Пономарьова Мар'яна
Народні депутати не підтримали пропозицію дозволити продовжувати роботу у сесійній залі Верховної Ради під час оголошення «жовтого» рівня повітряної тривоги. За відповідну ініціативу проголосували 200 парламентарів, однак для ухвалення рішення необхідно було щонайменше 226 голосів.
Йшлося не про остаточну зміну правил роботи парламенту, а про сигнальне голосування. Такий формат мав показати, чи є в депутатському корпусі достатня підтримка для подальшого розгляду питання. Результат засвідчив, що на цьому етапі необхідної кількості голосів для просування ініціативи немає.
Що передбачала пропозиція
Ініціатива стосувалася можливості залишатися в сесійній залі та не переривати пленарну роботу в разі оголошення «жовтого» рівня повітряної тривоги. У разі підтримки депутати могли б продовжувати розгляд законопроєктів, обговорення важливих державних рішень і голосування без обов’язкового припинення засідання.
Водночас саме сигнальне голосування не створювало нової норми та не змінювало чинний порядок дій під час повітряної небезпеки. Воно мало політичне й організаційне значення, адже дозволяло оцінити ставлення народних депутатів до ідеї та зрозуміти, чи може вона отримати необхідну підтримку під час наступних процедур.
Для позитивного рішення бракувало 26 голосів. Підтримка з боку 200 депутатів показала, що частина парламентарів вважає за доцільне шукати механізми для безперервної роботи Верховної Ради навіть за умов повітряних загроз. Однак більшість, необхідна для ухвалення пропозиції, не сформувалася.
Питання роботи парламенту під час тривог є особливо чутливим через необхідність одночасно гарантувати безпеку людей і не допускати зупинки важливих державних процесів. Верховна Рада ухвалює рішення, пов’язані з обороною, бюджетом, соціальними виплатами, підтримкою військових та іншими напрямами, які потребують оперативного розгляду.
Позиція керівництва Верховної Ради
Раніше голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявляв, що парламент має зробити все можливе для організації повноцінної роботи народних депутатів в укриттях. За його словами, під час повітряної тривоги парламентарі повинні не лише спускатися у безпечне місце, а й мати змогу продовжувати виконувати свої обов’язки.
Такий підхід передбачає пошук практичних рішень: облаштування укриттів для проведення засідань, забезпечення стабільного зв’язку, доступу до необхідних документів і можливості голосувати в установленому порядку. Проте будь-які зміни мають враховувати рівень загрози, технічні можливості приміщень та вимоги безпеки для депутатів, працівників апарату й інших учасників парламентської роботи.
Обговорення цього питання активізувалося на тлі регулярних російських обстрілів українських міст, зокрема столиці. Через ракетні та дронові атаки державні установи змушені адаптувати робочі процеси до умов воєнного стану. Водночас Стефанчук спростовував припущення про можливий переїзд Верховної Ради до Львова через небезпеку для Києва.
Таким чином, нинішня дискусія стосується не лише формального дозволу працювати в сесійній залі під час «жовтої» тривоги. Вона охоплює ширше питання: як забезпечити стабільність роботи законодавчого органу, не знижуючи рівень захисту людей у період ракетних і дронових атак.
Безпека залишається ключовою умовою роботи
Непідтримання пропозиції не означає припинення обговорення організації роботи Верховної Ради під час повітряних тривог. Навпаки, результат голосування може стати підставою для додаткових консультацій і доопрацювання можливого рішення. Парламентарям потрібно визначити, за яких умов робота може тривати, хто ухвалює відповідне рішення та якими мають бути дії у випадку зміни рівня загрози.
Важливо також розмежовувати різні типи повітряної небезпеки. Оголошення тривоги може бути пов’язане з різними ризиками, а її тривалість і характер загрози не завжди однакові. Тому універсальне правило для всіх ситуацій може бути недостатньо ефективним. Організація роботи має спиратися на чіткі протоколи, оцінку безпеки та готовність у будь-який момент перейти до укриття.
Для суспільства принциповим залишається питання відповідальності державних органів. Народні депутати мають забезпечувати безперервність законодавчої роботи, але водночас повинні демонструвати приклад дотримання правил цивільного захисту. Саме тому рішення про подальшу роботу під час тривоги потребує не лише політичної підтримки, а й переконливого безпекового обґрунтування.
Наразі Верховна Рада не отримала достатньої кількості голосів для продовження роботи в сесійній залі під час «жовтого» рівня повітряної тривоги. Остаточні підходи до організації пленарних засідань у таких умовах можуть бути предметом подальших обговорень. Водночас головною вимогою залишається збереження життя і здоров’я людей, які працюють у парламенті, навіть якщо це потребує тимчасової перерви в засіданні.