На Хрещатику відновили будівництво ТРЦ: мешканці заявляють про тріщини у квартирах

Будівельні роботи на ділянці за адресою Хрещатик, 23б у Києві, за повідомленнями представників громадськості, знову відновилися. Йдеться про територію в історичному центрі столиці, де планують звести торговельно-розважальний центр. Водночас мешканці сусідніх будинків заявляють, що після активізації робіт у їхніх квартирах почали з’являтися нові тріщини.

Ситуація навколо забудови залишається конфліктною вже кілька років. Громадські активісти та жителі прилеглих будинків наполягають, що будівництво може створювати ризики для пам’яток і старого житлового фонду. Представники забудовника, зі свого боку, отримали можливість продовжити роботи після судового рішення, яким було скасовано арешт об’єкта.

Чому будівництво на Хрещатику знову продовжили

Як повідомив голова Громадської ради при Київській міській державній адміністрації Геннадій Кривошея, суд скасував обмеження, які раніше блокували роботи на ділянці. Після цього будівельна техніка знову з’явилася на майданчику, а роботи почали відновлюватися.

Історія останнього судового рішення бере початок у липні 2026 року. Тоді будівництво зупинили через підозри в самовільній зміні затвердженого проєкту без належного погодження із фахівцями, відповідальними за охорону культурної спадщини. Для центральної частини Києва це питання має особливе значення, оскільки будь-яке масштабне втручання може вплинути не лише на сусідні будинки, а й на візуальне сприйняття історичної забудови.

Згодом суд дійшов висновку, що на об’єкті є необхідні дозволи, позитивні експертні висновки та інші документи, які дають підстави для продовження робіт. Важливим аргументом став звіт будівельного інституту, підготовлений у липні. У ньому, за наявною інформацією, не виявили критичних ризиків для навколишньої забудови.

Однак представники громадськості вважають такі висновки недостатніми. За їхніми словами, обстеження проводили переважно за результатами вимірювань на вулиці, тоді як стан конструкцій усередині сусідніх квартир належним чином не перевіряли. Мешканці стверджують, що саме в житлових приміщеннях можна побачити наслідки можливих деформацій — тріщини на стінах, стелях та інших поверхнях.

Головна претензія людей полягає в тому, що оцінювали не всі потенційно небезпечні зони. До повноцінного обстеження, як зазначають активісти, не залучили навіть керуючу компанію Печерського району. Через це мешканці сумніваються, що наявний звіт відображає реальний технічний стан будинків.

Мешканці говорять про нові тріщини у квартирах

Жителі будинків, розташованих поруч із будівельним майданчиком, повідомляють про появу нових пошкоджень. За їхніми словами, тріщини фіксують у квартирах, які безпосередньо межують із ділянкою майбутнього торговельно-розважального центру. Люди побоюються, що під час проведення земляних робіт і влаштування фундаменту навантаження на старі конструкції може зрости.

Для історичних будинків навіть невеликі зміни ґрунтового тиску, вібрації чи рівня підземних вод можуть мати довгострокові наслідки. Особливо вразливими є споруди, зведені багато десятиліть тому, адже вони не завжди розраховані на сусідство з великою сучасною будівлею, підземними конструкціями та інтенсивним рухом будівельної техніки.

Мешканці наголошують, що сам факт появи тріщин ще має бути підтверджений незалежною технічною експертизою. Водночас вони вимагають не чекати, поки пошкодження стануть масштабнішими. На їхню думку, безпечний алгоритм передбачає негайну фіксацію стану будинків, проведення повторного обстеження та тимчасове призупинення робіт до отримання зрозумілих висновків.

Свої запитання громадськість адресує і міській владі. Зокрема, йдеться про рішення Департаменту територіального контролю, який анулював картку на порушення благоустрою. За словами активістів, після цього виникла суперечлива ситуація: документ, що стосувався порушень, скасували, однак будівельні роботи на ділянці продовжилися, хоча питання безпеки прилеглих будинків залишилося невирішеним.

Активісти також порівнюють ситуацію на Хрещатику з будівництвом на вулиці Мокрій, 14. Там після появи тріщин у сусідньому будинку забудовник, за їхніми словами, добровільно зупинив роботи та погодився дочекатися експертного висновку. Громадські представники вважають такий підхід прикладом відповідальної поведінки, якої, на їхню думку, бракує у випадку з ділянкою на Хрещатику, 23б.

Багаторічний конфлікт навколо ділянки

Протистояння навколо цієї території триває понад шість років. Ще у 2019 році кияни зібрали підписи під петицією, у якій вимагали скасувати дозволи на будівництво та не допустити появи нового великого об’єкта в історичному центрі. На ділянці розташовувався занедбаний павільйон «Чай-кава», а замість його реконструкції планували спорудити п’ятиповерховий торговельно-розважальний центр.

Територію разом із павільйоном контролює компанія «Олімп-ЛТД». Проєкт викликав спротив через масштаб майбутньої будівлі, близькість до житлових будинків і можливий вплив на історичне середовище Хрещатика. Мешканці вказували, що нова споруда може змінити звичний вигляд кварталу, посилити транспортне навантаження та створити додаткові проблеми з доступом до прибудинкових територій.

Спроби оскаржити забудову відбувалися через судові процеси та перевірки контролюючих органів. У 2022 році суд зобов’язав власника повернути будівлі початковий вигляд, оскільки йшлося про самовільне використання частини прибудинкової території. Пізніше Державна інспекція архітектури та містобудування наклала на забудовника та підрядника штрафи на суму майже п’ять мільйонів гривень. У матеріалах перевірок будівництво називали самочинним.

Попри судові рішення, штрафні санкції та тривалі звернення киян, остаточної крапки в історії досі немає. Петиція містян, за повідомленнями громадських представників, залишається на розгляді Київської міської державної адміністрації. Водночас міська влада не ухвалила остаточного рішення щодо можливого повернення земельної ділянки громаді.

Громадськість вимагає терміново зупинити будівельні роботи та провести незалежне комплексне обстеження всіх сусідніх будинків і приміщень. Таке дослідження має охопити не лише зовнішні стіни та тротуари, а й квартири мешканців, підвали, фундаменти, інженерні мережі та інші конструктивні елементи. Важливо також зафіксувати стан будівель до продовження робіт, щоб у майбутньому можна було об’єктивно визначити причини можливих пошкоджень.

Конфлікт навколо Хрещатика, 23б демонструє, наскільки складним може бути будівництво в історичному центрі міста. Навіть наявність дозвільних документів не знімає питань щодо фактичної безпеки робіт, дотримання проєкту та впливу нового об’єкта на стару забудову. Для мешканців важливо отримати не формальні запевнення, а відкриті результати незалежної експертизи та гарантії збереження їхнього житла.

Поки будівництво продовжується, напруга між забудовником, міськими службами та жителями лише зростає. У разі підтвердження нових пошкоджень відповідальні органи мають визначити причини їх появи й не допустити подальшого погіршення стану будинків. Адже помилки, зроблені під час забудови центральної частини Києва, можуть мати наслідки, які буде складно або неможливо виправити.