Україна не отримала $29,5 млрд допомоги: у Мінфіні назвали причину

Україна не отримала 29,5 млрд доларів міжнародної фінансової допомоги через невиконання частини зобов’язань перед міжнародними партнерами. Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко під час засідання Верховної Ради. За його словами, остаточний обсяг коштів, які держава поки не отримала, ще можуть уточнити з урахуванням останнього траншу.

Йдеться про фінансування, яке Україна очікує від іноземних держав і міжнародних організацій для підтримки бюджету, соціальних виплат, відновлення економіки та забезпечення ключових державних потреб в умовах повномасштабної війни. Міністр наголосив, що своєчасне виконання домовленостей із партнерами має критичне значення для фінансової стабільності країни.

Чому Україна не отримала частину міжнародної допомоги

Сергій Марченко пояснив, що затримка з надходженням коштів пов’язана з невиконанням Україною окремих зобов’язань, передбачених програмами міжнародної підтримки. Такі вимоги можуть стосуватися проведення реформ, ухвалення необхідних законів, посилення прозорості державного управління та вдосконалення роботи антикорупційних органів.

Міністр зазначив, що Україна до кінця року розраховує отримати значні обсяги фінансування від партнерів. Водночас для цього необхідно не лише вести переговори, а й забезпечувати практичне виконання всіх погоджених кроків. За словами Марченка, уряд і парламент мають достатньо можливостей, щоб ухвалити необхідні рішення без подальшого зволікання.

“Це питання виживання України, і ми всі маємо розуміти, наскільки воно критичне”, – наголосив очільник Міністерства фінансів.

Міжнародна допомога залишається одним із головних джерел фінансування українського бюджету під час війни. Власних доходів держави недостатньо для одночасного покриття витрат на оборону, соціальні програми, виплату заробітних плат у бюджетній сфері, пенсії та відновлення пошкодженої інфраструктури. Саме тому затримка зовнішньої підтримки створює додатковий тиск на державні фінанси.

Бюджет України недоотримав майже 50 млрд гривень

Окрім проблем із міжнародним фінансуванням, Україна зіткнулася зі скороченням внутрішніх бюджетних надходжень. За даними міністра фінансів, у січні-вересні державний бюджет отримав майже на 50 млрд гривень менше доходів, ніж передбачалося планом.

Основною причиною такого відхилення стали наслідки російської агресії. Регулярні удари по промислових підприємствах і логістичній інфраструктурі зменшують виробничі можливості бізнесу, ускладнюють постачання товарів та негативно впливають на сплату податків. Додаткові проблеми виникають через пошкодження складських приміщень, обмеження роботи портів і порушення транспортних маршрутів.

Ще одним фактором стало падіння споживчих витрат. Через війну, зниження доходів і невизначеність громадяни та компанії обережніше витрачають кошти. Це безпосередньо позначається на податкових надходженнях, зокрема на податку на додану вартість, акцизах та інших платежах, пов’язаних із купівлею товарів і послуг.

Марченко попередив, що до кінця 2026 року нестача податкових надходжень може зрости до 70 млрд гривень. Такий сценарій означатиме посилення навантаження на бюджет і потребу шукати додаткові джерела фінансування. Серед можливих напрямів – залучення міжнародної допомоги, перегляд бюджетних пріоритетів, оптимізація видатків і посилення контролю за надходженнями.

Ситуацію ускладнює і слабка динаміка економіки. За словами міністра, упродовж січня-серпня валовий внутрішній продукт України майже не зростав. Практично нульовий приріст свідчить про те, що підприємства продовжують працювати в умовах високих воєнних ризиків, нестабільної логістики, дефіциту кадрів та обмеженого попиту.

Антикорупційні рішення залишаються умовою підтримки

На тлі заяв Міністерства фінансів народний депутат Ярослав Железняк звернув увагу на роботу Верховної Ради. За його словами, після 26-денної перерви парламент планував відновити пленарні засідання 12 жовтня, однак до порядку денного не внесли законопроєкти з антикорупційного пакета.

Депутат заявив, що серед запланованих до розгляду документів не було пропозицій щодо перезавантаження Державного бюро розслідувань, проведення експертиз для Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а також конкурсів у прокуратурі. За його словами, протягом попереднього місяця ці законопроєкти не намагалися винести на розгляд парламентських комітетів.

Железняк також зазначив, що уряд не подав власних альтернативних пропозицій. На його думку, відсутність прогресу в ухваленні антикорупційних рішень суперечить публічним заявам представників влади про необхідність боротьби з корупцією під час війни.

Для міжнародних партнерів виконання антикорупційних зобов’язань є не формальністю, а важливою умовою подальшої фінансової підтримки. Донори очікують від України незалежної роботи антикорупційних інституцій, прозорих конкурсів на державні посади та ефективного розслідування зловживань. Зволікання з цими кроками може впливати не лише на політичну довіру, а й на строки отримання бюджетної допомоги.

Таким чином, ситуація з ненадходженням 29,5 млрд доларів має одразу кілька вимірів. Україна потребує зовнішньої підтримки через великі воєнні видатки, однак водночас повинна виконувати погоджені реформи. Паралельно держава втрачає частину внутрішніх доходів через руйнування підприємств, проблеми з логістикою та скорочення споживання.

Найближчі рішення уряду і парламенту матимуть вирішальне значення для фінансової стабільності. Від того, наскільки швидко Україна виконає свої зобов’язання перед партнерами, залежатимуть строки надходження міжнародної допомоги, здатність покривати бюджетний дефіцит і можливість підтримувати оборонні та соціальні видатки.