FT: США можуть заблокувати зброю Україні через удари по НПЗ РФ

США можуть посилити тиск на Україну через удари по російських нафтопереробних заводах та інших об’єктах енергетичної інфраструктури. За інформацією, яку оприлюднило Financial Times, американська адміністрація розглядає можливість обмежити доступ Києва до окремих механізмів постачання озброєння та обміну розвідувальними даними, якщо українська сторона не погодиться на припинення атак по енергетичних цілях на території росії.

Йдеться не лише про дипломатичні заклики. За словами європейських посадовців, американські представники телефонували урядовцям у різних столицях Європи протягом вихідних, намагаючись переконати союзників підтримати ідею так званого енергетичного перемир’я. Окремі співрозмовники стверджують, що аналогічні сигнали надходили безпосередньо Києву.

США пов’язують удари по НПЗ із постачанням зброї

За даними джерел, у повідомленнях американської сторони згадувалася можливість призупинення обміну розвідувальною інформацією та блокування механізму PURL. Ця ініціатива під егідою НАТО дає змогу союзникам купувати американське озброєння для подальшої передачі Україні. Сполучені Штати не наповнюють відповідний фонд безпосередньо, однак саме американська зброя становить основу закупівель у межах цього механізму.

Якщо погрози будуть реалізовані, це може вплинути на темпи постачання боєприпасів, систем протиповітряної оборони, ракет та іншого обладнання, необхідного українській армії. Не менш чутливим питанням є розвіддані, які допомагають Силам оборони виявляти підготовку російських атак, визначати місця розташування військових об’єктів і планувати операції.

Представники Білого дому публічно не підтвердили сам факт таких телефонних розмов. Водночас європейські чиновники наполягають, що Вашингтон справді намагається домогтися від Києва припинення ударів по російських нафтопереробних підприємствах. Один із посадовців, який отримав відповідний дзвінок від представника Пентагону, заявив, що американська сторона звертається не лише до української влади, а й до всіх ключових європейських партнерів.

Для Вашингтона питання енергетичного перемир’я має не тільки військове, а й політичне значення. Адміністрація президента США прагне показати виборцям конкретні результати у спробах просунути переговори між Україною та росією. У такій ситуації припинення ударів по енергетичних об’єктах може розглядатися як перший, обмежений за масштабом крок до ширшої домовленості.

Що відомо про заявлене енергетичне перемир’я

Раніше президент США заявив, що Україна та росія нібито погодилися припинити атаки на енергетичну інфраструктуру одна одної. За його словами, домовленість мала набути чинності негайно. Однак у Києві повідомили, що не отримували офіційного підтвердження такого рішення, а також не мали чітких доказів того, що на нього погодилася Москва.

Українські посадовці наголошували, що односторонні заяви не можуть замінити письмову угоду з конкретними умовами, строками та механізмами контролю. Для України принципово важливо, щоб припинення атак було взаємним і поширювалося на всі критично важливі об’єкти, зокрема електростанції, газову інфраструктуру, порти та системи життєзабезпечення.

Незадовго до заяви американського президента Володимир Зеленський говорив про готовність розглянути домовленість щодо припинення ударів по енергетичних об’єктах. Водночас українська влада неодноразово підкреслювала: будь-яке перемир’я має передбачати гарантії виконання з боку росії. Попередній досвід показує, що Москва може використовувати переговори для зниження міжнародного тиску, не припиняючи ракетних і дронових атак.

Показовою стала реакція українських представників одразу після заяви про нібито досягнуту домовленість. У цей момент ремонтні бригади в Києві продовжували відновлювати електро- та водопостачання після російських ударів. Один із високопоставлених українських чиновників зазначив, що в Києві не чули про офіційне енергетичне перемир’я.

Окремо обговорювалася пропозиція щодо повного припинення вогню терміном на 60 днів. Українська сторона пов’язує такий крок, зокрема, із можливістю підготовки та проведення виборів після завершення дії воєнного стану. Проте Білий дім не повідомив, чи готовий президент США вимагати від російського керівництва погодження на повне припинення бойових дій.

Позиція росії та можливі наслідки для України

Публічно кремль не демонструє зацікавленості в окремій угоді щодо енергетики. Російські представники заявляли, що не бачать сенсу домовлятися про припинення вогню лише в одній сфері. Водночас джерела, обізнані з перебігом контактів, стверджують, що в непублічних розмовах Москва допускає можливість обговорення такого формату.

При цьому росія, за словами співрозмовників, пов’язує потенційне енергетичне перемир’я з іншими вимогами. Серед них можуть бути послаблення або скасування частини американських санкцій. Які саме обмеження кремль хотів би прибрати, наразі не уточнюється. Така позиція свідчить, що Москва може розглядати домовленість не як гуманітарний крок, а як інструмент для отримання політичних та економічних поступок.

За оцінками джерел, російський президент може бути не зацікавлений у швидкому укладенні угоди до початку зими. Удари по українській енергетичній системі кремль здатен використовувати для посилення тиску на населення та керівництво держави. Пошкодження електромереж, теплопостачання і водної інфраструктури створює додаткові гуманітарні ризики та може ускладнити функціонування міст у холодний період.

Україна, зі свого боку, протягом кількох місяців закликала до взаємного припинення атак не тільки на енергетичні об’єкти, а й на порти та іншу критичну інфраструктуру. Київ наполягає, що домовленості мають діяти симетрично: росія не повинна отримати можливість зберегти удари по українських цілях, одночасно вимагаючи від України обмежити її здатність завдавати військово-економічної шкоди агресору.

Для України удари по російських НПЗ є способом впливати на паливне забезпечення російської армії, логістику та доходи від переробки нафти. Пошкодження таких підприємств може зменшувати обсяги виробництва бензину, дизельного пального та авіаційного керосину. Саме тому Київ розглядає ці об’єкти як частину військової інфраструктури росії, а не лише як цивільну енергетику.

Водночас можливе обмеження американської допомоги створює для України серйозні ризики. Зупинка обміну розвідданими може ускладнити підготовку до російських атак, а проблеми з механізмом PURL здатні сповільнити закупівлю критично важливих систем озброєння. Європейські країни можуть намагатися компенсувати частину таких втрат, однак швидко замінити американські технології, боєприпаси та інформаційні можливості буде складно.

Ситуація залишається невизначеною, оскільки сторони по-різному трактують сам факт домовленостей про енергетичне перемир’я. Вашингтон прагне прискорити дипломатичний процес і продемонструвати результат, Київ вимагає чітких гарантій взаємності, а Москва може використовувати переговори для торгу щодо санкцій. Тому остаточне рішення щодо ударів по російських НПЗ, постачання американської зброї та подальшого обміну розвідданими залежатиме від реальних, а не декларативних кроків усіх учасників.