У Києві презентують модель фінансування, яка може стати одним із практичних інструментів відновлення житлового фонду України. Йдеться про використання зелених облігацій для будівництва та відновлення доступного орендного житла. Технічна сесія, присвячена цій темі, відбудеться 4 листопада в межах Першої щорічної житлової конференції України.
Організатором обговорення виступить аналітичний центр EU-LEAP. Під час заходу команда представить модель, що поєднує зелені облігації місцевих позик із механізмами змішаного фінансування. Такий підхід має допомогти громадам залучати кошти для житлових проєктів, одночасно підвищуючи їхню енергоефективність і доступність для мешканців.
Перша щорічна житлова конференція України триватиме 3–5 листопада у Києві. Вона об’єднає представників центральних і місцевих органів влади, міжнародних фінансових організацій, приватного сектору, банків, девелоперів, експертного середовища та громадянського суспільства. Учасники обговорюватимуть інструменти, які можуть прискорити відновлення житла та сформувати нову житлову політику в умовах війни й повоєнної відбудови.
Як працюватиме модель зелених облігацій
Зелені облігації є борговим інструментом, кошти від якого спрямовують на проєкти з позитивним впливом на довкілля. У житловому будівництві це можуть бути енергоефективні будинки, реконструкція пошкоджених споруд із модернізацією інженерних систем, використання відновлюваних джерел енергії, скорочення споживання тепла та води, а також створення стійкої міської інфраструктури.
У запропонованій моделі громада або інший уповноважений позичальник може випускати зелені облігації місцевої позики. Інвестори купують такі цінні папери, фактично надаючи фінансування на визначений строк. Надалі залучені кошти використовують для будівництва чи відновлення житла, яке відповідає встановленим екологічним та соціальним критеріям.
Важливою складовою підходу є blended finance, або змішане фінансування. Воно передбачає поєднання ресурсів із різних джерел: приватного капіталу, міжнародної допомоги, кредитів фінансових установ, гарантій, грантів і коштів місцевих бюджетів. Завдяки цьому можна зменшити ризики для інвесторів і зробити житлові проєкти привабливішими навіть у складних економічних умовах.
Модель розробляли з урахуванням французького досвіду. Її мета полягає не в механічному копіюванні іноземних рішень, а в адаптації під українські реалії. Для цього необхідно врахувати бюджетні можливості громад, особливості місцевого самоврядування, стан ринку капіталу, потреби внутрішньо переміщених осіб та вимоги до відновлення пошкодженої інфраструктури.
Чому доступне орендне житло важливе для відновлення
Україна має значну потребу в новому та відновленому житлі. Через повномасштабну війну тисячі будинків були пошкоджені або зруйновані, а мільйони людей змушені були змінити місце проживання. Водночас у багатьох громадах зростає попит на квартири для внутрішньо переміщених осіб, ветеранів, працівників критично важливих підприємств, медиків, освітян і молодих сімей.
Орендне житло може стати швидшим і гнучкішим рішенням, ніж орієнтація виключно на продаж квартир або індивідуальне будівництво. Воно дає змогу громадам формувати житловий фонд, який залишається у публічній чи муніципальній власності та використовується для підтримки людей, котрі не мають можливості придбати квартиру на ринкових умовах.
Доступність у цьому випадку означає не лише нижчу орендну плату. Йдеться також про прогнозовані умови проживання, належну якість будівництва, безбар’єрність, близькість до громадського транспорту, шкіл, медичних закладів і робочих місць. Енергоефективність додатково зменшує витрати мешканців на опалення та електроенергію, що особливо важливо для домогосподарств із невисокими доходами.
Для громад зелені житлові проєкти можуть стати частиною ширшої стратегії розвитку. Вони допомагають не лише забезпечити людей квартирами, а й оновити міські райони, скоротити споживання енергії, підвищити стійкість будівель до надзвичайних ситуацій і створити умови для повернення мешканців у постраждалі населені пункти.
Водночас запуск таких проєктів потребує чітких правил. Необхідно визначити, які будинки та інфраструктура можуть отримати статус зелених, як оцінюватимуть екологічний ефект, хто контролюватиме використання коштів і як громади звітуватимуть перед інвесторами. Прозорість та зрозуміла система моніторингу матимуть вирішальне значення для довіри до муніципальних зелених облігацій.
Що обговорять на технічній сесії в Києві
Сесія «Зелені облігації для відновлення доступного житла» розпочнеться 4 листопада о 9:00. Учасникам презентують фінансову модель і пояснять, як різні джерела капіталу можуть працювати разом у межах одного житлового проєкту. Окрему увагу приділять ролі громад, міжнародних партнерів, інвесторів та фінансових установ.
Обговорення буде актуальним для представників органів місцевого самоврядування, центральних органів влади, банківського й інвестиційного сектору, міжнародних фінансових організацій, девелоперів, фахівців із муніципальних фінансів і експертів із житлової політики. Саме на місцевому рівні часто ухвалюються рішення щодо земельних ділянок, містобудівної документації, комунального майна та пріоритетів відновлення.
Конференція передбачає пленарні засідання високого рівня 3 листопада. 4 і 5 листопада відбудуться технічні сесії, присвячені житловій політиці, фінансуванню, інвестиціям, розвитку орендного житла, державно-приватному партнерству, зеленому будівництву, цифровізації та посиленню спроможності громад.
Участь у заході проходитиме офлайн у Києві. Реєстрація на конференцію відкрита до 16 жовтня. Для участі саме в сесії EU-LEAP під час реєстрації потрібно обрати блок 01 на 4 листопада о 9:00 та сесію «Green Bonds for Affordable Housing Recovery | EU-LEAP».
Щорічну житлову конференцію організовує Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб за підтримки Трастового фонду відновлення України Світового банку та уряду Австрії. Її проведення має сприяти практичному діалогу про джерела фінансування, які дозволять Україні не лише відновлювати зруйновані будинки, а й створювати сучасне, енергоефективне та доступне житло для різних категорій населення.
Телемарафон отримає ще 100 млн грн: на що підуть кошти