Пономарьова Мар'яна
Французький євродепутат Рафаель Глюксман виступив із різкою критикою президента США Дональда Трампа, звинувативши його політику в послабленні європейської безпеки та створенні додаткових переваг для росії. На думку французького політика, рішення Вашингтона послабити обмеження на експорт російського дизельного пального може підтримати економічні інтереси кремля саме в період, коли Європа намагається скоротити залежність від російських енергоносіїв.
Глюксман заявив, що нинішня ситуація змушує європейські держави по-новому оцінити власну роль у системі міжнародної безпеки. Він вважає, що війна росії проти України не є локальним конфліктом, який стосується лише двох країн. За його словами, Москва веде боротьбу проти європейського порядку, демократичних принципів і свободи, а тому наслідки агресії безпосередньо стосуються всіх країн Європейського Союзу.
Різка оцінка політики Дональда Трампа
Виступаючи з коментарем для POLITICO, Рафаель Глюксман використав надзвичайно жорсткі формулювання щодо американського президента. Він заявив, що на чолі Сполучених Штатів перебуває людина, яка може бути або «корисним ідіотом», або агентом, що свідомо чи несвідомо підриває силу та свободу Європи.
«Війна росії проти України спрямована безпосередньо проти нас, європейців, і ми залишилися наодинці», – сказав євродепутат. Ця заява відображає зростаюче занепокоєння серед частини європейських політиків щодо майбутнього трансатлантичного партнерства та готовності США підтримувати європейських союзників у протистоянні російській агресії.
Критика Глюксмана стосується не лише окремого рішення щодо російського дизельного пального. Політик розглядає його як частину ширшої політики, яка може послабити санкційний тиск на Москву. Якщо російські енергетичні компанії отримують більше можливостей для продажу пального на міжнародних ринках, кремль зберігає додаткові джерела доходів для фінансування державного бюджету та військових витрат.
Для Європи це створює складну дилему. З одного боку, країни ЄС прагнуть гарантувати стабільність енергетичного ринку та уникнути різкого зростання цін на пальне. З іншого – будь-яке послаблення обмежень щодо російського експорту може зменшити ефективність санкцій і продемонструвати розбіжності між західними союзниками. Саме такі суперечності, на думку Глюксмана, росія може використовувати у власних інтересах.
Європа має готуватися до більшої самостійності
Французький політик закликав європейські країни не чекати, що Сполучені Штати й надалі автоматично забезпечуватимуть основну частину оборони континенту. Протягом десятиліть держави Європи значною мірою покладалися на американські військові можливості, розвідку, логістику та політичну підтримку. Однак зміна підходів у Вашингтоні показала, що така модель може бути нестабільною.
Глюксман вважає, що Європейський Союз повинен прискорити розвиток власної оборонної промисловості. Йдеться не лише про збільшення видатків на армію, а й про довгострокову координацію між країнами. Спільне виробництво боєприпасів, ракет, безпілотників, систем радіоелектронної боротьби та засобів протиповітряної оборони могло б зменшити залежність Європи від постачання з-за океану.
Окремо євродепутат виступає за створення європейського протиповітряного щита для України. Така система, на його думку, допомогла б захистити українські міста, енергетичні об’єкти та критичну інфраструктуру від російських ракетних і дронових атак. Водночас посилення української протиповітряної оборони він розглядає як інвестицію в безпеку всього континенту.
Політик також закликав розглянути можливість спільних запозичень для фінансування оборонних проєктів. Такий механізм дозволив би країнам ЄС залучати значні кошти на спільні потреби, не перекладаючи все фінансове навантаження на окремі держави. Ідея спільного оборонного фінансування вже тривалий час обговорюється в європейських столицях, однак залишається політично чутливою через різні погляди урядів на рівень спільної відповідальності.
Україна залишається центром європейської безпеки
Заяви Глюксмана пролунали на тлі продовження російських атак по українських містах і цивільній інфраструктурі. На Донеччині українські військові повідомляли про звільнення кількох населених пунктів у межах наступальних дій. Водночас у Слов’янську внаслідок російського авіаудару були поранені цивільні, а житлова забудова зазнала пошкоджень.
Російські війська також завдавали масованих ударів по енергетичних і критичних об’єктах. Унаслідок атак із використанням балістичних ракет, ударних безпілотників і баражуючих боєприпасів без електропостачання залишалися сотні тисяч людей у Києві, Київській області та Харкові. Окремі удари спричинили пожежі на підприємствах і автозаправних станціях у Хмельницькій області.
На цьому тлі дискусія про майбутнє американської підтримки України набуває для Європи практичного, а не лише політичного значення. Якщо Вашингтон скорочуватиме участь у забезпеченні європейської безпеки або ухвалюватиме рішення, які послаблюють санкційний тиск на Росію, країнам ЄС доведеться швидше нарощувати власні можливості.
Водночас оцінка Дональда Трампа як «корисного ідіота» або агента, що послаблює Європу, є політичною позицією Глюксмана, а не офіційним висновком усіх європейських урядів. Частина політиків у ЄС може прагнути зберегти діалог із Вашингтоном і уникати публічної конфронтації. Проте сама поява таких різких заяв свідчить про поглиблення тривоги щодо надійності американських гарантій.
Для України ключовим залишається питання конкретних дій: постачання зброї, посилення протиповітряної оборони, стабільне фінансування та збереження санкцій проти росії. Європейська автономія у сфері безпеки може стати важливим кроком уперед, якщо вона означатиме не відмову від союзників, а здатність діяти швидко й рішуче незалежно від політичних змін у США.