У росії підтвердили загибель Романа Сиромятнікова — колишнього співробітника установ Тульського управління Федеральної служби виконання покарань, якого українське слідство підозрює у катуванні військовополонених. Автомобіль із чоловіком вибухнув уранці 2 жовтня на вулиці Дружби в Новомосковську Тульської області. Після детонації машина ще деякий час рухалася за інерцією, а потім врізалася в опору.
Інформацію про загибель Сиромятнікова спочатку поширили журналісти та місцеві російські медіа. Обставини вибуху офіційно детально не пояснені. За повідомленнями, які цитувалися у зв’язку з інцидентом, вибуховий пристрій міг бути встановлений під днищем автомобіля з боку водія. Російські правоохоронні органи мають встановити, хто заклав вибухівку, а також мотиви можливого нападу.
Що відомо про вибух автомобіля
Подія сталася вранці в одному з районів Новомосковська. Очевидці розповідали, що після вибуху автомобіль не зупинився одразу та продовжив рух, доки не зіткнувся зі стовпом. Загибель людини внаслідок інциденту згодом підтвердили російські джерела. Водночас повної картини події наразі немає: невідомо, коли саме було встановлено вибуховий пристрій, яким був його тип і чи стежили за автомобілем перед атакою.
Повідомлення про смерть Сиромятнікова привернуло особливу увагу через його минулу службу у виправній системі та зв’язок із кримінальним провадженням в Україні. Українська сторона раніше заявляла, що встановила його причетність до жорстокого поводження з українськими військовополоненими. Йдеться про злочини, які, за даними слідства, могли бути скоєні у виправній колонії № 1 у Тульській області.
Важливо, що підозри, висунуті українськими правоохоронцями, мають розглядатися у межах кримінального розслідування та судових процедур. Водночас повідомлення про загибель підозрюваного не скасовує необхідності встановити всіх учасників і організаторів можливих катувань, а також зібрати свідчення постраждалих і документальні докази.
У чому його підозрює українське слідство
За версією українських слідчих, у 2022 році Роман Сиромятніков міг брати участь у катуванні щонайменше 50 українських військовополонених. Йому та іншим представникам російської виправної установи закидали систематичне застосування фізичного насильства. За свідченнями, які вивчали українські правоохоронці, полонених били руками, ногами, кийками, пластиковими трубами та молотками.
Окремо зазначалося про використання електрошокерів. Українське слідство вважає, що сам Сиромятніков міг катувати полонених електричним струмом. Такі дії, якщо їх буде доведено в суді, можуть кваліфікуватися як тяжкі порушення міжнародного гуманітарного права та норм поводження з військовополоненими.
Військовополонені перебувають під особливим захистом міжнародного права. Заборона катувань, принижень, побиття та інших форм нелюдського поводження діє незалежно від обставин війни. Саме тому українські органи розслідують злочини, скоєні щодо полонених, навіть якщо підозрювані перебувають на території росії та не можуть бути негайно затримані українською стороною.
Загибель одного з фігурантів не означає завершення розслідування. Для встановлення повної відповідальності важливо визначити, хто віддавав накази, хто безпосередньо застосовував насильство, хто забезпечував приховування злочинів і хто міг знати про них, але не вжив заходів для припинення катувань.
Служба, війна проти України та робота з молоддю
За доступними біографічними даними, у 2010-х роках Сиромятніков працював в установах Тульського управління Федеральної служби виконання покарань. У документах він вказував фах психолога та інспектора відділу кадрів. Саме досвід роботи у пенітенціарній системі став однією з причин, через які його ім’я згадали у матеріалах українського розслідування щодо катувань військовополонених.
У 2023 році чоловік підписав контракт із Міністерством оборони росії та вирушив на війну проти України. За наявними повідомленнями, він служив у складі 51-го полку 106-ї дивізії Повітряно-десантних військ росії. У листопаді 2024 року Сиромятніков, як стверджується, повернувся до Тульської області для лікування.
До участі у війні та після повернення він викладав основи безпеки життєдіяльності у коледжах Новомосковська. Крім того, Сиромятніков був пов’язаний із російською організацією «Бойове братство» та брав участь у зустрічах із дітьми й підлітками. Під час таких заходів він розповідав про досвід участі у першій чеченській війні та бойових діях проти України.
Російські місцеві медіа у повідомленнях про його загибель також наголошували на діяльності Сиромятнікова у сфері так званого патріотичного виховання молоді. Цей факт викликає додаткове занепокоєння, оскільки людина, яку українське слідство підозрює у катуванні полонених, могла водночас виступати перед школярами та студентами як представник військово-патріотичного середовища.
Загибель Романа Сиромятнікова внаслідок вибуху автомобіля стала окремою резонансною подією, однак вона не відповідає на головні питання щодо катувань українських військовополонених. Надалі необхідно встановити обставини вибуху, перевірити всі версії нападу та продовжити документування злочинів, у яких його підозрює українська сторона. Ключовим завданням залишається забезпечення справедливості для постраждалих і притягнення до відповідальності всіх причетних — незалежно від їхньої посади, місця перебування чи статусу.
Російський удар по Північному мосту в Києві: постраждали двоє людей