Самозайняті у Британії: які податки та звіти подавати до HMRC

Працювати на себе у Великій Британії означає не лише самостійно шукати клієнтів і отримувати оплату, а й виконувати податкові обов’язки перед HMRC. Це стосується фрилансерів, консультантів, майстрів, водіїв, репетиторів, орендодавців, продавців товарів онлайн та всіх, хто має дохід поза межами звичайної роботи за трудовим договором. Навіть якщо діяльність є невеликою або виконується у вільний час, її дохід може підлягати декларуванню.

Основний інструмент для звітування самозайнятих у Британії називається Self Assessment. Через цю систему платник повідомляє HMRC про свої доходи, витрати, прибуток та суму податків, яку необхідно сплатити. Важливо розуміти різницю між загальним доходом і прибутком: податок зазвичай розраховується не з усіх отриманих коштів, а з прибутку після віднімання дозволених витрат.

Кому потрібно реєструватися в Self Assessment

Якщо людина отримала за податковий рік понад £1 000 валового доходу від самозайнятості, зазвичай вона повинна зареєструватися як self-employed та подати податкову декларацію. Йдеться саме про загальну суму надходжень до врахування витрат. Для перевірки порогу потрібно підсумувати оплату від усіх клієнтів, замовників і платформ.

Якщо дохід не перевищує £1 000, інколи можна скористатися так званою торговою пільгою — trading allowance. У такому разі податкова декларація щодо цієї діяльності може бути не потрібна. Водночас існують ситуації, коли декларування все одно є обов’язковим: наприклад, якщо HMRC надіслала відповідну вимогу, якщо людина хоче заявити фактичні витрати замість пільги або має інші доходи, які потрібно показати податковій.

Реєстрація також може знадобитися тим, хто здає нерухомість в оренду, отримує значний дохід від інвестицій, має прибуток від продажу активів або отримує іноземний дохід. Для українців, які переїхали до Великої Британії, особливо важливо визначити податкове резидентство та зрозуміти, які доходи вважаються британськими, а які потрібно декларувати через міжнародні правила.

Податковий рік у Британії триває з 6 квітня до 5 квітня наступного року. Наприклад, доходи, отримані з 6 квітня одного року до 5 квітня наступного, формують одну податкову декларацію. Після початку роботи на себе не варто чекати завершення року, щоб зібрати документи: краще одразу вести облік оплат, рахунків і витрат.

Які податки сплачують самозайняті

Найчастіше самозайняті сплачують Income Tax — прибутковий податок. Його розмір залежить від річного оподатковуваного доходу, особистої неоподатковуваної суми та податкової ставки. У багатьох випадках перші £12 570 доходу протягом року не оподатковуються завдяки Personal Allowance, однак ця сума може змінюватися або зменшуватися для людей із дуже високими доходами.

Після врахування неоподатковуваної суми прибуток оподатковується за відповідними ставками. Для платників податків в Англії, Уельсі та Північній Ірландії базова ставка зазвичай становить 20%, далі застосовуються вищі ставки для більших доходів. У Шотландії діють окремі діапазони та ставки прибуткового податку. Тому остаточний розрахунок залежить не лише від суми прибутку, а й від місця проживання, інших джерел доходу та особистих обставин.

Окремо може нараховуватися National Insurance. Правила для самозайнятих змінювалися, зокрема було скасовано обов’язковий Class 2 National Insurance для багатьох self-employed. Водночас внески Class 4 можуть залежати від розміру прибутку. Вони пов’язані із соціальними гарантіями та пенсійним стажем. Навіть коли обов’язковий внесок не виникає, деяким людям може бути доцільно добровільно сплачувати внески, щоб не мати прогалин у National Insurance record.

