Всеволод Чабанець
Журналістські розслідування в Україні за останні два десятиліття помітно змінилися: від поодиноких публікацій про корупцію та зловживання до системної роботи редакцій, аналітичних команд і регіональних медіа. Масив даних, зібраний аналітичною системою YouControl, дає змогу простежити, як змінювалися теми, масштаби та коло фігурантів розслідувань упродовж 20 років.
За період із 2006 до 2026 року фахівці проаналізували понад 45,6 тисячі матеріалів, у яких згадувалися більш як 71 тисяча фізичних осіб і приблизно 63,4 тисячі юридичних осіб. Ідеться про публікації, що містять ознаки журналістських розслідувань і доступні в цифровому форматі. Водночас дослідники наголошують: повна кількість таких матеріалів може бути більшою, адже значна частина старих розслідувань виходила в друкованих газетах і журналах та не була оцифрована.
Отримані результати свідчать про зростання уваги медіа до суспільно важливих тем. Журналісти дедалі частіше аналізують діяльність політиків, великого бізнесу, правоохоронних органів, судової системи, державних підприємств і компаній, які отримують бюджетні кошти. Відкриті реєстри, електронні декларації, дані про закупівлі та цифрові архіви допомогли редакціям зробити розслідування більш доказовими й масштабними.
Як змінювалася кількість розслідувань
Однією з головних тенденцій стало постійне збільшення кількості матеріалів із розслідувальною складовою. Якщо в середині 2000-х років такі публікації часто були окремими журналістськими проєктами, то згодом розслідування перетворилися на важливий напрям роботи як загальнонаціональних, так і місцевих медіа.
У 2025 році було зафіксовано 8949 відповідних публікацій. За неповний 2026 рік, станом на середину вересня, система вже містила 8494 матеріали. Ці показники демонструють не лише активність журналістів, а й зростання суспільного запиту на перевірку інформації про посадовців, політичні сили, підприємців і використання державних ресурсів.
На розвиток розслідувальної журналістики вплинули кілька чинників. Серед них — поширення цифрових технологій, поява спеціалізованих редакцій, розвиток регіональних команд і спрощення доступу до відкритих даних. Інформація про державні закупівлі, власників компаній, керівників підприємств та судові процеси стала важливим інструментом для перевірки публічних заяв і виявлення потенційних конфліктів інтересів.
Окрему роль відіграли регіональні медіа. Саме місцеві журналісти часто першими звертають увагу на сумнівні тендери, непрозоре будівництво, розподіл земель, діяльність комунальних підприємств або рішення органів місцевого самоврядування. У результаті журналістські розслідування стали охоплювати не лише центральну владу, а й проблеми громад та областей.
Хто найчастіше ставав фігурантом
Серед 50 фізичних осіб, які найчастіше згадувалися у розслідуваннях протягом 2006–2026 років, найбільшу групу становили бізнесмени, олігархи та девелопери. На них припадає 31% згадок. Ще 29% становлять політики, народні депутати та міські голови. Частка президентів, керівників Офісу президента і прем’єр-міністрів сягнула 24%.
Така структура свідчить, що українські медіа переважно зосереджувалися на людях, які мають значний вплив на державні рішення, фінансові потоки або розвиток окремих територій. У центрі уваги опинялися не лише чинні посадовці, а й колишні представники влади, великого бізнесу та політичних команд, рішення яких продовжують впливати на суспільство.
Якщо окремо розглядати період 2014–2026 років і рахувати саме критичні згадки, лідером став колишній президент Віктор Янукович — 364 згадки. У цьому ж переліку зазначені Петро Порошенко зі 135 згадками, Ігор Коломойський зі 115, Володимир Зеленський зі 108 та Арсен Аваков із 87.
За загальною кількістю згадок як фігурантів розслідувань картина дещо інша. Найбільше таких матеріалів стосувалося Ігоря Коломойського — 237. Далі розташувалися Петро Порошенко — 170 згадок, Володимир Зеленський — 155, Рінат Ахметов — 131 і Геннадій Труханов — 116.
Важливо розрізняти кількість згадок і доведеність порушень. Сам факт того, що людина або організація часто фігурує в журналістських матеріалах, не є доказом вини чи правопорушення. Показник відображає інтенсивність уваги медіа та має оцінюватися з урахуванням змісту конкретних публікацій, позицій усіх сторін і подальших рішень правоохоронних або судових органів.
Державні структури, компанії та публічні кошти
Серед юридичних осіб, які згадувалися в дослідженнях за 2006–2026 роки, значну частину становлять державні та політичні структури. До топ-50 увійшла 31 організація державного сектору. На них припадає 1060 критичних згадок. Це демонструє стійкий інтерес журналістів до роботи правоохоронних органів, судів, міністерств, державних підприємств і політичних партій.
У період 2014–2026 років за кількістю критичних згадок серед юридичних осіб лідирував Офіс Генерального прокурора — 97 матеріалів. Далі йшли «Партія регіонів» із 76 згадками, політична партія «Слуга Народу» — із 71, Вища кваліфікаційна комісія суддів — із 67 та Міністерство внутрішніх справ — із 66.
Такий перелік відображає ключові напрями суспільної уваги: діяльність прокуратури та силових органів, незалежність судової системи, політичну відповідальність і роботу державних інституцій. Для журналістів важливими залишаються питання призначень, можливого конфлікту інтересів, ефективності розслідувань і відповідності рішень посадовців закону.
Серед компаній, які найчастіше фігурували в матеріалах за 2006–2026 роки, названі «Ростдорстрой» — 208 згадок, «Автомагістраль-Південь» — 172 та Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України — 151. Значна частина публікацій у цьому напрямі стосувалася дорожнього будівництва, державних закупівель, відновлення інфраструктури та використання бюджетних коштів.
Інтерес до інфраструктурних компаній закономірний, оскільки саме в цій сфері реалізуються масштабні проєкти з великими обсягами фінансування. Журналісти перевіряють умови тендерів, конкуренцію між учасниками, зв’язки власників і керівників, строки виконання робіт та якість використаних матеріалів. Такі матеріали допомагають громадськості оцінювати, наскільки прозоро витрачаються кошти платників податків.
За 20 років журналістські розслідування в Україні пройшли шлях від переважно авторських публікацій до комплексних досліджень із використанням великих масивів даних. Вони стали важливим інструментом громадського контролю, а аналітичні системи допомагають виявляти зв’язки між людьми, компаніями, політичними силами та державними установами.
Водночас статистика згадок не повинна сприйматися як готовий висновок щодо діяльності конкретної особи чи організації. Вона дає змогу побачити масштаби уваги медіа, визначити найчастіші теми та простежити суспільні тенденції. Остаточна оцінка кожної ситуації потребує аналізу фактів, контексту, коментарів сторін і результатів офіційних перевірок.
Дослідження YouControl показує головну зміну останніх років: журналістські розслідування стали системною частиною українського медіасередовища. Їхня тематика розширюється, регіональні редакції працюють активніше, а увага до політики, бізнесу, державних закупівель та інфраструктури залишається високою. Саме поєднання журналістської роботи, відкритих даних і відповідального аналізу створює основу для прозорішого суспільства та підзвітності влади.