Очільник ДБР відповів на розслідування про нерухомість свого брата

Директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов уперше публічно відреагував на журналістські матеріали про нерухомість у Харкові, яку пов’язують із його рідним братом Олександром. За даними розслідувачів, ідеться про 143 квартири та офісні приміщення, що свого часу належали або досі належать братові керівника ДБР. Сам Олексій Сухачов заперечив достовірність оприлюдненої інформації та наголосив, що не має стосунку до майна свого родича.

Розмова журналістів із очільником Державного бюро розслідувань відбулася 8 жовтня на спортивному майданчику в Києві. У цей момент посадовець тренувався. На запитання про нерухомість брата Сухачов заявив, що журналісти втрутилися в його особистий простір, а оприлюднені відомості не відповідають дійсності.

Керівник ДБР також підкреслив, що питання майна стосується безпосередньо його брата, а не його самого. За словами посадовця, журналістам варто звертатися із запитаннями до Олександра Сухачова, оскільки він не вважає себе причетним до описаних у матеріалах обставин.

Що йшлося в журналістському розслідуванні

Розслідування отримало назву «Квартири за ціною смартфона». Його підготували журналісти кількох українських медіа, які об’єдналися в межах «Ініціативи 143». Публікація була присвячена придбанню значної кількості об’єктів нерухомості в Харкові та вартості, за якою вони оформлювалися.

Автори матеріалу стверджували, що Олександр Сухачов володів 143 об’єктами, серед яких були квартири та офісні приміщення. За наведеними в розслідуванні даними, нерухомість купували за балансовою вартістю, яка могла бути суттєво нижчою за ринкову. Це стало центральною темою публікації та причиною суспільного інтересу до майнових активів родини керівника ДБР.

Окрему увагу журналісти звернули на операції, проведені в липні 2018 року. Тоді, як зазначалося в матеріалі, брат очільника Державного бюро розслідувань придбав 30 квартир в одному з харківських житлових комплексів. Вартість кожного об’єкта, вказана в документах, становила від 24 до 49 тисяч гривень.

У перерахунку за курсом того періоду це дорівнювало приблизно 932–1856 доларам за квартиру. Саме така ціна стала підставою для образної назви розслідування, адже вартість окремих помешкань була порівнянна з ціною сучасного смартфона і водночас істотно відрізнялася від звичайних ринкових цін на житло.

Журналісти досліджували не лише факт придбання нерухомості, а й подальшу долю цих об’єктів. Станом на момент підготовки матеріалів Олександр Сухачов уже перестав бути власником майже всіх квартир та приміщень, про які йшлося в публікації. Обставини переходу права власності та причини зміни власників також стали частиною суспільної дискусії.

Судова історія навколо публікації

Поширення розслідування супроводжувалося судовою суперечкою. До появи матеріалу у відкритому доступі суддя Печерського районного суду Києва Сергій Вовк виніс ухвалу, якою заборонив «Слідству.інфо» та Центру протидії корупції оприлюднювати зібрані журналістами відомості.

Попри це, після судової заборони матеріали про нерухомість брата директора ДБР опублікували інші українські медіа. Таким чином, інформація, що стала предметом розслідування, набула широкого розголосу. Публікація привернула увагу не лише через кількість об’єктів, а й через посаду Олексія Сухачова, який очолює орган, відповідальний за розслідування злочинів високопосадовців та правоохоронців.

23 вересня Київський апеляційний суд скасував рішення судді Печерського районного суду, яке обмежувало поширення розслідування. Після цього журналісти отримали можливість відкрито говорити про зібрані дані, а тема майна родича керівника ДБР знову опинилася в центрі уваги.

Судове рішення не означає автоматичного підтвердження всіх висновків журналістів або доведення будь-яких порушень. Водночас воно скасувало обмеження на публікацію матеріалу. Остаточна оцінка походження коштів, законності операцій та відповідності майнових відомостей дійсності може бути надана лише за результатами належної перевірки компетентними органами.

Позиція очільника ДБР і суспільний інтерес

Олексій Сухачов у своїй короткій відповіді фактично дистанціювався від майнових питань брата. Він заявив, що наведена журналістами інформація не відповідає дійсності, однак не став детально коментувати походження коштів, умови придбання квартир або подальше відчуження більшості об’єктів.

Посадовець також висловив невдоволення форматом спілкування, оскільки журналісти звернулися до нього під час тренування. За його словами, це зіпсувало особистий час і настрій. Водночас сама тема має суспільне значення, оскільки стосується близького родича керівника правоохоронного органу та великого масиву нерухомості.

У подібних ситуаціях важливо розділяти відповідальність посадовця за власні активи та майно його родичів. Сам факт родинного зв’язку не доводить причетності людини до придбання або використання нерухомості. Водночас законодавство передбачає підвищену увагу до майнового стану посадовців і пов’язаних із ними осіб, особливо якщо йдеться про значні активи та операції за цінами, які помітно відрізняються від ринкових.

Розслідування щодо 143 об’єктів нерухомості продовжує викликати запитання про умови укладення угод, джерела фінансування та подальшу зміну власників. Публічна реакція керівника ДБР стала першою прямою відповіддю на ці звинувачення, однак не надала детальних пояснень щодо кожного з порушених питань.

Ключовими для подальшого з’ясування обставин залишаються документальна перевірка вартості майна, законність його придбання та встановлення реальних бенефіціарів об’єктів. До отримання офіційних висновків уповноважених органів наведені в розслідуванні відомості та заяви посадовця залишаються взаємно протилежними позиціями, які потребують додаткової перевірки.