«Укрзалізниця» скорочує робочі дні та зарплати: що відбувається

«Укрзалізниця» скорочує витрати на персонал через різке падіння обсягів вантажних перевезень і зменшення доходів компанії. Одним із головних наслідків фінансового тиску стане скорочення оплачуваного робочого часу для частини працівників. Зокрема, для апарату управління планують запровадити чотириденний робочий тиждень, що безпосередньо вплине на розмір зарплат.

Про складну ситуацію повідомив голова правління акціонерного товариства «Укрзалізниця» Олександр Перцовський. За його словами, компанія змушена переглядати витрати на оплату праці, оскільки нинішніх доходів недостатньо для повного утримання залізничної мережі, забезпечення операційної діяльності та фінансування необхідних ремонтів.

Керівник компанії пояснив, що залізниця опинилася під подвійним тиском. З одного боку, війна призвела до втрати промислових підприємств, частини територій і традиційних вантажних маршрутів. З іншого — блокування портів, пошкодження інфраструктури та удари по металургійних і вугільних підприємствах скоротили обсяги перевезень ще більше.

До повномасштабного вторгнення, у 2021 році, мережею «Укрзалізниці» щодня навантажували понад 730 тисяч тонн вантажів. На початку 2000-х років цей показник сягав приблизно 1,3 мільйона тонн на добу. Нині ситуація суттєво гірша: у липні 2026 року щоденне навантаження знизилося до 450 тисяч тонн, а згодом упало нижче 250 тисяч тонн.

Таке скорочення вантажної бази має прямий вплив на фінансовий стан державного перевізника. «Укрзалізниця» обслуговує масштабну мережу, утримує колії, станції, локомотиви, вагони, системи сигналізації та енергопостачання. Значна частина цих витрат є постійною і не зменшується пропорційно до падіння обсягів перевезень.

Як «Укрзалізниця» планує скорочувати витрати

Для стабілізації фінансового становища компанії необхідно заощаджувати щонайменше 200 мільйонів гривень щомісяця у фонді оплати праці. Економія має відбутися передусім за рахунок управлінського та адміністративного персоналу. Водночас керівництво заявляє, що намагається не допустити погіршення умов для працівників, від яких безпосередньо залежить рух поїздів і безпека залізничної інфраструктури.

Перший крок — припинення преміальних виплат адміністративному персоналу. Йдеться про працівників апаратів управління філій, регіональних філій і виробничих підрозділів. У компанії зазначають, що для частини управлінців премії вже не виплачувалися, однак тепер обмеження мають стати ширшими та системнішими.

Другий крок — чотириденний робочий тиждень для апарату управління. Такий режим планують запровадити без винятків, включно з головою правління, членами правління та керівниками різних рівнів. Менша кількість робочих днів означатиме скорочення оплачуваного часу, а отже — зменшення заробітку для тих, кого безпосередньо стосуватиметься рішення.

Третій напрям — додаткове скорочення загальних виплат керівництву. Для управлінського складу мають встановити жорсткіші цілі зі зменшення витрат, ніж для звичайних робітничих професій. Таким чином компанія намагається розподілити фінансове навантаження нерівномірно: більша частина економії має припасти на адміністративний сектор.

Для працівників, які забезпечують перевезення, ремонт і відновлення інфраструктури після обстрілів, планують зберегти премії. Це стосується, зокрема, машиністів, ремонтних бригад, працівників колійного господарства, енергетиків і фахівців, які працюють у регіонах із підвищеним рівнем небезпеки.

Також, за заявою керівництва, чинним залишається нещодавнє підвищення базових ставок для окремих категорій робітників. Особливу увагу приділяють машиністам та іншим працівникам, які виконують завдання в умовах постійного ризику. Це має допомогти втримати дефіцитних спеціалістів і не допустити відтоку кадрів із ключових виробничих напрямів.

