Ірма Шелест
У першій половині 2026 року понад 4,2 тисячі громадян України отримали статус постійних резидентів Канади. Одночасно десятки тисяч українців оформили дозволи на роботу, що дають можливість легально працевлаштовуватися, підтримувати себе та свої родини й набувати канадського досвіду. Такі показники свідчать, що Канада й надалі залишається одним із ключових напрямків для українців, які вимушено залишили країну або планують будувати довгострокове життя за кордоном.
За наявними даними, найпопулярнішим шляхом до постійного проживання для громадян України стала провінційна імміграційна програма. Тимчасові дозволи на роботу найчастіше видавалися в межах International Mobility Program. Статистика охоплює перші шість місяців 2026 року, тому остаточні річні показники можуть бути вищими після оприлюднення повної інформації.
Скільки українців стали постійними резидентами Канади
У січні–червні 2026 року понад 4,2 тисячі українських громадян отримали постійне проживання в Канаді. Цей статус відрізняється від тимчасового дозволу на перебування або роботи та відкриває ширші можливості для життя в країні. Постійний резидент може працювати й навчатися без прив’язки до короткострокового дозволу, користуватися доступними соціальними програмами, перевозити до Канади членів родини відповідно до встановлених правил і в перспективі подаватися на громадянство за умови дотримання вимог.
Важливо розуміти, що отримання постійного резидентства не відбувається автоматично після приїзду до Канади за тимчасовою програмою. Заявник має відповідати критеріям конкретного імміграційного потоку, підтвердити досвід роботи, освіту, знання мови, фінансову спроможність або інші обставини, передбачені правилами. Для частини українців тимчасове перебування стало першим етапом адаптації, після якого вони почали готувати документи для переходу на постійний статус.
Показник у понад 4,2 тисячі нових постійних резидентів демонструє, що українці активно використовують доступні імміграційні механізми. Водночас ця цифра не охоплює всіх громадян України, які перебувають у Канаді. Значна кількість людей залишається тимчасовими резидентами, очікуючи на рішення за заявами, продовження дозволів або вибір найбільш відповідної програми для подальшого закріплення в країні.
Провінційна програма стала головним шляхом до імміграції
Провінційна імміграційна програма виявилася найпопулярнішим способом отримання постійного проживання серед українців у першій половині 2026 року. Її особливість полягає в тому, що окремі провінції та території можуть відбирати кандидатів відповідно до власних потреб ринку праці й демографічних пріоритетів. У різних регіонах потрібні фахівці різних професій, тому вимоги до кандидатів, перелік потоків і критерії відбору можуть істотно відрізнятися.
Для претендента важливими чинниками зазвичай є наявність пропозиції роботи, професійний досвід, рівень англійської або французької мови, освіта та зв’язок із конкретною провінцією. Таким зв’язком може бути робота, навчання, попереднє проживання, родичі або запрошення від провінційної програми. У деяких випадках кандидат спочатку отримує номінацію від провінції, а вже потім проходить федеральний етап оформлення постійного проживання.
Популярність цього напряму пояснюється тим, що він дає можливість враховувати реальні потреби регіонів. Для українців це особливо важливо, адже багато людей уже знайшли роботу, почали вивчати мову, вступили до навчальних закладів або оселилися в конкретній громаді. Такий досвід може стати перевагою під час підготовки заяви, якщо він відповідає умовам обраного імміграційного потоку.
Водночас провінційна номінація не означає гарантованого схвалення на федеральному рівні. Кандидати повинні уважно перевіряти актуальні вимоги, строки дії документів і правила подання. Помилки в анкеті, невідповідність професійного досвіду або недостатнє підтвердження інформації можуть ускладнити розгляд справи.
Дозволи на роботу та роль International Mobility Program
Поряд із постійним проживанням Канада у першій половині 2026 року видала українцям десятки тисяч дозволів на роботу. Найбільше таких документів припало на International Mobility Program — програму, яка дає змогу залучати іноземних працівників без стандартної процедури, пов’язаної з оцінкою впливу найму іноземця на канадський ринок праці, у випадках, передбачених правилами.
Для українців тимчасовий дозвіл на роботу став важливим інструментом адаптації. Він дозволяє отримувати легальний дохід, орендувати житло, оплачувати повсякденні витрати та здобувати досвід, який надалі може бути врахований у заяві на постійне проживання. Працевлаштування також допомагає краще зрозуміти вимоги канадських роботодавців і визначити, у якій провінції або професійній сфері найкраще будувати майбутнє.
Однак дозвіл на роботу має обмежений строк дії та не прирівнюється до статусу постійного резидента. Його власнику необхідно стежити за датами завершення дії документа, умовами продовження й можливістю переходу на інший імміграційний статус. У разі зміни роботодавця, професії, адреси проживання або сімейних обставин також можуть виникнути додаткові адміністративні вимоги.
Для багатьох українців послідовність дій виглядає так: спочатку отримання тимчасового захисту або дозволу на роботу, потім працевлаштування й мовна адаптація, а згодом подання на постійне проживання через провінційну чи іншу доступну програму. Такий шлях потребує планування, адже кожен імміграційний потік має власні обмеження щодо професії, рівня мови, доходу, освіти та строків перебування.
Статистика першої половини 2026 року показує різницю між двома основними групами українців у Канаді: понад 4,2 тисячі людей уже отримали постійний статус, тоді як десятки тисяч продовжують перебувати в країні на підставі тимчасових дозволів на роботу. Для одних це фінальний результат імміграційного процесу, а для інших — етап підготовки до довгострокового рішення.
Фахівці радять не відкладати підготовку документів і заздалегідь оцінювати власні шанси за кількома програмами. Особливу увагу варто приділити підтвердженню освіти та досвіду роботи, складанню мовного іспиту, збиранню довідок і дотриманню імміграційних строків. Канадські програми можуть змінюватися, тому заявникам потрібно орієнтуватися на умови, чинні на момент подання документів.
Зростання кількості українців із постійним проживанням у Канаді свідчить про поступовий перехід від екстреного тимчасового перебування до стабільнішої інтеграції. Для тих, хто вже працює або навчається в країні, 2026 рік може стати важливим етапом у визначенні подальшого статусу. Водночас кожна справа є індивідуальною, а позитивний результат залежить від відповідності вимогам конкретної програми та правильно підготовлених документів.