ЗМІ: Трамп вимагає від Києва припинити атаки на НПЗ росії

Сполучені Штати передали Києву вимогу президента Дональда Трампа припинити атаки на російські нафтопереробні заводи. Про це повідомляє Deutsche Welle з посиланням на українського високопосадовця. За інформацією джерела, Вашингтон сформулював позицію як рішучу вимогу американського президента, пов’язану з ударами по об’єктах нафтопереробної промисловості росії.

Йдеться передусім про українські атаки безпілотниками по нафтопереробних заводах, терміналах і сховищах пального на території Російської Федерації. Такі об’єкти мають важливе значення для російської економіки та забезпечення армії паливом. Водночас удари по енергетичній інфраструктурі безпосередньо впливають на обсяги переробки нафти, внутрішній ринок пального та можливості росії експортувати нафтопродукти.

Що відомо про вимогу Вашингтона

За даними ЗМІ, американська сторона донесла до українського керівництва позицію Трампа під час контактів між представниками США та України. У Вашингтоні, ймовірно, розглядають атаки на російські НПЗ як фактор, що може ускладнити дипломатичні переговори та вплинути на ситуацію на світовому енергетичному ринку.

Окремо під час переговорів у Маямі спеціальні посланці Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер порушили питання про можливе припинення обміну розвідувальними даними з Україною. За інформацією співрозмовників медіа, цей аспект міг розглядатися як один із важелів впливу на Київ у контексті вимоги щодо припинення ударів по російських нафтопереробних підприємствах.

Водночас наразі немає публічної інформації про офіційне рішення України погодитися на таку вимогу. Також невідомо, чи йдеться про повне припинення атак на всі об’єкти нафтової галузі росії, чи про тимчасову паузу, пов’язану з дипломатичними домовленостями. Остаточні умови можливих переговорів сторони публічно не розкривали.

Для Києва це питання має не лише міжнародний, а й безпековий вимір. Українська сторона неодноразово заявляла, що російська нафтова інфраструктура є частиною системи забезпечення війни. Пальне, яке виробляють на НПЗ, використовується для військової техніки, логістики, авіації та постачання російських підрозділів. Саме тому удари по таких об’єктах Україна може розглядати як спосіб послабити військовий потенціал агресора.

Чому атаки на російські НПЗ стали предметом міжнародної уваги

Удари по нафтопереробних заводах здатні мати наслідки далеко за межами окремого регіону росії. Пошкодження виробничих установок, резервуарів або логістичних вузлів може скорочувати пропозицію бензину, дизельного пального та авіаційного керосину. Через це зростає ризик дефіциту на внутрішньому ринку, подорожчання пального та необхідності збільшувати імпорт або перерозподіляти ресурси між регіонами.

Для Сполучених Штатів додатковим фактором є потенційний вплив таких атак на глобальні ціни на нафту та нафтопродукти. Будь-яке тривале скорочення російської переробки може змінити баланс поставок, посилити нестабільність на ринках і створити нові економічні ризики. Саме цим Вашингтон може пояснювати зацікавленість у тому, щоб українські удари по енергетичних об’єктах були припинені або обмежені.

За повідомленнями медіа, вимога Трампа також може бути пов’язана з його заявами про домовленості з російським президентом володимиром путіним. Раніше американський лідер говорив про нібито успішну телефонну розмову та можливість постачання значних обсягів російського дизельного пального на американський і світовий ринки. У такому разі атаки на НПЗ можуть розглядатися Вашингтоном як загроза запланованим енергетичним домовленостям.

Однак експерти застерігають, що відновлення стабільних поставок пального з росії залежить не лише від політичних заяв. Важливими залишаються санкційні обмеження, страхування перевезень, доступ до портів, технічний стан заводів та безпекова ситуація. Навіть за наявності політичної домовленості швидке повернення великих обсягів нафтопродуктів на ринки може бути складним.

Які атаки згадуються у повідомленнях

На тлі заяв про вимогу Вашингтона з’явилися повідомлення про нові інциденти на російських об’єктах паливно-енергетичного сектору. Зокрема, у Ростові-на-Дону після інформації про вибухи спалахнула масштабна пожежа на нафтоналивному терміналі Новошахтинського заводу нафтопродуктів, відомого як «Юг Руси». Російська сторона пов’язувала подію з атакою безпілотників.

Також повідомлялося про атаку безпілотників на Саратовський нафтопереробний завод. Дані про інцидент поширювалися із посиланням на аналіз відкритих джерел. Окремо з’являлася інформація про ураження Рязанського НПЗ, який належить російській нафтовій компанії. Унаслідок падіння безпілотника на житлові будинки в Ростові-на-Дону, за попередніми повідомленнями, постраждали четверо людей.

Російські регіональні органи влади та екстрені служби не в усіх випадках повідомляють повний масштаб пошкоджень одразу після інцидентів. Через це оцінки наслідків атак можуть змінюватися. Незалежна перевірка інформації також ускладнена через обмеження доступу до місць вибухів і пожеж.

Україна офіційно не завжди бере на себе відповідальність за удари по об’єктах на території росії. Водночас українські посадовці неодноразово наголошували, що далекобійні атаки є відповіддю на російські обстріли українських міст та інфраструктури. Київ також підкреслює, що військові об’єкти й підприємства, які забезпечують російську армію, можуть бути законними цілями у межах самооборони.

Ситуація створює для України складний дипломатичний вибір. Припинення ударів по російських НПЗ могло б знизити напруженість у відносинах зі Сполученими Штатами, але водночас позбавило б Київ одного з інструментів тиску на російську економіку. Продовження атак, навпаки, може посилити аргументи України щодо необхідності завдавати ударів по паливній системі противника, однак ризикує спричинити нові суперечки з американською адміністрацією.

Наразі головними невизначеними питаннями залишаються формат американської вимоги, можливі наслідки для обміну розвідувальними даними та наявність конкретних домовленостей між сторонами. Подальший розвиток подій залежатиме від переговорів Києва і Вашингтона, інтенсивності російських атак та того, чи буде сформульовано ширшу угоду щодо припинення ударів по енергетичних об’єктах.