Адміністративним працівникам, які втратять частину доходу, можуть запропонувати офіційно працювати за сумісництвом або переходити на додаткові зміни за дефіцитними робітничими спеціальностями у філіях та підрозділах компанії. Такий підхід має частково компенсувати зниження заробітків і водночас допомогти закрити вакансії, яких бракує залізниці.

Чому зменшилися доходи компанії

Фінансові проблеми «Укрзалізниці» пов’язані не лише з оплатою праці. Значний вплив має загальне скорочення промислового виробництва та зміна структури української економіки. Підприємства, які раніше формували основний вантажопотік, або опинилися на окупованих територіях, або працюють із перебоями через пошкодження, проблеми з електропостачанням і логістикою.

Окремою проблемою залишається транспортування продукції до портів. Через атаки на портову інфраструктуру та обмеження експорту частина вантажів не може рухатися звичними маршрутами. Це зменшує надходження від вантажних перевезень і посилює дисбаланс між витратами на інфраструктуру та реальними доходами від її використання.

Компанія вже скоротила операційні та важливі капітальні видатки до мінімального рівня. Загальний обсяг обмежень оцінюють більш ніж у 8 мільярдів гривень. Водночас повністю відмовитися від інвестицій у колії, рухомий склад та системи безпеки неможливо, адже це створило б додаткові ризики для стабільності перевезень.

Додатковою підтримкою для залізниці мають стати 16 мільярдів гривень, виділених державою на пасажирські перевезення. Пасажирський напрям є соціально важливим, але часто збитковим. Квитки не завжди покривають реальну собівартість поїздок, особливо на маршрутах, які мають забезпечувати мобільність населення, військових, медиків і працівників критичної інфраструктури.

Тарифи на вантажні перевезення та майбутнє «Укрзалізниці»

Ще одним способом збільшити доходи стала індексація вантажних тарифів. Компанія пропонувала підвищити їх на 45%, однак погоджене рішення передбачає зростання на 30%. Нові ставки почали діяти з 1 серпня, а з початку 2027 року може відбутися додаткове підвищення ще на 10%.

Для бізнесу це означає збільшення логістичних витрат. Водночас без перегляду тарифів «Укрзалізниці» буде складно підтримувати інфраструктуру та компенсувати падіння обсягів перевезень. Тому компанія опинилася перед складним вибором: підвищувати ціни для вантажовідправників, скорочувати витрати або отримувати більше коштів із державного бюджету.

Фахівці залізничного сектору вважають, що нинішня модель фінансування поступово вичерпує себе. Наразі збитки від пасажирських перевезень значною мірою покриваються за рахунок доходів від вантажного напрямку. Однак через скорочення вантажопотоків цей механізм більше не працює так ефективно, як раніше.

Одним із можливих рішень є запровадження постійного державного механізму компенсації соціально важливих маршрутів. У такому разі витрати на перевезення пасажирів не перекладатимуть повністю на вантажний бізнес. Держава зможе окремо фінансувати маршрути, необхідні для населення, а «Укрзалізниця» отримає можливість точніше планувати інвестиції та витрати.

Скорочення робочих днів і зарплат є вимушеним антикризовим заходом, але воно не вирішує всіх системних проблем компанії. Для стабілізації «Укрзалізниці» потрібні не лише тимчасова економія та підвищення тарифів, а й довгострокова стратегія: оновлення рухомого складу, захист інфраструктури, відновлення вантажних маршрутів і зрозуміла модель компенсації соціальних перевезень.

Найближчим часом головним викликом для компанії залишатиметься пошук балансу між економією та збереженням кадрового потенціалу. Надмірне скорочення виплат може посилити дефіцит працівників, тоді як відмова від фінансових обмежень поставить під загрозу стабільність самої залізничної системи. Саме тому основне навантаження планують зосередити на управлінському апараті, намагаючись захистити тих, хто щодня забезпечує роботу залізниці в умовах війни.