Ірма Шелест
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро звинуватив американського підприємця та власника соціальної мережі X Ілона Маска у проведенні масштабних кампаній цькування європейських політиків. За словами французького дипломата, платформа використовується не лише для обміну думками, а й як інструмент впливу на суспільні настрої, політичні дискусії та сприйняття подій у Європі.
Заява пролунала під час конференції Організації економічного співробітництва та розвитку, присвяченої викликам для демократії та інформаційного простору. Барро наголосив, що соціальні мережі стали одним із ключових майданчиків глобального протистояння, де поряд із демократичними силами діють групи, зацікавлені в дестабілізації суспільств.
У Франції говорять про політичний вплив соцмереж
Французький міністр зазначив, що сили, які прагнуть послабити демократичні інституції, активно використовують цифрові платформи для поширення поляризувальних повідомлень. На його думку, такі кампанії спрямовані на те, щоб загострювати конфлікти між різними групами населення, підривати довіру до державних органів і створювати враження постійної політичної кризи.
«Сили, що прагнуть підірвати демократію, нині домінують в інформаційному просторі, застосовуючи тактику, спрямовану на поляризацію суспільних дискусій», – заявив Барро. Він додав, що кінцевою метою подібної діяльності може бути захоплення влади та створення умов, за яких політичні еліти не захочуть або не зможуть передавати її демократичним шляхом.
Окремо глава французького зовнішньополітичного відомства згадав Ілона Маска. За його словами, американський мільярдер використовує популярність і віральний потенціал платформи X для організації або підтримки масштабних кампаній цькування проти європейських лідерів. Барро вважає, що завдяки великій аудиторії соціальна мережа здатна швидко перетворювати окремі політичні заяви на міжнародні інформаційні конфлікти.
«Ілон Маск ініціює масштабні кампанії цькування європейських лідерів в інтернеті, щоб впливати на дискусії, використовуючи віральний потенціал своєї платформи», – сказав французький міністр.
Звинувачення Барро стосуються ширшої дискусії про відповідальність власників великих цифрових платформ. У центрі уваги опинилося питання, чи може керівник соціальної мережі одночасно бути активним політичним учасником і залишатися нейтральним адміністратором інформаційного майданчика. Критики Маска вважають, що його особисті погляди та публічні заяви можуть впливати на видимість окремих тем, поширення дописів і тональність обговорень.
Протести у Франції стали частиною інформаційної боротьби
Під час виступу французький посадовець також згадав протести, що відбувалися у Франції. Він заявив, що внутрішні соціальні та політичні конфлікти використовувалися для поширення ворожих наративів. За його словами, до інформаційної кампанії могли бути залучені сили, пов’язані з росією, Китаєм та Іраном, а також американські прихильники руху MAGA.
Барро наголосив, що подібні наративи часто спрощують складні суспільні проблеми та зводять їх до одного пояснення. Зокрема, протести у Франції намагалися представити винятково як наслідок масової міграції, хоча учасники акцій порушували й інші питання. Серед них – стан системи освіти, умови навчання дітей, доступ до якісних державних послуг і соціальна нерівність.
Минулого тижня Ілон Маск і президент Сполучених Штатів Дональд Трамп також висловлювалися про французькі протести. Їхні коментарі, за оцінкою французької сторони, зосереджувалися переважно на міграційній тематиці та не враховували повного переліку вимог демонстрантів. У Парижі побоюються, що подібне трактування подій може посилювати напруження та створювати викривлене уявлення про причини протестів.
Французька влада не вперше звертає увагу на ризики, пов’язані з іноземним втручанням у національні інформаційні процеси. Соціальні мережі дають змогу швидко поширювати емоційні повідомлення, відео та політичні заяви, які не завжди проходять перевірку. У результаті користувачі можуть отримувати переважно контент, що підтверджує їхні попередні переконання, тоді як інші погляди стають менш помітними.
Експерти називають це явище однією з головних загроз сучасним демократіям. Алгоритми платформ зазвичай сприяють поширенню матеріалів, які викликають сильну емоційну реакцію. Обурення, страх і гнів привертають більше уваги, ніж спокійний аналіз, тому конфліктні дописи можуть отримувати значно ширше охоплення.
Заява загострює суперечки навколо Ілона Маска
Слова французького міністра пролунали на тлі зростання політичної активності Ілона Маска. Окрім управління технологічними компаніями та соціальною мережею X, підприємець регулярно коментує вибори, діяльність урядів і рішення європейських політиків. Його дописи часто збирають мільйони переглядів, а суперечливі формулювання стають темою новин у різних країнах.
Критики вважають, що така поведінка виходить за межі звичайної свободи висловлювань, оскільки Маск має значні фінансові ресурси, глобальну аудиторію та можливість впливати на роботу платформи. Прихильники підприємця, своєю чергою, заявляють, що він виступає за ширші можливості для висловлення думок і проти надмірної модерації контенту.
У Європі дискусія про роботу платформи X також пов’язана з вимогами до цифрових компаній. Європейські інституції наполягають, що великі соціальні мережі повинні протидіяти дезінформації, координованим маніпуляціям і переслідуванню користувачів. Водночас держави мають знайти баланс між захистом суспільства та збереженням права на вільне висловлення поглядів.
Окремим питанням залишається визначення межі між різкою політичною критикою та цькуванням. Політики, журналісти й громадські активісти можуть бути об’єктами жорстких коментарів, однак організовані кампанії з погрозами, образами та поширенням неправдивої інформації здатні створювати реальні ризики для їхньої безпеки. Саме тому французька сторона вважає необхідним посилити відповідальність цифрових платформ за контент, який вони допомагають поширювати.
Заяви Жан-Ноеля Барро можуть посилити напруження у відносинах між європейськими урядами та Ілоном Маском. Для Франції ця тема має не лише репутаційний, а й безпековий вимір, адже інформаційні атаки можуть впливати на вибори, громадську довіру та здатність суспільства реагувати на кризи. Подальша дискусія, ймовірно, зосередиться на тому, як демократичні країни можуть захищати свій інформаційний простір без надмірного обмеження свободи слова.