Самозайняті також повинні перевірити, чи не виникає обов’язок сплачувати VAT. Реєстрація стає необхідною, якщо оподатковуваний оборот за відповідний період перевищує встановлений HMRC поріг. Важливо рахувати саме оборот, а не прибуток: витрати не зменшують суму продажів для перевірки VAT-порогу. Деякі підприємці реєструються добровільно, якщо це вигідно для роботи з бізнес-клієнтами або повернення VAT за допустимими витратами.

Окрім основного податку, у декларації можуть з’явитися додаткові суми: погашення student loan, податок із дивідендів, дохід від оренди, пенсійні внески або платежі за попередній рік. Саме тому не варто орієнтуватися лише на приблизний відсоток від отриманих коштів.

Які витрати можна заявити та коли подавати звіт

До дозволених витрат можуть належати видатки, які були необхідними для ведення бізнесу. Це професійне програмне забезпечення, телефон і інтернет у частині бізнесового використання, реклама, банківські комісії, бухгалтерські послуги, страхування професійної відповідальності, канцелярія, матеріали для виконання замовлень, професійне навчання та оренда робочого приміщення.

Якщо людина працює з дому, вона може заявити частину витрат на електроенергію, опалення, воду, інтернет або використати спрощений метод розрахунку. Розмір частки залежить від того, скільки часу та кімнат використовуються для роботи. Особисті витрати не можна повністю записувати як бізнесові лише тому, що підприємець іноді відповідає з дому на повідомлення клієнтів.

Витрати на транспорт також потребують обережності. Поїздки між домом і постійним місцем роботи зазвичай не вважаються бізнесовими, а поїздки до клієнтів, постачальників чи тимчасових робочих об’єктів можуть підпадати під правила для службових поїздок. Необхідно зберігати чеки, рахунки, підтвердження оплат і вести журнал ділових поїздок.

Замість фактичних витрат у деяких випадках можна скористатися спрощеними фіксованими ставками. Проте перед вибором методу варто порівняти обидва варіанти. Для бізнесу з великими реальними витратами підтвердження чеків може бути вигіднішим, тоді як для невеликої діяльності спрощений розрахунок заощаджує час.

Головний строк подання онлайн-декларації та сплати податку за попередній податковий рік — 31 січня. До цієї ж дати іноді потрібно сплатити перший авансовий платіж за наступний рік. Другий платіж зазвичай припадає на 31 липня. Авансові платежі можуть стати несподіваними для тих, хто вперше подає Self Assessment, адже фактично доводиться сплачувати частину майбутнього податку наперед.

Якщо очікуваний дохід у наступному році суттєво зменшився, платник може звернутися із заявою про зменшення авансових платежів. Однак робити це потрібно обґрунтовано: якщо прогноз виявиться неправильним, HMRC може донарахувати податок і відсотки.

Прострочена декларація або несплата податку можуть призвести до штрафу, нарахування відсотків і подальших санкцій. Навіть якщо коштів для повної оплати недостатньо, декларацію краще подати вчасно та окремо з’ясувати можливість домовленості про поетапну сплату. Ігнорування листів HMRC зазвичай лише збільшує борг.

Підтвердження доходів і витрат потрібно зберігати протягом установленого періоду після відповідного податкового строку. Це можуть бути банківські виписки, інвойси, договори, чеки, електронні листи про оплату та таблиця з щомісячним підсумком. Регулярний облік допомагає не лише подати точну декларацію, а й заздалегідь відкласти гроші на податки. Для багатьох самозайнятих практичним правилом є зберігати окремо частину кожної оплати, не витрачаючи її до завершення розрахунку з HMRC.

Податкові правила можуть змінюватися щороку, тому ставки, пороги та вимоги потрібно перевіряти саме для того податкового періоду, за який подається звіт. Якщо діяльність має кілька джерел доходу, пов’язана з іноземними платежами, орендою, криптоактивами або найманими працівниками, варто розглянути професійну податкову консультацію. Вчасна реєстрація, акуратний облік і розуміння дедлайнів допоможуть самозайнятим у Британії уникнути штрафів та планувати власні фінанси без неприємних сюрпризів.