Трамвай і замок замість офісу: як Huawei створила Європу в Китаї

Китайська технологічна компанія Huawei створила у місті Дунгуань незвичайний дослідницький кампус, який більше нагадує європейське місто, ніж звичайний офісний комплекс. На березі озера Суншань розташувався Ox Horn Campus — масштабний простір із замками, площами, вуличками, бібліотеками, водоймами та власною залізницею. Тут інженери працюють, відпочивають і пересуваються між кварталами так, ніби опинилися не в Китаї, а в декораціях романтичної Європи.

Кампус Huawei став одним із найяскравіших прикладів того, як сучасні корпорації намагаються переосмислити робоче середовище. Замість одноманітних висоток і закритих офісних поверхів компанія створила цілий мікросвіт для своїх працівників. Його архітектура поєднує функції наукового центру, корпоративного містечка, транспортної системи, культурного простору та житлового району.

Європейські міста на березі китайського озера

Будівництво дослідницького центру розпочалося у вересні 2014 року. У проєкт інвестували близько 1,5 мільярда доларів, а загальна площа території сягнула майже півтора мільйона квадратних метрів. На цій величезній ділянці звели 108 споруд, об’єднаних у 12 тематичних кварталів.

Архітектори надихалися відомими європейськими містами. В окремих частинах кампусу можна побачити мотиви Парижа, Верони, Болоньї, Гранади, Оксфорда, Брюгге, Люксембурга та Чеського Крумлова. Вулички, фасади, аркади, вежі й декоративні деталі створюють враження подорожі Європою, хоча весь комплекс розташований у китайській провінції Гуандун.

Ідея такого простору належала засновнику Huawei Жень Чженфею. Він прагнув створити для інженерів середовище, яке не асоціювалося б із напруженим ритмом мегаполіса. На думку керівництва компанії, затишна архітектура, водойми, зелені зони та можливість спокійно пересуватися територією можуть позитивно впливати на концентрацію, творчість і командну роботу.

Ox Horn не є декоративним парком без практичної функції. У його будівлях розміщені лабораторії, офіси, дослідницькі центри, конференц-зали та об’єкти інфраструктури. Тут працюють тисячі фахівців, які займаються телекомунікаціями, програмним забезпеченням, хмарними технологіями, мобільними пристроями та іншими напрямами діяльності Huawei.

Найвідомішою спорудою кампусу вважають масштабний замок, створений за мотивами Гейдельберзького замку в Німеччині. На його будівництво, за повідомленнями, витратили близько мільярда доларів. За середньовічними фасадами розташовані сучасні робочі приміщення, а також один із важливих дата-центрів компанії. Таким чином, романтична архітектура тут поєднана з інфраструктурою, необхідною для роботи глобальної технологічної корпорації.

Замок, бібліотека та червоний потяг

Ще однією помітною будівлею стала велетенська бібліотека. Її зовнішній вигляд нагадує античну арену або оперний театр, а внутрішній простір розрахований на велику кількість відвідувачів. У бібліотечному фонді зберігаються десятки тисяч книжок китайською та іноземними мовами. Серед них є рідкісні видання і старовинні екземпляри, що формують своєрідний культурний центр просто посеред технологічного кампусу.

Особливу атмосферу Ox Horn створює власна залізнична мережа. Її довжина становить майже вісім кілометрів, а на маршруті працюють 12 станцій. Між кварталами курсує червоний двовагонний потяг, розроблений за мотивами швейцарської гірської залізниці Jungfraubahn. Він прибуває приблизно кожні десять хвилин і став основним способом пересування для працівників.

На території кампусу звичайні автомобілі заборонені. Співробітники можуть користуватися потягом, електробусами, багі або пересуватися пішки. Між окремими районами також курсують прогулянкові катери. Така транспортна модель допомагає зменшити шум, затори та кількість вихлопних газів, а сам кампус більше нагадує компактне місто для пішоходів, ніж промислову зону.

Поруч із робочими будівлями розташовані спортивні зали, кафе, художні галереї та зони відпочинку. На водоймах живуть чорні лебеді, які стали одним із символів комплексу. Зелені насадження, старі дерева та природний рельєф намагалися максимально зберегти під час будівництва. Завдяки цьому архітектура не повністю витіснила ландшафт, а в багатьох місцях інтегрувалася в нього.

Окрему частину інфраструктури становлять житлові комплекси поблизу кампусу. Компанія звела тисячі квартир, які можуть орендувати або купувати співробітники Huawei. Вартість такого житла, за задумом, має бути доступнішою за ринкову. Це дозволяє працівникам жити неподалік від офісів і користуватися всіма перевагами корпоративного містечка без щоденних тривалих поїздок.

Корпоративна утопія та технологічна незалежність

Незвичайний вигляд Ox Horn викликав неоднозначну реакцію. Частина дослідників і архітектурних критиків називає такі проєкти проявом «дуплітектури» — практики копіювання відомих західних будівель і міських фрагментів. На їхню думку, відтворення європейських пам’яток без оригінального історичного контексту може перетворювати архітектуру на декорацію.

Водночас Huawei пояснює задум не прагненням створити буквальну копію Європи, а бажанням об’єднати різні культурні образи в одному просторі. Для компанії це своєрідна метафора відкритості до світових знань. Інженери працюють у будівлях, які нагадують про різні цивілізації, а поруч із ними функціонують лабораторії, дата-центри та сучасні комунікації.

Кампус набув особливого значення після посилення американських санкцій проти Huawei у 2019 році. Саме тоді компанія зібрала в районі озера Суншань понад дві тисячі провідних інженерів. Цей період неофіційно називали «битвою за озеро Суншань». Перед фахівцями стояло завдання прискорити розробку власних технологій і зменшити залежність від іноземних платформ.

У результаті в Huawei активно розвивали екосистему мобільних сервісів Huawei Mobile Services та операційну систему HarmonyOS. Ці продукти стали відповіддю на обмеження доступу до сервісів Google і важливим кроком у формуванні технологічної автономії компанії. У цьому контексті європейський замок і затишні вулиці кампусу набувають іншого сенсу: за декоративною оболонкою розгорнулася масштабна боротьба за майбутнє китайської електроніки.

Сьогодні Ox Horn залишається переважно закритим об’єктом. Потрапити на його територію можуть співробітники Huawei, їхні родичі, партнери та окремі офіційні гості. Для більшості людей червоний потяг, замок, бібліотека та чорні лебеді залишаються частиною корпоративного світу, який можна побачити лише на фотографіях.

Дослідницький кампус Huawei демонструє, наскільки далеко може зайти компанія у створенні власного робочого середовища. Тут офіс перетворився на місто, транспорт — на частину корпоративної ідентичності, а архітектура — на інструмент мотивації. Ox Horn можна сприймати як грандіозну декорацію, технологічну фортецю або корпоративну утопію, але в будь-якому разі це один із найпомітніших прикладів того, як бізнес формує простір навколо своїх працівників і власних амбіцій.