Зоряна Білокрай
Президент України Володимир Зеленський заявив, що столиця станом на середину жовтня поступається більшості регіонів у підготовці до опалювального сезону та виконанні планів стійкості. За його словами, навіть прифронтові й прикордонні області демонструють вищі показники готовності, ніж Київ. Йдеться про здатність міст і областей забезпечувати населення теплом, електроенергією, водопостачанням та іншими базовими послугами в умовах регулярних російських атак.
Глава держави повідомив, що напередодні заслухав доповіді про реалізацію планів стійкості на місцях. Окрему увагу під час обговорення приділили ситуації у столиці, адже масштаб Києва, його критична інфраструктура та велика кількість мешканців потребують особливої системної підготовки до зими. Президент наголосив, що результати роботи міської влади мають оцінюватися не лише за формальними звітами, а й за тим, як швидко місто реагує на наслідки обстрілів.
Що заявив Зеленський про готовність Києва
Володимир Зеленський зазначив, що станом на середину жовтня практично в усій Україні, зокрема у регіонах, які безпосередньо перебувають під загрозою бойових дій, виконання планів стійкості є кращим, ніж у Києві. Президент пов’язав це з перебоями, які мешканці столиці відчувають після атак безпілотників та ракет.
За словами президента, навіть після одиничних влучань ударних дронів у значній частині Києва можуть виникати проблеми з електропостачанням і водою. На його думку, така ситуація свідчить про необхідність додатково посилити захист і резервування міської інфраструктури. Йдеться не тільки про енергетичні об’єкти, а й про комунальні підприємства, системи водопостачання, теплопостачання, зв’язок та аварійні служби.
Президент заявив, що розпочав консультації щодо кроків, які мають допомогти виправити становище у столиці. До обговорення залучають представників силового блоку, центральної влади, бізнесу та місцевого самоврядування. Серед учасників консультацій були голова Служби безпеки України Василь Малюк, очільник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров, міський голова Харкова Ігор Терехов, а також представники бізнесу й органів місцевого самоврядування.
Зеленський підкреслив, що під час зустрічей прозвучали конкретні пропозиції щодо посилення стійкості столиці. За його словами, консультації триватимуть, оскільки для ухвалення ефективних рішень необхідно врахувати позиції всіх відповідальних сторін. Серед можливих напрямів роботи — покращення координації між державними структурами та містом, збільшення кількості резервних джерел живлення і вдосконалення реагування на пошкодження критичної інфраструктури.
Як на заяву відреагував Віталій Кличко
Мер Києва Віталій Кличко назвав звинувачення у неналежній підготовці столиці до опалювального сезону безпідставними. Він заявив, що міська влада працює в надзвичайно складних умовах, адже Київ залишається однією з головних цілей російських атак. За словами мера, комунальні та аварійні служби щодня забезпечують функціонування міста попри пошкодження об’єктів і постійну загрозу нових ударів.
Кличко наголосив, що його обрали мешканці столиці, і він продовжує виконувати свої обов’язки, прагнучи виправдати довіру киян. Мер також заявив про тиск на місцеве самоврядування. На його думку, оцінка роботи міста має враховувати реальні безпекові обставини, кількість атак, масштаби руйнувань та навантаження на інфраструктуру.
Раніше Віталія Кличка викликали до Верховної Ради. Це відбулося на тлі дискусій про підготовку Києва до холодного періоду, стан укриттів, роботу енергетичної системи та готовність міських служб до можливих надзвичайних ситуацій. Протистояння між представниками центральної та міської влади посилило публічну увагу до питання, наскільки столиця готова працювати в умовах тривалих відключень та атак.
Чому питання стійкості столиці є критично важливим
Підготовка Києва до зими має стратегічне значення для всієї країни. У столиці проживають мільйони людей, розташовані важливі державні установи, великі лікарні, підприємства, транспортні вузли та об’єкти життєзабезпечення. Будь-яке масштабне пошкодження енергетичних або водопровідних мереж може вплинути не лише на окремі райони, а й на роботу всього міста.
У попередні опалювальні сезони українські громади вже зіткнулися з необхідністю швидко відновлювати електро-, тепло- та водопостачання після масованих атак. Тому плани стійкості передбачають створення запасів обладнання, підготовку генераторів, розгортання пунктів незламності, резервування каналів зв’язку та забезпечення автономної роботи критично важливих установ.
Для Києва особливо важливо, щоб резервні системи працювали не формально, а були готові до негайного використання. У разі пошкодження енергооб’єктів місто має мати можливість оперативно заживити лікарні, насосні станції, теплопункти, об’єкти зв’язку та інші установи, від яких залежить безпека населення. Важливу роль відіграє також швидкість роботи аварійних бригад і наявність необхідних матеріалів для ремонту.
Водночас порівняння столиці з прифронтовими регіонами не скасовує складності завдань, які стоять перед місцевою владою. Прифронтові області часто змушені працювати в умовах постійної небезпеки, однак через загрозу руйнування вони заздалегідь вибудовують додаткові механізми автономності. Києву, який тривалий час залишався найбільшим міським центром країни, необхідно адаптувати масштабні системи життєзабезпечення до нової реальності війни.
Подальші консультації президента з представниками безпекового сектору, бізнесу та місцевої влади мають визначити, які рішення потрібні столиці найбільше. Серед головних завдань — підвищення надійності енергосистеми, захист критичної інфраструктури, координація між службами та прозоре інформування мешканців про порядок дій у разі тривалих аварій.
Ситуація навколо підготовки Києва до зими залишається предметом політичної та суспільної дискусії. Водночас для жителів столиці першочерговими є практичні результати: стабільне тепло в будинках, доступ до води, швидке відновлення електропостачання та безперебійна робота міських служб. Саме за цими критеріями кияни оцінюватимуть готовність міста до нового опалювального сезону.