У Відні пояснили затримання журналістів «Української правди»

Прокуратура Відня пояснила обставини затримання журналіста «Української правди» Михайла Ткача та оператора Ярослава Бондаренка. За версією австрійських правоохоронців, рішення про затримання ухвалили після отримання свідчень очевидців, які повідомили про трьох чоловіків, помічених під час спостереження за певним об’єктом. У прокуратурі заявили, що на момент проведення операції не знали про журналістський статус затриманих.

Інцидент стався у Відні під час виконання представниками українського медіа редакційного завдання. Журналісти збирали інформацію, яка становить суспільний інтерес, однак дії правоохоронців були пов’язані з підозрою у можливому спостереженні та причетності до групи людей, щодо яких уже проводилося розслідування.

Які аргументи навела прокуратура Відня

В австрійському відомстві повідомили, що розслідують справу щодо двох громадян України, які перебувають під вартою за підозрою у шпигунстві. У межах цього провадження правоохоронці почали перевіряти можливу причетність ще однієї людини. Підозри, за даними прокуратури, посилилися після свідчень очевидців.

Свідки нібито бачили трьох чоловіків під час спостереження за одним з об’єктів. Крім того, правоохоронці звернули увагу на те, що спостереження відбувалося в той самий період і схожим способом. Саме сукупність цих обставин, як стверджують у прокуратурі, стала підставою для звернення до суду та отримання дозволу на затримання третьої особи.

Ще одного чоловіка, який перебував в автомобілі під час операції, поліція затримала за власною ініціативою. Правоохоронці припустили, що він може бути пов’язаний із групою, яку перевіряли в межах справи. Водночас у прокуратурі наголосили, що під час затримання не мали інформації про те, що йдеться про журналіста-розслідувача та відеооператора українського видання.

Під час допитів, за твердженням австрійської сторони, вдалося підтвердити факт здійснення журналістами спостереження. Однак встановити їхній зв’язок із двома громадянами України, які вже перебували під вартою, правоохоронці не змогли. Після цього було ухвалено рішення звільнити Михайла Ткача та Ярослава Бондаренка.

Прокуратура Відня також заявила, що затримання не було пов’язане з професійною діяльністю журналістів. Там вважають, що рішення про арешт відповідало інформації, якою правоохоронці володіли на момент проведення операції. Водночас остаточна оцінка законності дій поліції залежатиме від повної перевірки обставин інциденту.

Позиція «Української правди» та питання до правоохоронців

Редакція «Української правди» не погодилася з поясненнями австрійської прокуратури. У виданні вважають дії правоохоронців необґрунтованими та непропорційними. На думку редакції, сам факт отримання інформації від третіх осіб не може автоматично свідчити про наявність достатніх підстав для тривалого затримання журналістів.

В «Українській правді» звернули увагу на те, що прокуратура не пояснила, яким чином перевіряла достовірність свідчень очевидців. Редакція наполягає на необхідності встановити, чи були ці повідомлення точними, чи не містили вони викривленої інформації та чи не могли бути використані навмисно для перешкоджання журналістській роботі.

Окреме занепокоєння викликали обставини самого затримання. У редакції хочуть отримати відповіді, чому до журналістів могли застосовувати силу, чому їх утримували протягом тривалого часу, на яких підставах вилучили засоби зв’язку та чому ситуацію не можна було перевірити за допомогою менш обмежувальних заходів.

Також залишається відкритим питання щодо майна журналістів. За інформацією редакції, частина речей могла бути пошкоджена або втрачена. У заяві прокуратури, як зазначили в «Українській правді», немає пояснень щодо цих обставин. Видання разом із адвокатами має намір домагатися повної перевірки події, встановлення відповідальних осіб та відшкодування можливої шкоди.

Редакція пов’язує поїздку журналістів до Відня з необхідністю перевірити обставини перебування там колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка. У виданні наголошують, що ця тема має суспільний інтерес, а журналістська увага до неї є законною частиною роботи медіа.

В «Українській правді» заявили, що австрійська правова система не повинна використовуватися для захисту публічних осіб від журналістських розслідувань. Водночас редакція закликала перевірити не лише дії поліції, а й поведінку людей, які повідомили про нібито можливе правопорушення.

Що відомо про затримання українських журналістів

Про затримання Михайла Ткача стало відомо після повідомлення головної редакторки «Української правди» Севгіль Мусаєвої. За її словами, журналіст перебував у Відні разом із оператором Ярославом Бондаренком. Вони виконували редакційне завдання та збирали матеріали для журналістського розслідування.

Спочатку редакція назвала затримання незаконним і зажадала від австрійської сторони негайного пояснення. Ситуація викликала реакцію українських дипломатів. Посольство України звернулося до австрійських органів, а консул запросив доступ до затриманого журналіста та інформацію про причини обмеження його свободи.

У Міністерстві закордонних справ України наголосили, що захист прав українських громадян за кордоном залишається одним із ключових завдань дипломатичної служби. Українські представники підтримували зв’язок з австрійською стороною та з’ясовували деталі події.

Після допитів і перевірки отриманих даних обох журналістів звільнили. Австрійські правоохоронці не висунули їм обвинувачень у причетності до шпигунської діяльності чи зв’язках із підозрюваними, які перебувають під вартою. Водночас питання щодо методів затримання, вилучення техніки та можливого пошкодження майна залишаються предметом подальшого розгляду.

Ситуація має дві принципові складові. З одного боку, правоохоронні органи мають реагувати на повідомлення про можливі загрози та перевіряти підозрілу активність. З іншого боку, такі дії повинні бути пропорційними, юридично обґрунтованими та не створювати перешкод для роботи журналістів. Саме тому обставини затримання Ткача і Бондаренка потребують детального та незалежного з’ясування.

Подальша перевірка має встановити, чи були достатні підстави для затримання, наскільки обґрунтованими виявилися свідчення очевидців і чи відповідали дії поліції вимогам австрійського законодавства. Для української редакції важливо також отримати відповіді щодо збереження журналістських матеріалів, повернення техніки та компенсації у разі підтвердження майнових втрат.