FT: росія готує замахи на керівників оборонних компаній Європи

Західні розвідувальні служби попереджають про зростання ризику атак проти керівників європейських оборонних компаній. За даними представників кількох європейських спецслужб, росія може готувати замахи, диверсії та інші операції, спрямовані на залякування людей, які беруть участь у виробництві озброєнь і підтримці України.

Йдеться не лише про великі концерни, а й про невеликі підприємства, що виготовляють безпілотники, електроніку, програмне забезпечення та окремі компоненти для оборонної промисловості. На думку західних посадовців, Москва прагне створити атмосферу постійної небезпеки, щоб керівники компаній і працівники оборонного сектору обережніше ухвалювали рішення щодо співпраці з Україною.

Представники розвідки вважають, що російське керівництво розширює диверсійну діяльність у Європі на тлі затяжної війни та труднощів, з якими стикається російська економіка. Операції можуть включати стеження, підпали, пошкодження майна, вербування виконавців і підготовку атак проти конкретних людей.

Європейські компанії посилюють охорону керівників

У Німеччині Федеральне відомство з охорони конституції активізувало контакти з оборонними підприємствами. Представники служби проводять консультації з керівниками та працівниками компаній, а також рекомендують оцінити ризики для топменеджерів, їхніх родин, офісів і місць проживання.

Окремим підприємствам радять залучати приватні охоронні структури та переглянути правила пересування керівників. Додаткові заходи можуть передбачати супровід під час публічних заходів, зміну маршрутів, посилення контролю доступу до офісів і перевірку підозрілої активності поблизу будинків та робочих об’єктів.

Кілька керівників оборонних компаній повідомили, що протягом останніх місяців уже посилили особисту безпеку. Частина з них користується охороною постійно, тоді як інші залучають спеціалістів переважно під час закордонних відряджень або відвідування промислових об’єктів.

Німецькі посадовці заявляють, що росія може планувати акти насильства проти окремих осіб за допомогою державних структур або пов’язаних із ними виконавців. При цьому для організаторів важливо не лише безпосередньо здійснити напад. Не менш значущим результатом є поширення страху та переконання, що будь-яка людина, пов’язана з оборонною промисловістю, може стати мішенню.

Особливу увагу привертає ситуація навколо керівника німецького виробника озброєнь Rheinmetall Арміна Паппергера. Він відкрито підтримує постачання військової техніки Україні, через що, за даними західних розвідок, став потенційною ціллю російської операції. Після повідомлень про можливу підготовку замаху його охороняють цілодобово приватні співробітники та поліція.

Російські спецслужби змінюють підходи до операцій

Організацію закордонних диверсій і силових операцій західні розвідки переважно пов’язують із російською військовою розвідкою. За інформацією співрозмовників, її підрозділи дедалі частіше використовують не кадрових агентів, а посередників, кримінальні угруповання та людей, яких вербують через інтернет.

Нова модель передбачає розподіл завдань між кількома групами. Одні виконавці можуть збирати інформацію про потенційну ціль, інші забезпечують транспорт і документи, а треті виконують безпосереднє завдання. Такий підхід ускладнює встановлення повного ланцюга організаторів і дозволяє російським спецслужбам дистанціюватися від окремих інцидентів.

За оцінками європейських служб, злочинні мережі можуть бути потрібні кремлю через їхню готовність працювати за винагороду та використовувати нелегальні канали переміщення людей і предметів. Водночас частина таких операцій має непрофесійний характер. Виконавці можуть припускатися помилок, залишати цифрові сліди або діяти надто помітно, що дає правоохоронцям можливість вчасно втрутитися.

У низці випадків спецслужби вже виявляли підозрілу активність біля будинків і робочих місць керівників оборонних компаній. Йшлося про систематичне спостереження, вивчення щоденних маршрутів, перевірку графіків і спроби з’ясувати, коли потенційна ціль перебуває без охорони.

Одним із прикладів стала історія у Швеції, де двоє громадян росії приїхали до країни як туристи та розташувалися неподалік будинку керівника оборонної компанії Saab. Чоловіки розбили намет, що привернуло увагу правоохоронців. Згодом їх відпустили, однак інцидент посилив занепокоєння щодо можливого стеження за представниками оборонного сектору.

Ризики для керівників найбільших компаній особливо зросли після викриття плану замаху на очільника Rheinmetall. Відтоді підприємства стали уважніше ставитися до безпеки персоналу, перевірки підрядників і захисту критичної інфраструктури. Оборонні компанії також переглядають правила роботи з конфіденційними даними та порядок проведення публічних заходів.

Диверсії мають не лише фізичні, а й психологічні наслідки

Європейські спецслужби наголошують, що російські гібридні операції можуть бути спрямовані не тільки на знищення майна чи зрив виробництва. Їхньою метою є послаблення довіри суспільства до державних інституцій, створення конфліктів між країнами та формування враження, що допомога Україні нібито створює надмірні ризики для європейців.

Навіть невдала спроба атаки може мати потрібний для організаторів ефект. Якщо керівники підприємств почнуть скасовувати поїздки, обмежувати публічні виступи або відкладати рішення щодо розширення виробництва, це вже впливатиме на здатність оборонної промисловості працювати у потрібному темпі.

Саме тому європейські уряди розглядають захист оборонних компаній як частину національної безпеки. Мова йде про обмін інформацією між спецслужбами, поліцією та приватним бізнесом, швидке повідомлення про підозрілі контакти, перевірку ризиків для об’єктів і посилення охорони критично важливих підприємств.

Окремою проблемою залишається використання підставних осіб і кримінальних виконавців. Якщо напад організовують через посередників, довести прямий зв’язок із державними структурами складніше. Водночас повторюваність схожих інцидентів, спільні методи та характер цілей можуть свідчити про скоординовану кампанію.

Західні розвідки також повідомляли про існування в росії спеціальних підрозділів, які займаються диверсіями за кордоном, вербуванням агентів і проникненням у компанії та наукові установи. Їм приписують організацію підпалів, пошкодження логістичних об’єктів і спроби впливу на транспортну інфраструктуру в європейських країнах.

На цьому тлі Європа поступово переходить від реагування на окремі інциденти до системної протидії гібридним загрозам. Уряди країн ЄС обговорюють спільні механізми обміну даними, санкції проти організаторів диверсій і посилення відповідальності за допомогу іноземним спецслужбам.

Для оборонних компаній це означає необхідність інвестувати не лише у виробничі потужності, а й у комплексну безпеку. Вона включає фізичну охорону, кіберзахист, перевірку персоналу, захист ланцюгів постачання та підготовку планів дій у разі надзвичайних ситуацій.

Попередження розвідувальних служб не означають, що кожна загроза обов’язково завершиться нападом. Проте фахівці вважають, що недооцінювати ризики небезпечно. Російська стратегія дедалі більше спирається на поєднання шпигунства, кримінальних мереж, інформаційного тиску та прихованих диверсій. Від здатності європейських держав своєчасно виявляти такі операції залежатиме безпека не лише керівників оборонних компаній, а й стабільність підтримки України загалом.