівневі транспортні розв’язки, довгі підходи та підвищені вимоги до захисту від надзвичайних ситуацій, загальний бюджет зросте. Додаткові витрати виникнуть через необхідність перенесення інженерних мереж, викупу або резервування земельних ділянок, компенсацій та благоустрою територій біля порталів.

Порівняння тунелю зі звичайним мостом також не на користь підземного варіанта. За оцінками фахівців, тунель може бути у три-п’ять разів дорожчим за міст аналогічної транспортної спроможності. Причина полягає не лише у вартості прокладання під річкою. Підземна споруда потребує постійної вентиляції, водовідведення, резервного електроживлення, протипожежної автоматики та регулярного технічного обслуговування.

Окремою статтею витрат стане тунелепрохідницький комплекс. Для роботи в київських геологічних умовах може знадобитися спеціальний щит, який доведеться виготовляти або адаптувати під конкретний діаметр і тип ґрунтів. Саме виробництво такого обладнання здатне зайняти близько року. Його транспортування, монтаж на стартовому майданчику та демонтаж після завершення проходки також потребуватимуть часу і коштів.

Чому ідея тунелю під Дніпром має давню історію

Плани прокласти приховані переходи під Дніпром у Києві виникли ще наприкінці 1930-х років. У Радянському Союзі розглядали масштабний проєкт, який мав забезпечити непомітне переміщення військ і вантажів та продублювати стратегічні залізничні переправи. Передбачалося спорудити два підводні переходи — у північній і південній частинах міста.

Будівельні роботи розпочалися 1938 року. Один із об’єктів планували завершити до 1944 року, однак реалізації задуму завадила Друга світова війна та окупація Києва. До початку бойових дій встигли облаштувати окремі фрагменти тунельної інфраструктури. Частина конструкцій збереглася біля Оболоні, Пирогова, Осокорків і Жукового острова.

Сьогодні ці залишки нагадують, наскільки масштабними були попередні плани. Вони також демонструють, що будівництво під Дніпром у Києві має не тільки сучасний, а й історичний контекст. Водночас технології, вимоги до безпеки та транспортні потреби нині суттєво відрізняються від умов 1930-х років, тому старі проєкти не можуть бути прямою інструкцією для нового будівництва.

Розмови про автомобільні тунелі активізувалися ще до повномасштабної війни. Причиною була нестабільність київських мостів, зростання транспортних потоків і потреба створити додаткові маршрути між берегами. Раніше розглядали різні напрямки — від Столичного шосе до східних виїздів із міста, а також варіанти сполучення північних районів правого берега з Троєщиною.

Після початку повномасштабної війни питання резервних переправ стало ще гострішим. Наземні мости залишаються критично важливими для Києва, але водночас вони є вразливими об’єктами. Тунель міг би забезпечити альтернативний маршрут, проте не зробив би міську транспортну систему повністю невразливою. Портали, вентиляційні станції, електропостачання та під’їзні дороги також потребували б захисту й дублювання.

Оцінки строків будівництва різняться. Оптимістичний сценарій передбачає щонайменше чотири-шість років після завершення проєктування та підготовчих робіт. Водночас транспортні експерти вважають, що від моменту політичного рішення до відкриття тунелю може минути близько десяти років або й більше. Найдовшими етапами можуть стати геологічні дослідження, погодження, пошук фінансування, виготовлення прохідницького щита та будівництво під’їзної інфраструктури.

Отже, тунель під Дніпром є технічно можливим, але надзвичайно дорогим і тривалим проєктом. Його попередня вартість може починатися від 40 мільярдів гривень за дуже грубим міжнародним порівнянням, тоді як повний комплекс із розв’язками, дорогами та системами безпеки здатен коштувати значно більше. Реальна цифра з’явиться лише після детального проєктування.

Поки що тунель варто розглядати не як швидке рішення проблеми мостів, а як довгострокову частину транспортної стратегії Києва. Паралельно місту необхідно підтримувати наявні переправи, розвивати громадський транспорт, готувати резервні маршрути та оцінювати доцільність нових мостових і підземних сполучень. Лише комплексний підхід дасть змогу зрозуміти, чи стане тунель під Дніпром реальним інфраструктурним проєктом, а не черговою ідеєю, яку обговорюватимуть роками.