Пономарьова Мар'яна
Наказ про обмеження роботи супутникової системи Starshield, яку українські військові використовують для зв’язку, координації підрозділів і керування безпілотниками, надійшов із Білого дому. Про це повідомило агентство Reuters із посиланням на джерела, обізнані із ситуацією. За їхніми словами, представники Міністерства оборони США отримали вказівки щодо необхідності обмежити функціонування сервісу Starshield для українських військових.
Водночас наразі немає підтвердження, хто саме в адміністрації Сполучених Штатів ухвалив відповідне рішення та кому доручили його реалізацію. Білий дім не уточнив, чи надходила така вказівка безпосередньо від президента США Дональда Трампа, або ж ініціатива виходила від інших посадовців. Американський високопосадовець, якого цитує Reuters, заявив, що президент особисто не звертався із таким запитом.
Як обмеження Starshield вплинули на українські безпілотники
Супутниковий зв’язок є важливою складовою роботи українських сил оборони. Він дає змогу підтримувати комунікацію між підрозділами, передавати дані, координувати дії екіпажів і забезпечувати управління безпілотними системами навіть у районах, де наземна інфраструктура пошкоджена або повністю знищена.
За даними джерел, обмеження роботи Starshield позначилися на застосуванні українських дронів. Проблеми виникли, зокрема, у безпілотників, які використовують супутниковий канал для навігації, отримання команд і виконання завдань на значній відстані від операторів. Йдеться про апарати, що атакують російські військові об’єкти, логістичні маршрути та нафтопереробну інфраструктуру на окупованих територіях і в тилових районах росії.
Окремі труднощі виникли в роботі дронів-перехоплювачів. Такі безпілотники застосовують для виявлення та знищення російських ударних апаратів, зокрема безпілотників Shahed. Для перехоплювачів критично важливими є швидке отримання інформації, стабільний обмін даними та можливість змінювати маршрут безпосередньо під час польоту. Будь-яке погіршення зв’язку може зменшувати ефективність таких операцій і збільшувати час реагування на повітряні загрози.
15 жовтня в Міністерстві оборони України повідомили, що термінали знову працювали під час руху. Однак їхня робота була доступною лише за умови, що швидкість не перевищувала 160 кілометрів на годину. Для частини військових платформ і мобільних груп така вимога може створювати практичні обмеження, адже техніка часто змінює позиції, переміщується під час виконання завдань або працює в умовах активного вогневого впливу.
Важливо, що Starshield і Starlink не є повністю тотожними продуктами. Starlink широко використовується для забезпечення супутникового інтернету, тоді як Starshield створювали як захищену систему для урядових і військових потреб. Водночас обидві технології пов’язані з інфраструктурою компанії SpaceX. Раніше її засновник Ілон Маск заявляв, що системи Starshield належать уряду США та перебувають під його контролем. Це означає, що ключові рішення щодо доступу, швидкості та режимів використання можуть ухвалювати американські військові або президент.
Рішення на тлі напруження між Києвом і Вашингтоном
Обмеження супутникового сервісу, за даними Reuters, запровадили на тлі загострення політичних розбіжностей між Україною та адміністрацією США. Однією з причин напруження стали українські удари по російських нафтопереробних заводах. Адміністрація Дональда Трампа висловлювала невдоволення такими атаками, пов’язуючи їх із ризиками для світового енергетичного ринку та можливим зростанням цін на паливо.
Україна, зі свого боку, розглядає удари по нафтопереробній інфраструктурі як частину стратегії зі зменшення російських можливостей вести війну. Пошкодження заводів, паливних баз і логістичних вузлів може ускладнювати забезпечення російської армії, впливати на постачання пального та створювати додаткові витрати для військової машини кремля. Саме тому Київ вважає такі операції важливим інструментом протидії агресії.
Американська сторона водночас заявляла, що атаки на енергетичні об’єкти можуть мати негативні наслідки для глобальних цін. Експерти, однак, пов’язують здорожчання енергоносіїв і з іншими чинниками, серед яких війна США та Ізраїлю проти Ірану, удари по енергетичній інфраструктурі та фактичне блокування Ормузької протоки. Через цей маршрут проходить значна частина світових поставок нафти, тому будь-які перебої в його роботі здатні швидко впливати на міжнародний ринок.
Зустріч представників України та США, що відбулася 9 жовтня в Маямі, не зняла суперечностей. Під час переговорів американські посадовці, за інформацією джерел, вимагали від Києва враховувати позицію Вашингтона щодо ударів по російських нафтопереробних підприємствах. Також сторони обговорювали питання, пов’язані з можливим постачанням російського дизельного пального на американський і світовий ринки.
Українські запити до США та можливі наслідки
Після появи проблем із роботою Starshield українські представники зверталися до високопосадовців Білого дому, Державного департаменту та Пентагону. Київ намагався з’ясувати, хто ухвалив рішення про обмеження та чи має воно тимчасовий характер. За словами українського посадовця, представники США повідомили, що вказівка була ухвалена на рівні Білого дому.
Водночас офіційних пояснень щодо конкретного механізму обмежень не оприлюднили. Невідомо також, чи йдеться про повне блокування окремих функцій, зниження швидкості роботи терміналів або встановлення обмежень для певних типів військового використання. Від цього залежить масштаб наслідків для українських підрозділів, адже різні системи можуть мати неоднаковий рівень залежності від супутникового каналу.
Окреме занепокоєння викликає можливість одночасного обмеження інших видів американської підтримки. Раніше повідомлялося, що представники США могли погрожувати скороченням передавання розвідувальної інформації про запуски російських ракет у разі продовження українських ударів по нафтопереробних заводах. Такі дані використовують для виявлення повітряних атак, прогнозування напрямків ударів і підготовки української протиповітряної оборони.
13 жовтня Дональд Трамп заявляв, що Сполучені Штати продовжують ділитися розвідданими з Україною. Проте відсутність чітких публічних пояснень щодо Starshield і повідомлення про можливе обмеження супутникового зв’язку посилюють невизначеність у відносинах двох держав.
Для України ця ситуація має не лише технічне, а й стратегічне значення. Надійний супутниковий зв’язок дає змогу діяти на великій відстані, підтримувати мобільність підрозділів і швидко реагувати на зміни на полі бою. Якщо доступ до Starshield залежатиме від політичних рішень, це може змусити українську сторону прискорити розвиток альтернативних каналів зв’язку, розширити використання європейських технологій і створити додаткові резервні системи для безпілотних комплексів.
Наразі головним питанням залишається те, чи буде обмеження Starshield короткостроковим заходом, пов’язаним із політичними переговорами, або ж воно стане частиною ширшого перегляду американської військової підтримки України. Остаточні висновки можна буде зробити після офіційних заяв Вашингтона та уточнення умов роботи супутникового сервісу для українських військових.