На Київщині правоохоронці повідомили про підозру виконавчому директору фонду ветеранів морської піхоти. За версією слідства, посадовець міг організувати схему привласнення благодійних коштів, які надходили на підтримку військових. Задокументована сума коштів, використаних не за призначенням, становить понад 1,6 млн грн.
Слідчі дії проводилися у межах кримінального провадження щодо можливого заволодіння майном в особливо великих розмірах. Правоохоронці вважають, що керівник благодійної організації маскував перекази на власні потреби під законні адміністративні, господарські, представницькі та виробничі витрати фонду.
Як, за версією слідства, використовувалися кошти фонду
За матеріалами провадження, у період із червня 2022 року до березня 2026 року на офіційний рахунок фонду надійшло понад 18,1 млн грн. Із цієї суми більш як 15,4 млн грн становили благодійна та фінансова допомога, а також внески громадян і організацій.
Ці кошти збиралися для забезпечення потреб військовослужбовців та підтримки ветеранів. Йдеться про гроші, які благодійники передавали фонду, розраховуючи на їхнє цільове використання. Водночас частина фінансових операцій, за даними слідства, не була пов’язана з допомогою військовим або діяльністю організації.
Правоохоронці встановили, що виконавчий директор перераховував гроші з рахунку фонду на власні банківські рахунки. Загальна сума таких переказів, за попередніми даними, перевищила 3 млн 122 тис. грн. Операції могли оформлюватися як витрати, необхідні для роботи благодійної організації.
Слідство припускає, що після надходження коштів на особисті рахунки посадовець використовував їх на власний розсуд. Зокрема, частина грошей могла спрямовуватися на погашення особистих банківських зобов’язань, придбання одягу та оплату замовлень їжі.
Крім того, понад 53 тис. грн, за інформацією правоохоронців, було перераховано на банківський рахунок дружини підозрюваного. Наразі слідчі перевіряють інші фінансові операції та встановлюють, чи могли додаткові перекази бути пов’язані з використанням благодійних внесків у приватних інтересах.
Сума збитків та кваліфікація справи
На цьому етапі розслідування документально підтверджено привласнення та використання не за призначенням 1 млн 656 тис. 871 грн. За версією слідства, саме ця сума є збитками, завданими благодійній організації та фактичним отримувачам допомоги.
Важливо, що загальний обсяг переказів на особисті рахунки та встановлена сума ймовірно привласнених коштів не є тотожними показниками. Правоохоронці продовжують аналізувати документи, призначення платежів, банківські виписки та інші матеріали, щоб визначити, яка частина операцій мала ознаки злочину.
Дії керівника фонду кваліфікують за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України. Ця норма передбачає відповідальність за привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, якщо йдеться про особливо великі розміри або організовану групу.
У разі доведення вини судом підозрюваному може загрожувати від семи до дванадцяти років позбавлення волі. Також санкція статті передбачає позбавлення права обіймати певні посади чи займатися окремою діяльністю та конфіскацію майна.
Наразі повідомлення про підозру не означає автоматичного визнання людини винною. Остаточну правову оцінку діям посадовця має надати суд за результатами розгляду всіх доказів. Підозрюваний має право на захист, оскарження процесуальних рішень та участь у всіх передбачених законом процедурах.
Рішення суду щодо запобіжного заходу
Під час розгляду питання про запобіжний захід прокурори наполягали на триманні підозрюваного під вартою. Такий захід обґрунтовували тяжкістю інкримінованого злочину, можливими ризиками переховування від слідства, впливу на свідків або знищення фінансових документів.
Однак суд не обрав тримання під вартою. Підозрюваного відпустили на поруки народного депутата. Це рішення не припиняє розслідування та не впливає на подальшу оцінку доказів. У межах обраного запобіжного заходу на особу можуть покладатися процесуальні обов’язки, зокрема прибувати за викликом слідчого і суду, не змінювати місце проживання без дозволу та не контактувати з визначеними учасниками провадження.
Слідчі та прокурори продовжують збирати докази, перевіряти рух коштів і встановлювати можливих співучасників. Окрему увагу приділяють тому, чи були інші особи залучені до оформлення платежів, підготовки фінансових документів або приховування призначення переказів.
Ця справа вкотре привертає увагу до контролю за благодійними внесками, особливо коли йдеться про донати для потреб українських військових. Фонди мають вести прозорий облік надходжень і витрат, зберігати підтверджувальні документи та використовувати пожертви відповідно до заявленої мети збору.
Для благодійників подібні розслідування також підкреслюють важливість перевірки організацій перед переказом коштів. Водночас сам факт підозри щодо окремого керівника не свідчить про порушення з боку всього фонду або всіх волонтерських організацій. Остаточні висновки у цій справі можна буде зробити лише після завершення досудового розслідування та судового розгляду.
Прокуратура вимагає від КМДА укриттів: справу передали до суду