Тихон Гулевичук
Заклики Дональда Трампа до зміни президента України знову привернули увагу західних медіа до можливого політичного майбутнього Володимира Зеленського. На цьому тлі американське видання Newsweek проаналізувало, хто може претендувати на найвищу державну посаду після завершення воєнного стану та проведення виборів. Серед потенційних кандидатів журналісти назвали кількох відомих українських політиків і військових діячів, які мають високий рівень впізнаваності та власну підтримку в суспільстві.
Водночас ідеться не про офіційно оголошених учасників майбутньої президентської кампанії. В Україні досі немає затвердженого календаря виборів, а проведення загальнонаціонального голосування під час воєнного стану залишається неможливим через безпекові, правові та організаційні обставини. Тому оцінки Newsweek варто розглядати як політичний прогноз, а не як підтвердження участі конкретних людей у виборах.
Кого назвали серед можливих претендентів
Одним із головних потенційних конкурентів вважають Валерія Залужного. Колишній головнокомандувач Збройних сил України залишається одним із найвідоміших військових діячів держави. Його популярність значно зросла під час повномасштабної війни, коли українська армія протистояла російському вторгненню. Після завершення роботи на посаді головнокомандувача Залужний розпочав дипломатичну діяльність, однак його ім’я регулярно фігурує в обговореннях можливих майбутніх виборів.
Сильними сторонами Залужного можуть стати авторитет серед військових, образ професійного командира та сприйняття як людини, яка перебувала поза традиційною партійною політикою. Водночас потенційна участь у виборах вимагала б від нього сформувати команду, політичну програму й чітке бачення розвитку країни після війни. Високий рейтинг довіри сам по собі не гарантує перемоги, адже президентська кампанія потребує розгалуженої організаційної структури та готовності відповідати на складні соціально-економічні питання.
Ще одним можливим кандидатом Newsweek називає Кирила Буданова. Він відомий передусім як керівник української військової розвідки та один із ключових представників сектору безпеки й оборони. Публічний образ Буданова сформувався завдяки його заявам про перебіг війни, оцінкам дій росії та участі української розвідки в операціях проти агресора.
Його потенційною перевагою є репутація рішучого та компетентного керівника, який добре орієнтується у питаннях національної безпеки. Проте перехід від військово-розвідувальної сфери до великої політики був би для Буданова серйозним викликом. Президент має відповідати не лише за оборону, а й за економіку, соціальну політику, міжнародні відносини та відновлення країни.
У переліку також згадується Михайло Федоров. Його пов’язують із цифровою трансформацією держави, розвитком електронних сервісів і модернізацією системи державного управління. Для частини виборців Федоров може уособлювати покоління управлінців, орієнтованих на технології, інновації та спрощення взаємодії громадян із державними установами.
Водночас політичні перспективи Федорова залежатимуть від того, наскільки суспільство оцінюватиме результати роботи влади загалом. У післявоєнний період виборці можуть особливо гостро реагувати на питання корупції, відбудови, повернення ветеранів, підтримки переселенців і створення нових робочих місць. Тому технологічний імідж може бути важливою перевагою, але навряд чи стане єдиною основою президентської кампанії.
Четвертим можливим претендентом названо Петра Порошенка. Колишній президент уже має значний політичний досвід, сформовану партійну структуру та впізнаваність серед виборців. Він неодноразово заявляв про готовність брати участь у політичному житті країни та критикував окремі рішення чинної влади.
Порошенко може розраховувати на підтримку частини громадян, які позитивно оцінюють його зовнішньополітичний досвід, діяльність у сфері оборони та контакти із західними партнерами. Разом із тим його кандидатура залишається поляризованою. Для одних виборців багаторічний досвід є перевагою, а для інших — свідченням належності до політичної системи минулих років. Саме рівень суспільної втоми від конфліктів між політичними таборами може вплинути на його шанси.
Чому Зеленський залишається центральною фігурою
Попри дискусії про можливих наступників, Володимир Зеленський продовжує залишатися ключовою фігурою української політики. Його позиції значною мірою залежать від результатів війни, ситуації на фронті, міжнародної підтримки та здатності влади забезпечувати функціонування держави в умовах тривалої кризи. Для значної частини суспільства президент асоціюється із зовнішнім представництвом України та мобілізацією міжнародної допомоги.
Водночас затяжна війна, економічні труднощі, кадрові рішення та внутрішні політичні суперечки можуть впливати на ставлення громадян до чинної влади. Будь-які прогнози щодо майбутнього Зеленського залежать від обставин, які ще можуть докорінно змінитися. Важливими стануть не лише події на фронті, а й умови завершення війни, гарантії безпеки для України та темпи відновлення зруйнованих регіонів.
Коли в Україні можуть відбутися вибори
Окреме питання — юридичні та практичні умови проведення президентських виборів. Під час воєнного стану виборчий процес не проводиться, оскільки держава має гарантувати безпеку громадян, військовослужбовців і виборчої інфраструктури. Крім того, мільйони українців перебувають за кордоном або живуть у тимчасово окупованих і прифронтових районах, що створює додаткові труднощі для організації голосування.
Після завершення воєнного стану владі та парламенту доведеться визначити строки виборів, оновити виборчі списки, забезпечити участь військових і переселенців, а також створити умови для голосування громадян за межами України. Лише після цього можна буде говорити про реальний склад кандидатів і початок повноцінної кампанії.
Отже, версія Newsweek відображає основні припущення щодо майбутнього українського президентства. Валерій Залужний, Кирило Буданов, Михайло Федоров і Петро Порошенко мають різний досвід, політичний образ і потенційну електоральну базу. Однак остаточний вибір залежатиме від безпекової ситуації, умов завершення війни, економічного становища та запиту суспільства. До офіційного старту виборчого процесу будь-які рейтинги й прогнози залишатимуться лише сценаріями, а не визначеним майбутнім України.