Колись навесні київські парки наповнювалися ніжним співом солов’їв. Сьогодні ж містяни дедалі рідше чують ці мелодії природи. Причина — масове скошування трави, вирубка кущів і стерилізація зелених зон, які нищать середовище для життя птахів. Про це заявив директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.
«Солов’ї будують гнізда на землі або в низьких кущах. І коли в травні починається масове косіння — кладки просто знищують. Іноді тримери проходять просто по гніздах з пташенятами», — розповідає Борейко.
Скошене — значить мертве: як комунальні служби нищать екосистемуНа думку екологів, дії КП «Київзеленбуд», «Плесо» та інших служб, які відповідають за догляд за міською зеленню, вже призвели до масштабного екоциду. Йдеться не лише про солов’їв: зникає комашина база, якою птахи годують потомство. Навіть якщо самець виживає — виживити пташенят у таких умовах він не зможе.
«Масові покоси, "гламуризація" парків, знищення дуплистих дерев — усе це веде до повної деградації міського біорізноманіття», — наголошують фахівці.
Зниклі голоси Києва: сумна статистикаЗа даними КЕКЦ, за останнє десятиліття кількість видів птахів у Києві скоротилася на 10–15, а загальна чисельність пернатих зменшилася вдвічі. Найбільш вразливими виявилися горобці — їхня популяція впала в десятки разів. Один із найболючіших прикладів — «Солов’їний гай» у Гідропарку, де раніше навесні співали десятки солов’їв. Після вирубки кущів — жодного.
«Погляньте на парк КПІ — жодного куща, усе вичищено до стерильності. Це не благоустрій, а знищення», — обурюється Борейко.
Заклик до дії: що потрібно змінити вже заразЕкологи наполягають: потрібно негайно припинити косіння трави у період гніздування — з травня по липень, а також зберігати природні кущі, дупла і мертві дерева, які слугують домівками для багатьох видів.
«Міська зелень не повинна бути імітацією ландшафтного дизайну. Це живий простір, де кожна трава і гілка мають значення для збереження біорізноманіття», — закликає КЕКЦ.
Не лише Київ — це дзеркало всієї УкраїниСитуація з київськими солов’ями — симптом глобальнішої проблеми: міста дедалі більше перетворюються на бетоновані декорації, позбавлені життя. Якщо не змінити підхід — українські міста втратять свій природний голос назавжди.