Всеволод Чабанець
На підконтрольну Україні територію вдалося повернути ще 11 громадян, які тривалий час перебували на тимчасово окупованих територіях. Серед врятованих українців — 96-річна жінка та її син, який зазнав тяжких поранень унаслідок обстрілу. Наймолодшому евакуйованому виповнилося 50 років, а найстаршій громадянці — 96.
Повернення людей відбулося за сприяння українських державних структур та команди Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця. У кожній ситуації фахівцям доводилося враховувати стан здоров’я громадян, їхній вік, можливість пересування та безпекові ризики, пов’язані з виїздом із тимчасово окупованих районів.
Історії врятованих людей вкотре демонструють, що окупація створює перешкоди не лише для вільного пересування, а й для отримання медичної допомоги, підтримки рідних та можливості безпечно повернутися додому. Попри складні обставини, українські громадяни не залишилися сам на сам із небезпекою.
Чоловік із Луганська чекав на допомогу після втрати дружини
Один із повернутих громадян залишався в Луганську після смерті дружини, яка померла у 2018 році. Його близькі вже змогли виїхати на підконтрольну Україні територію, однак чоловік довгий час не наважувався залишити окуповане місто. Він продовжував жити в умовах небезпеки та фактичної ізоляції, очікуючи слушного моменту для евакуації.
За роки перебування в окупації стан його здоров’я значно погіршився. Чоловік переніс три інфаркти, мав проблеми з артеріальним тиском і пересуванням. Через це звичайний виїзд був для нього неможливим: евакуацію потрібно було організувати з урахуванням медичних ризиків, а також забезпечити спеціальний транспорт.
Для людей похилого віку та громадян із тяжкими захворюваннями дорога з окупованої території може бути надзвичайно виснажливою. Будь-яке переміщення потребує підготовки, супроводу та координації між тими, хто допомагає людині залишити небезпечний район. У цьому випадку особливу увагу приділили стану чоловіка, аби він зміг безпечно дістатися території, де на нього чекали рідні.
Після повернення українець отримав можливість возз’єднатися з близькими та перебувати у більш безпечних умовах. Його історія свідчить, що навіть тяжкий стан здоров’я не має ставати причиною, через яку громадянин змушений залишатися під окупацією.
96-річна мати та її поранений син повернулися разом
Ще одна складна операція стосувалася евакуації 96-річної жінки та її сина з тимчасово окупованого села Таврійське на Херсонщині. Чоловік самостійно доглядав за матір’ю, яка через поважний вік потребувала постійної уваги та допомоги. Вони залишалися разом у населеному пункті, де зберігалася загроза обстрілів і не було належних умов для безпечного життя.
У вересні ситуація стала критичною: син постраждав унаслідок обстрілу, здійсненого російськими військами. Він зазнав тяжких поранень, втратив око та був госпіталізований. Через це чоловік уже не міг повноцінно піклуватися про матір, а допомога стала необхідною одразу для обох членів родини.
Поранення сина суттєво ускладнило евакуацію. Він потребував обережного транспортування та подальшої медичної підтримки, тоді як 96-річна мати — супроводу, турботи й безпечних умов під час дороги. Водночас залишати жінку саму було неможливо, адже син був її єдиним опікуном. Тому українська сторона організувала повернення матері та сина як родини.
15 жовтня вони разом прибули на підконтрольну Україні територію. Це стало важливим моментом для обох: попри пережиті обстріли, втрату здоров’я та тривале перебування в окупації, вони змогли залишити небезпечне місце й отримати шанс на необхідну допомогу. Надалі родині можуть бути потрібні медичне лікування, відновлення та соціальна підтримка.
Вік і стан здоров’я не можуть бути перешкодою для порятунку
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що вік, хвороби, інвалідність або поранення не повинні позбавляти людей можливості повернутися в Україну. Громадяни, які залишаються на тимчасово окупованих територіях, мають право на захист і допомогу незалежно від обставин.
Окупаційні сили створюють умови, у яких цивільні не можуть вільно пересуватися, своєчасно отримувати медичну допомогу та підтримувати зв’язок із рідними. Особливо вразливими є люди похилого віку, тяжкохворі, поранені, самотні громадяни та ті, хто доглядає за близькими. Для них самостійний виїзд часто є фізично неможливим або надто небезпечним.
Повернення 11 українців показує, наскільки важливо не припиняти пошук рішень для кожної окремої родини. Евакуація з окупації може вимагати спеціального транспорту, медичного супроводу, попередньої підготовки документів і постійної координації. Навіть одна людина, яка потребує допомоги, не має залишатися без уваги.
Якщо громадянин України або його родичі потребують допомоги з поверненням із тимчасово окупованої території, необхідно звертатися до Офісу омбудсмана та відповідних державних служб. Важливо повідомити якомога більше деталей: місце перебування людини, її стан здоров’я, склад родини, можливість пересування та наявні контакти. Така інформація допомагає оцінити ситуацію й визначити подальші кроки.
Порятунок 96-річної матері та її пораненого сина, а також інших українців є нагадуванням: держава продовжує працювати над поверненням своїх громадян. Незалежно від того, скільки часу людина перебувала в окупації, наскільки складним є її стан чи як далеко вона знаходиться від безпечної території, шанс на повернення має залишатися для кожного.