Мерц засудив «дизельну угоду» Трампа і путіна та закликав посилити санкції

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц розкритикував рішення, яке пов’язують із домовленістю президента США Дональда Трампа та глави росії володимира путіна щодо постачання російського дизельного пального. Німецький уряд вважає подібний підхід неприйнятним для Берліна та Європейського Союзу, оскільки він може послабити санкційний тиск на Москву й створити небезпечний прецедент для подальших енергетичних домовленостей.

Виступаючи з коментарем щодо ситуації, Мерц наголосив, що Німеччина та Європа не розглядають можливість повернення до масштабної торгівлі російськими енергоносіями. За його словами, позиція європейських держав має залишатися послідовною: країни Заходу повинні зменшувати залежність від російських ресурсів, а не відкривати для кремля нові канали прибутку.

Для Німеччини та Європи таке рішення виключено, заявив канцлер, коментуючи інформацію про домовленості між Вашингтоном і Москвою. Він підкреслив, що європейська політика у сфері енергетики безпосередньо пов’язана з безпекою континенту та підтримкою України.

Мерц закликав не послаблювати тиск на Росію

Фрідріх Мерц заявив, що Москва погоджуватиметься на серйозні переговори про припинення війни проти України лише під впливом потужного міжнародного тиску. На його думку, дипломатичні заклики без одночасного посилення економічних і політичних обмежень не змусять російське керівництво змінити свою позицію.

Канцлер зазначив, що Німеччина продовжить дотримуватися санкцій проти росії. Він також виступив за подальше посилення обмежень, пояснивши це діями російських військ в Україні. Йдеться, зокрема, про атаки на цивільну енергетичну інфраструктуру, які завдають шкоди мільйонам людей і створюють додаткові ризики напередодні опалювального сезону.

За словами Мерца, обстріли енергетичних об’єктів не є випадковими ударами по військових цілях. Вони спрямовані на те, щоб ускладнити роботу української економіки, позбавити населення електроенергії та тепла, а також посилити гуманітарні наслідки війни. Саме тому відповідь міжнародної спільноти, на його переконання, має бути рішучою.

Санкції повинні посилюватися, а не пом’якшуватися, вважає німецький канцлер. Він переконаний, що будь-які винятки для російського енергетичного експорту можуть знизити ефективність обмежень і продемонструвати кремлю готовність Заходу повертатися до звичайних економічних відносин.

Американське рішення викликало критику

Рішення дозволити імпорт російського дизельного пального стало предметом критики і в Сполучених Штатах. Представники Демократичної та Республіканської партій заявили, що такий крок може суперечити забороні на закупівлю російських енергоносіїв, ухваленій після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Американські законодавці закликали адміністрацію переглянути та скасувати відповідне рішення. На їхню думку, закупівля російського пального фактично забезпечує Москві додаткові доходи, які можуть використовуватися для фінансування війни. Крім того, подібна політика, як вважають критики, послаблює спільну позицію США та європейських союзників.

У Європі побоюються, що окремі енергетичні домовленості між Вашингтоном і Москвою можуть стати сигналом для інших держав, які прагнуть відновити торгівлю з росією. Якщо російські компанії отримають можливість безперешкодно експортувати паливо, кремль зможе частково компенсувати втрати від санкцій і зберегти вплив на міжнародних енергетичних ринках.

Окрему стурбованість викликає те, що енергетичні переговори можуть відбуватися паралельно з обговоренням можливого припинення війни. Європейські політики наголошують: економічні поступки росії не повинні передувати реальним крокам до миру, припиненню атак і гарантіям безпеки для України.

Європа побоюється нових домовленостей із кремлем

Критика Мерца пролунала на тлі активізації контактів між представниками США та росії. Сторони обговорюють можливі підходи до припинення війни, а також перспективи майбутніх економічних відносин. Серед тем, які можуть порушуватися під час таких консультацій, є енергетика, інвестиції та відновлення окремих інфраструктурних проєктів.

У європейських столицях уважно стежать за цими процесами, оскільки будь-які домовленості між Вашингтоном і Москвою можуть безпосередньо вплинути на безпекову ситуацію на континенті. Представники ЄС неодноразово наголошували, що рішення щодо України не можуть ухвалюватися без участі самої України та європейських держав.

Додаткові побоювання пов’язані з можливістю відновлення російського впливу на європейський енергетичний ринок. Попри скорочення закупівель газу та нафти з росії, окремі країни досі залежать від імпорту енергоносіїв. У разі скасування або послаблення обмежень Москва може спробувати використати цю залежність як інструмент політичного тиску.

Раніше польський політик і третій президент країни Александр Квасневський також розкритикував підхід Дональда Трампа до переговорів із володимиром путіним. Він назвав рішення американського президента несподіваним і помилковим, а також висловив сподівання, що внутрішньополітичні процеси у США можуть вплинути на подальшу політику Вашингтона щодо України та росії.

Водночас Сполучені Штати попереджали про ризик нових російських ударів по українській енергосистемі. Напередодні зими такі атаки можуть мати особливо тяжкі наслідки, адже українська інфраструктура вже зазнала значних пошкоджень. Росія може намагатися паралізувати роботу електромереж, водопостачання та теплопостачання, щоб посилити тиск на цивільне населення.

Фрідріх Мерц фактично закликав партнерів не відокремлювати енергетичну політику від безпекових рішень. На його думку, будь-яка угода, яка приносить росії прибуток під час війни, має розглядатися з урахуванням її потенційних наслідків для України та всієї Європи.

Позиція німецького канцлера свідчить про прагнення Берліна зберегти санкційну єдність Заходу. Німеччина наполягає, що Москва повинна відчути реальну ціну агресії, а переговори про послаблення обмежень можуть розпочатися лише після припинення атак і виконання чітких умов. До цього часу Європа, за словами Мерца, має продовжувати підтримувати Україну та посилювати тиск на російське керівництво.