У НАТО назвали втрати росії за вересень: понад 50 тисяч військових

Втрати російської армії за вересень у війні проти України могли перевищити 50 тисяч військовослужбовців. Із цієї кількості близько 28 тисяч, за оцінкою військового представника НАТО, становили загиблі. Такі дані свідчать про надзвичайно високу ціну наступальних дій, які російське командування продовжує проводити на окремих напрямках фронту.

Інформацію оприлюднили з посиланням на представника Північноатлантичного альянсу, який говорив на умовах анонімності. За його словами, російські сили й надалі намагаються просуватися вперед і захоплювати нові території, попри значні втрати особового складу та техніки.

Втрати росії значно перевищили українські

За оцінкою НАТО, втрати українських військових за аналогічний період становили приблизно 5 тисяч осіб. Якщо порівнювати наведені показники, російські втрати виявилися орієнтовно вдесятеро більшими. Водночас важливо враховувати, що такі цифри є оцінками, а не остаточними офіційними підсумками, оскільки точний облік втрат у зоні бойових дій залишається складним.

У військовій термінології слово «втрати» може охоплювати не лише загиблих, а й поранених, зниклих безвісти, полонених та військовослужбовців, які тимчасово або назавжди втратили можливість брати участь у бойових діях. У наведеній оцінці з понад 50 тисяч російських втрат близько 28 тисяч могли бути загиблими. Решта, ймовірно, припадає на поранених та інших військових, які вибули зі складу підрозділів.

Різниця між загальними втратами росії та України, за даними представника НАТО, пояснюється передусім характером бойових дій. Російська армія часто діє як сторона, що намагається наступати на підготовлені оборонні позиції. Такі операції зазвичай потребують значної кількості піхоти й супроводжуються високим ризиком для підрозділів, які першими висуваються до українських позицій.

Російські підрозділи відправляють у «зони смерті»

Представник НАТО зазначив, що російське командування продовжує відправляти військовослужбовців у райони, які українські оборонці називають «зонами смерті». Йдеться про ділянки перед переднім краєм оборони, де підрозділи перебувають під постійним спостереженням і вогневим впливом.

На таких напрямках російські військові можуть потрапляти під удари безпілотників, артилерії та інших засобів ураження. Додатковими перешкодами для наступу стають мінні поля, протитанкові загородження, укріплення та складний рельєф місцевості. Через це навіть невелике просування може супроводжуватися значними людськими втратами.

Застосування дронів істотно змінило ситуацію на полі бою. Безпілотні літальні апарати дають змогу виявляти переміщення штурмових груп, коригувати артилерійський вогонь і завдавати ударів по військовій техніці та живій силі. Російські підрозділи, які намагаються наблизитися до українських позицій, часто стають помітними ще до початку безпосередньої атаки.

За словами посадовця, російське командування продовжує використовувати тактику, за якої невеликі групи військових послідовно відправляють на українські позиції. Частина таких груп має розвідувати оборону, виявляти вогневі точки та створювати умови для подальшого просування. Проте через щільний контроль місцевості ці дії нерідко призводять до значних втрат ще до досягнення основної мети.

Що означають нові оцінки для перебігу війни

Оцінка втрат за вересень демонструє, що росія зберігає здатність поповнювати особовий склад і підтримувати наступальні операції, навіть коли вони не дають швидкого результату. Кремль може залучати нових військових за контрактом, проводити мобілізаційні заходи в прихованій формі та використовувати ув’язнених або представників віддалених регіонів.

Водночас високі втрати створюють для російської армії довгострокові проблеми. Йдеться не лише про нестачу підготовлених військовослужбовців, а й про втрату досвідчених командирів, операторів техніки, саперів, медиків та інших спеціалістів. Замінити таких військових швидкою підготовкою новобранців практично неможливо.

Значні втрати також впливають на моральний стан підрозділів. Військові, які бачать масштаб загибелі та поранень під час невдалих штурмів, можуть втрачати мотивацію до подальшого наступу. Для командування це означає необхідність постійно формувати нові групи, посилювати тиск на особовий склад і залучати додаткові резерви.

Водночас наведені цифри не означають автоматичного припинення бойових дій. Росія може продовжувати наступ, якщо її військово-політичне керівництво вважатиме допустимими подібні втрати. Саме тому українська сторона наголошує на важливості посилення протиповітряної оборони, забезпечення війська боєприпасами, безпілотниками та далекобійними засобами ураження.

Окремим фактором залишаються удари по військовій та енергетичній інфраструктурі росії. Україна розглядає такі операції як спосіб послабити спроможність агресора забезпечувати фронт паливом, боєприпасами та іншими ресурсами. Водночас західні партнери можуть обговорювати обмеження щодо використання наданого озброєння, що здатне впливати на подальшу стратегію Києва.

Таким чином, оцінка НАТО щодо понад 50 тисяч російських втрат за один місяць є свідченням високої інтенсивності бойових дій. Близько 28 тисяч загиблих військових указують на масштаб наступальних операцій, які Москва намагається підтримувати попри опір української армії. Надалі ключовими чинниками залишатимуться здатність росії поповнювати підрозділи, ефективність української оборони та обсяг військової допомоги Україні.