У Китаї завершили будівництво найдовшого підводного автотунелю

У Китаї завершили всі прохідницькі роботи на масштабному підводному автомобільному тунелі, який стане найдовшим у країні. Загальна довжина інженерної споруди становить 17,48 кілометра. Проєкт реалізують для покращення транспортного сполучення та зменшення навантаження на наземні маршрути. Після введення в експлуатацію тунель має стати одним із ключових елементів регіональної дорожньої мережі.

Йдеться не лише про прокладання довгого підземного коридору під морською акваторією. Новий об’єкт є складною системою, що поєднує два основні автомобільні тунелі та окремий сервісний прохід між ними. Таке рішення дає змогу розділити транспортні потоки, організувати безпечну евакуацію у разі надзвичайної ситуації та забезпечити доступ технічних служб до всіх ділянок споруди.

Масштаб підводного автомобільного тунелю

Основна частина підводного тунелю має довжину 14,37 кілометра, а разом із під’їзними та допоміжними відрізками протяжність системи сягає 17,48 кілометра. Автомобільний рух організують на трьох смугах у кожному напрямку. Завдяки значній пропускній здатності об’єкт зможе приймати понад 100 тисяч транспортних засобів щодня.

За задумом проєктувальників, тунель має скоротити час поїздок між населеними пунктами та промисловими районами, які нині сполучені наземними дорогами й мостами. Підводний маршрут також допоможе перерозподілити транспортні потоки, зменшити затори та зробити поїздки менш залежними від погодних умов. Для великого міського регіону з інтенсивним рухом це особливо важливо, адже традиційне розширення доріг на поверхні часто обмежене щільною забудовою та природними перешкодами.

Тунель прокладають на значній глибині. Основна автомобільна ділянка залягає приблизно на 95 метрів під морським дном, тоді як сервісний прохід опускається ще нижче — до 105 метрів. Конструкція має витримувати постійний тиск води, навантаження від руху важкого транспорту, вібрації та можливі зміни гідрологічних умов.

Підводне розташування робить об’єкт особливо складним для будівництва. На відміну від звичайних наземних тунелів, тут необхідно одночасно контролювати водонепроникність, стійкість ґрунтів і гірських порід, вентиляцію, відведення води та безпечну роботу великої кількості інженерних систем. Будь-яка помилка під час проходки могла призвести до просідання конструкцій або проникнення води в забій.

Технології та труднощі будівництва

Для спорудження тунелю використали гігантські тунелепрохідницькі комплекси. Вага окремих машин перевищувала 5100 тонн, а діаметр робочого щита сягав понад 15,5 метра. Таке обладнання дає змогу одночасно руйнувати породу, вивозити відпрацьований матеріал і формувати внутрішнє облицювання тунелю.

Гірські породи на маршруті виявилися надзвичайно міцними. Через це ріжучі елементи прохідницьких машин доводилося замінювати приблизно кожні 20 метрів проходки. Така частота технічного обслуговування суттєво ускладнювала роботи, адже кожна зупинка великого комплексу вимагала часу, залучення спеціалістів і проведення операцій у складних підземних умовах.

Будівельникам довелося перемістити величезний обсяг ґрунту та скельних порід. За масштабом виїмки матеріалу цей проєкт перевершив показники, які раніше демонстрували деякі відомі підводні транспортні споруди, зокрема Євротунель під Ла-Маншем і японський тунель Сейкан. Це свідчить про винятковий обсяг робіт і складність геологічного середовища.

Важливою частиною проєкту стала система гідроізоляції. Під час будівництва фахівці застосували спеціальні багатошарові рішення, покликані захистити внутрішній простір від проникнення води. Окрему увагу приділили стикам між сегментами конструкції, технологічним отворам і зонам, де різні частини тунельної системи з’єднуються між собою.

Окрім захисту від води, інженери розробили комплекс заходів для зменшення вібрацій. Це важливо не тільки для комфорту водіїв, а й для довговічності дорожнього полотна, вентиляційного обладнання, систем освітлення, зв’язку та автоматичного контролю. У підводній споруді відмова одного з ключових компонентів може мати серйозні наслідки, тому обладнання повинне працювати стабільно впродовж усього терміну експлуатації.

Коли тунель відкриють для автомобілів

Завершення прохідницьких робіт не означає негайного відкриття руху. Після завершення проходки будівельникам потрібно облаштувати дорожнє покриття, встановити вентиляційні установки, системи освітлення, пожежогасіння, відеоспостереження та аварійного зв’язку. Також необхідно провести випробування всіх інженерних комплексів і перевірити готовність евакуаційних маршрутів.

Офіційний запуск автомобільного руху запланований на кінець 2027 року. До цього часу фахівці мають протестувати тунель у різних режимах навантаження, перевірити роботу диспетчерського центру та відпрацювати дії персоналу під час можливих аварій. Для об’єкта, яким щодня користуватимуться десятки тисяч водіїв, такі випробування є обов’язковою умовою безпечної експлуатації.

Вартість будівництва оцінюють у понад два мільярди доларів США. Значні інвестиції пояснюються не тільки довжиною тунелю, а й необхідністю створення складної інфраструктури навколо нього. До загальної системи входять під’їзні дороги, вентиляційні та енергетичні об’єкти, дренажні комплекси, аварійні виходи, контрольні пункти й обладнання для постійного моніторингу стану конструкцій.

Після відкриття цей підводний автотунель стане важливим транспортним коридором і помітним прикладом сучасного інфраструктурного будівництва. Він продемонструє можливості прокладання масштабних споруд у складних геологічних умовах і може вплинути на подальший розвиток підводних транспортних проєктів. Водночас ефективність тунелю залежатиме не лише від його рекордної довжини, а й від надійності обслуговування, якості контролю та дотримання правил безпеки.

Китайський проєкт не є абсолютним світовим рекордсменом ані за довжиною, ані за глибиною, проте він входить до числа найбільших підводних автомобільних тунелів світу. Поєднання шести смуг руху, окремого сервісного проходу, значної глибини та складних геологічних умов робить його одним із наймасштабніших об’єктів транспортної інфраструктури, реалізованих останніми роками.