Трамп домовився з РФ після відмови України зупинити удари по НПЗ — Axios

Президент США Дональд Трамп, за даними американського видання Axios, домовився з очільником кремля володимиром путіним про постачання російського дизельного пального після того, як Україна не погодилася односторонньо припинити удари по нафтопереробних заводах росії. Ситуація стала черговим проявом суперечностей між підходами Вашингтона та Києва до можливих домовленостей щодо обмеження атак під час війни.

Вашингтон наполягав, щоб Україна припинила удари по російській нафтовій інфраструктурі. Американська сторона пояснювала це не лише міркуваннями безпеки, а й економічними причинами. У Білому домі вважали, що атаки на НПЗ можуть впливати на обсяги пального на міжнародному ринку та сприяти зростанню цін на бензин і дизель у Сполучених Штатах.

Трамп вимагав від України одностороннього припинення ударів

За інформацією, яку цитує Axios, Дональд Трамп не погоджувався розглядати удари України по російських нафтопереробних заводах як рівнозначні атакам росії на українську енергетичну інфраструктуру. Американський президент нібито вимагав від Києва діяти самостійно та припинити операції проти НПЗ незалежно від того, чи зупинить Москва атаки на українські електростанції.

Один із представників американської адміністрації заявив, що президент України Володимир Зеленський неправильно оцінює ситуацію. За його словами, продовження ударів по російських НПЗ може послабити рівень довіри між Києвом і Вашингтоном, який формувався протягом останніх місяців.

Українська позиція була іншою. Володимир Зеленський повідомив Дональду Трампу, а також його представникам Стіву Віткоффу та Джареду Кушнеру, що Україна готова розглянути припинення атак на російські НПЗ лише за умови взаємного кроку з боку росії. Йдеться про зупинку російських ударів по українських електростанціях та іншій критично важливій енергетичній інфраструктурі.

Київ наполягає на принципі взаємності. Українська влада вважає, що одностороння відмова від ударів по об’єктах, які забезпечують російську військову машину паливом, створила б додаткові ризики для України. Російські ракетні та дронові атаки по енергетичних об’єктах, своєю чергою, безпосередньо впливають на електропостачання цивільного населення, роботу підприємств, транспорту та систем життєзабезпечення.

Переговори в Маямі та питання американської розвідки

Під час переговорів у Маямі американські представники поінформували українську делегацію, що Дональд Трамп планує провести розмову з володимиром путіним. Однією з тем мала стати можливість скасування або послаблення санкцій, які обмежують експорт російського дизельного пального.

Українській стороні, як стверджують співрозмовники медіа, пояснили, що рішення про контакти з кремлем та можливе відкриття доступу російського дизелю до міжнародних ринків було ухвалене після того, як Київ не виконав численні прохання Вашингтона щодо припинення ударів по НПЗ.

Окремо виникла суперечка щодо американської військової розвідки. Український посадовець заявив, що під час переговорів Віткофф і Кушнер могли попереджати про припинення передавання Києву розвідувальних даних, якщо українські сили продовжать атакувати російські нафтопереробні об’єкти. Така інформація має важливе значення для планування операцій, оцінки переміщення російських військ і виявлення потенційних цілей.

Водночас представник американської сторони заперечив, що українській делегації висували пряму погрозу припинити обмін розвідданими. Таким чином, сторони по-різному описують зміст переговорів і тональність вимог Вашингтона. Незалежно від того, чи йшлося про офіційне попередження, сама поява таких заяв свідчить про зростання напруженості у відносинах між Україною та адміністрацією Трампа.

Для Києва американська розвідка є одним із ключових елементів підтримки у протистоянні російській агресії. Тому будь-які сигнали про можливе обмеження такої допомоги можуть сприйматися як політичний тиск і спроба змусити Україну погодитися на умови, які не гарантують зменшення російських атак.

Україна не планує припиняти удари по російських НПЗ

Попри домовленості Дональда Трампа з володимиром путіним щодо постачання російського дизельного пального, Україна, за даними медіа, не має наміру автоматично припиняти операції проти російських нафтопереробних заводів. Для української сторони ці об’єкти є частиною паливної та військово-промислової системи росії.

Удари по НПЗ можуть зменшувати здатність росії переробляти нафту, забезпечувати пальним військову техніку та підтримувати масштабні бойові дії. Саме тому Київ розглядає такі операції як інструмент послаблення російського військового потенціалу, а не лише як елемент економічного протистояння.

Водночас домовленість Трампа з путіним викликала критику навіть серед американських республіканців. Конгресмени Дон Бейкон і Майкл Маккол негативно оцінили можливість постачання російського дизельного пального та зближення Вашингтона з кремлем на тлі війни. На їхню думку, послаблення санкцій може створити для росії додаткові доходи, які надалі використовуватимуться для фінансування агресії проти України.

Дональд Трамп, зі свого боку, подякував володимиру путіну за домовленість щодо дизельного пального та відповів на критику з боку України. Американський президент демонструє, що вважає стабілізацію цін на енергоносії одним із пріоритетів своєї політики. Проте для Києва економічні інтереси США не можуть бути підставою для припинення ударів без гарантій зупинки російських атак.

Головна суперечність полягає в різному баченні безпеки. Білий дім зосереджується на паливних цінах, політичних домовленостях і можливості швидкого зниження напруженості. Україна ж оцінює ситуацію через призму військових ризиків, захисту енергетичної системи та необхідності позбавити Росію ресурсів для продовження війни.

Якщо Москва справді отримає ширший доступ до експорту дизелю, це може підтримати російський паливний сектор і зменшити економічний тиск на кремль. Водночас одностороннє припинення українських ударів без аналогічних кроків росії здатне погіршити становище України на полі бою. Саме тому Київ наполягає, що будь-які домовленості про обмеження атак мають бути взаємними, контрольованими та пов’язаними з реальним припиненням ударів по цивільній і критичній інфраструктурі.

Ситуація навколо російських НПЗ і постачання дизельного пального може стати одним із найскладніших питань у подальших переговорах між Україною, США та росією. Рішення Вашингтона впливатимуть не лише на паливний ринок, а й на рівень американської підтримки Києва, санкційну політику та здатність України продовжувати удари по об’єктах, які мають значення для російської армії.