Тихон Гулевичук
Пасажири поїзда Львів–Чернівці опинилися посеред поля після евакуації під час повітряної тривоги. За попередньою інформацією, 25 людей відійшли від потяга на безпечну відстань, однак після оголошення відбою поїзд рушив без них. Пасажири стверджують, що не встигли повернутися до вагонів, а їхні речі залишилися всередині.
Про інцидент повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Він заявив, що звернувся до представників залізничного перевізника з проханням з’ясувати обставини події та встановити, чи всіх пасажирів зрештою доправили до місця призначення.
Ситуація сталася вночі, коли поїзд Львів–Чернівці зупинили через повітряну тривогу. Пасажирам оголосили про необхідність залишити вагони та відійти від потяга приблизно на 200 метрів. За словами очевидців, люди були змушені рухатися в темряві, серед кущів і нерівної місцевості, тоді як над ними пролітали невідомі об’єкти.
Як пасажири опинилися без поїзда
Одна з пасажирок розповіла, що після оголошення евакуації більшість людей виконала вказівки та відійшла від залізничного складу. У темряві пасажири намагалися знайти місце, де можна було б сховатися. Частина людей розійшлася в різні боки, шукаючи укриття або хоча б загородження, яке могло б захистити від уламків.
Після відбою повітряної тривоги, за словами очевидців, потяг подав сигнал і майже одразу почав рух. Пасажири не встигли повернутися до вагонів. Дехто почув гудок уже тоді, коли поїзд рушив, а люди залишалися на значній відстані від колії.
У результаті 25 пасажирів залишилися посеред поля без доступу до своїх речей. Серед тих, хто потребував допомоги, були люди з дітьми. Очевидці також повідомляли про пасажирів, які пережили сильний стрес під час обстрілу та евакуації. За словами однієї з мандрівниць, після інциденту з нею та іншими залишеними пасажирами ніхто не зв’язався, щоб дізнатися, як вони дісталися до безпечного місця.
Окремою проблемою стали особисті речі людей. Валізи, документи, телефони та інші предмети залишилися у вагонах, які продовжили рух у напрямку Чернівців. Пасажири не знали, де саме зможуть їх забрати та чи буде організовано доставку речей.
Поки що немає повної офіційної інформації про те, де саме висадили людей, хто допоміг їм дістатися до населеного пункту та чи компенсували їм витрати на подальшу дорогу. Також не повідомлялося, чи були серед залишених пасажирів неповнолітні без супроводу дорослих.
Що відомо про дії провідників
Інцидент викликав обговорення правил поведінки пасажирів та персоналу під час вимушеної зупинки поїзда. Евакуація в умовах повітряної тривоги є необхідним заходом безпеки, однак після відбою провідники мають переконатися, що всі пасажири повернулися до вагонів.
За повідомленнями пасажирів інших рейсів, практика роботи залізничних бригад може відрізнятися. В одних випадках провідники обходять вагони, перевіряють місця та рахують людей. В інших — додатково телефонують пасажирам або чекають кілька хвилин після завершення тривоги, щоб усі встигли повернутися.
Деякі пасажири розповідали, що провідники перед евакуацією чітко пояснювали, на яку відстань потрібно відійти від вагонів, де збиратися та як діяти після відбою. На окремих маршрутах використовують гучномовці, світлові сигнали або інші способи привернути увагу людей, які можуть перебувати далеко від потяга.
Ключовим питанням у цьому випадку є відсутність контролю за поверненням усіх пасажирів. Навіть якщо людина відійшла від вагонів на значну відстань, персонал має перевірити, чи всі повернулися, перш ніж подавати сигнал до відправлення. Особливо важливо враховувати, що евакуація вночі може бути хаотичною: пасажири гублять орієнтири, не чують оголошень і можуть опинитися далеко один від одного.
Пасажири також наголошують, що під час тривоги люди можуть діяти непередбачувано. Хтось шукає найближче укриття, хтось намагається відійти якомога далі від колії, а хтось допомагає дітям, літнім людям або тим, хто отримав травму. Через це повернення до вагонів може зайняти більше часу, ніж очікує персонал.
Омбудсман вимагає з’ясувати обставини
Дмитро Лубінець повідомив, що направив звернення до залізничного перевізника. У ньому він просить надати пояснення щодо дій працівників поїзда, встановити точну кількість пасажирів, які залишилися після евакуації, та повідомити, яким чином їм допомогли.
Також має бути з’ясовано, чи проводили провідники перекличку перед відправленням, чи перевіряли вагони після завершення повітряної тривоги та хто прийняв рішення про рух поїзда. Відповіді на ці питання важливі не лише для учасників конкретного інциденту, а й для вдосконалення алгоритму дій під час майбутніх повітряних тривог.
Станом на момент поширення інформації офіційної детальної заяви від залізничного перевізника щодо ситуації не було. Невідомо також, чи отримали пасажири компенсацію за вимушену поїздку до місця проживання та як саме їм повернули особисті речі.
Подібні випадки свідчать про необхідність єдиного та зрозумілого протоколу для всіх поїздів. Перед відправленням після евакуації персонал має перевіряти вагони, проводити перекличку, контактувати з відсутніми пасажирами та лише після цього продовжувати рух. У разі якщо людина не повернулася, важливо мати можливість швидко зв’язатися з нею телефоном або через інші канали.
Для самих пасажирів під час евакуації важливо запам’ятати номер вагона, залишатися поблизу інших людей і уважно слухати оголошення провідників. Водночас відповідальність за безпеку пасажирів не може покладатися лише на них. Люди, які вночі залишають потяг через загрозу обстрілу, мають отримувати чіткі інструкції та гарантію, що після відбою їх не залишать позаду.
Інцидент із поїздом Львів–Чернівці став приводом для перевірки організації евакуації та контролю пасажирів на залізниці. Остаточні висновки можна буде зробити після офіційного з’ясування обставин, встановлення відповідальних працівників і повідомлення про те, яку допомогу отримали всі 25 людей.