У Данії вчителям можуть дозволити силоміць виводити порушників із класів

У Данії можуть суттєво змінити правила реагування на серйозні порушення дисципліни у школах. Уряд країни підготував законопроєкт, який передбачає розширення повноважень педагогів під час конфліктів з учнями. Якщо парламент підтримає документ, нові положення набудуть чинності у серпні 2027 року.

Йдеться не про дозвіл на покарання дітей фізичними методами, а про можливість для вчителів оперативно припиняти небезпечні або руйнівні ситуації. Зокрема, педагогам можуть дозволити утримувати учня чи силоміць виводити його з класу, якщо він серйозно перешкоджає проведенню уроку, ображає або принижує інших, навмисно пошкоджує майно чи створює загрозу для однокласників і працівників школи.

Які повноваження можуть отримати вчителі

Нині данське законодавство допускає застосування фізичної сили в школах переважно у випадках, коли потрібно негайно відвернути безпосередню небезпеку. Наприклад, учитель може втрутитися, щоб зупинити бійку, не допустити травмування дитини або припинити напад на іншу людину. В інших ситуаціях можливості педагогів значно обмежені.

Новий законопроєкт має розширити цей перелік. Після його ухвалення фізичне втручання може стати допустимим не лише для зупинення прямої загрози, а й тоді, коли поведінка учня істотно порушує навчальний процес або права інших дітей. Таким чином, учитель зможе швидше ізолювати порушника та відновити порядок у класі.

Водночас документ не передбачає необмежених повноважень. Перед застосуванням сили педагог має спробувати владнати ситуацію за допомогою розмови, попередження, зміни місця учня або залучення адміністрації. Фізичне втручання розглядається як крайній захід, до якого можна вдаватися лише за відсутності ефективнішого та м’якшого способу.

Окремо наголошується на принципі пропорційності. Дії вчителя повинні відповідати реальній загрозі, бути максимально обережними та тривати якомога менше. Після завершення інциденту адміністрація школи, ймовірно, має зафіксувати обставини події та оцінити, чи було втручання необхідним.

Чому в Данії заговорили про реформу

Уряд пояснює законодавчу ініціативу погіршенням ситуації з агресивною поведінкою у школах. За даними данського Міністерства освіти, понад чверть учителів вважають, що випадків агресії серед учнів стало більше. Приблизно у кожному п’ятому класі насильство, за оцінками педагогів, спрямоване не лише проти дітей, а й проти самих учителів.

Для шкіл це означає зростання кількості конфліктів, які складно зупинити винятково словами. Учні можуть погрожувати однокласникам, псувати меблі та техніку, зривати уроки або провокувати бійки. У таких умовах учитель часто змушений одночасно захищати дітей, викликати адміністрацію та намагатися продовжувати навчання.

Прихильники змін вважають, що нинішні правила не завжди забезпечують педагогам достатній захист. Через страх юридичних наслідків або звільнення працівники школи можуть вагатися навіть у ситуаціях, коли швидка реакція допомогла б запобігти травмам. Міністр освіти Данії Магнус Гейніке заявив, що жоден учитель не повинен боятися втратити роботу через втручання, яке було необхідним для безпеки.

За задумом уряду, закон має надати педагогам чіткіші орієнтири. Учителі повинні розуміти, у яких випадках вони можуть діяти фізично, якою має бути межа допустимого втручання та які процедури потрібно виконати після інциденту. Водночас адміністрації шкіл мають отримати більше відповідальності за профілактику конфліктів і підтримку працівників.

Критика та можливі ризики нових правил

Не всі підтримують запропоновані зміни. Критики законопроєкту побоюються, що розширення фізичних повноважень може не зменшити кількість конфліктів, а навпаки — посилити напруження у школах. Якщо формулювання закону будуть надто широкими, різні педагоги можуть по-різному трактувати поняття «серйозне порушення» або «небезпечна поведінка».

Правозахисники та представники батьків можуть також звертати увагу на ризик надмірного застосування сили. Особливо вразливими є молодші школярі, діти з особливими освітніми потребами та учні, які мають труднощі з контролем емоцій. У таких випадках фізичне втручання без належної підготовки здатне погіршити ситуацію й підірвати довіру до вчителя.

Ще одна проблема полягає у можливій нерівності застосування правил. Дитина може сприйняти примусове виведення з класу як приниження, а однокласники — як демонстрацію сили з боку дорослого. Якщо після інциденту не буде спокійного пояснення та роботи з усіма учасниками конфлікту, ситуація може повторитися.

Тому експерти наголошують, що сам закон не розв’яже проблему шкільного насильства. Паралельно потрібні навчання для педагогів, шкільні психологи, фахівці з поведінкової підтримки, чіткі протоколи дій і регулярний контроль за дотриманням прав дітей. Важливо, щоб учителі вміли не лише фізично зупинити небезпечну ситуацію, а й запобігати її виникненню.

Дискусія у Данії має значення і для інших європейських країн, де школи стикаються зі зростанням агресії та дефіцитом педагогічних кадрів. У багатьох державах учителі повідомляють про емоційне виснаження, погрози та відсутність достатньої підтримки з боку адміністрацій. Водночас суспільство очікує, що школа залишатиметься безпечним простором для дітей.

Успіх запропонованої реформи залежатиме від того, як саме буде прописано межі допустимого втручання. Якщо правила поєднають захист педагогів із надійними гарантіями для учнів, вони можуть допомогти швидше реагувати на небезпечні інциденти. Якщо ж контроль буде недостатнім, нововведення ризикує стати джерелом нових конфліктів між школами, батьками та дітьми.

Наразі законопроєкт має пройти парламентський розгляд. До його остаточного ухвалення депутати можуть змінити формулювання, уточнити перелік дозволених дій і передбачити додаткові вимоги до фіксації випадків фізичного втручання. Остаточна модель покаже, чи зможе Данія одночасно посилити безпеку у школах і зберегти баланс між дисципліною та правами учнів.