Будинок Уряду планують реставрувати за японським принципом кінцуґі: що відомо

Будинок Уряду на вулиці Грушевського в Києві, який зазнав пошкоджень унаслідок російського удару 7 вересня 2025 року, може бути відреставрований за натхненням японської техніки кінцуґі. Ідея поєднати відновлення технічно і символічно — з використанням принципу, що підкреслює й осмислює «шрами» пам’яті — отримала схвалення з боку консультивної ради Департаменту охорони культурної спадщини і вже спричинила суспільний діалог про майбутню естетику та роль архітектурної пам’яті в умовах війни.

Що сталося з Будинком Уряду

Будинок Уряду — десятиповерхова пам’ятка архітектури 1938 року у стилі сталінського ампіру, де розташований Кабінет міністрів. 7 вересня 2025 року крилата ракета «Іскандер-К» влучила в будівлю: боєприпас не розірвався, однак пошкодив дах та верхні поверхи, викликавши руйнування конструкцій і значні косметичні ушкодження фасадів. Після інспекцій фахівці визначили як оперативні заходи укріплення конструкцій, так і довгострокову програму реставрації, що має поєднати інженерну безпеку з культурологічним підходом до пам’яті.

Принцип кінцуґі і як його планують застосувати

Кінцуґі — традиційна японська техніка ремонту кераміки, за якої тріщини й сколи склеюють лаком і часто підкреслюють золотом чи сріблом. Консолідуючи естетику та філософію, кінцуґі пропонує не маскувати пошкодження, а зробити їх видимими і значимими. Ідею адаптувати цю концепцію до масштабної будівельної реставрації запропонувала архітекторка і народна депутатка Ганна Бондар; її підтримала консультативна рада Департаменту охорони культурної спадщини. У робочу дискусію також були долучені зарубіжні експерти, зокрема представники Варшави і ініціативи Dom Odbudowy Ukrainy, що має досвід відбудови і збереження пам’яток в умовах післявоєнної реконструкції.

На практиці застосування принципів кінцуґі до великої міської споруди матиме кілька напрямів: по-перше, інженерне укріплення і заміна пошкоджених елементів із використанням сучасних матеріалів, які забезпечать безпеку та довговічність; по-друге, дизайнерське рішення, що підкреслюватиме місця втрат і втручань — це можуть бути контрастні шви, металеві або декоративні вставки, які відрізнятимуться за кольором або фактурою, але виконуватимуть і символічну роль; по-третє, музеєфікація окремих фрагментів або експозицій всередині будівлі, які розповідатимуть історію події та процесу відновлення. Водночас фахівці наголошують, що пряме копіювання золотої лакованої техніки кераміки неможливе через масштаб і технічні вимоги, але сам принцип чесного відображення шкоди може бути адаптований у матеріалах і прийомах.

Що далі: строки, виклики та громадське обговорення

Проєкт реставрації ще на ранній стадії: потрібно завершити детальну інженерну експертизу, затвердити проєктну документацію та знайти фінансування. Важливим аспектом є міжнародна кооперація: досвід відбудови Варшави після Другої світової, підходи до поєднання старих і нових матеріалів у Берліні та Дрездені, а також переосмислення руїн у Великій Британії (наприклад, після бомбардувань Ковентрі) можуть стати орієнтиром для українських спеціалістів. Паралельно триває громадське обговорення — частина громадян і експертів підтримує ідею акцентувати сліди агресії як частину історичної пам’яті, інші остерігаються символічної «постійної травми» в центральній урядовій будівлі.

Ключовими викликами залишаються питання безпеки і сумісності матеріалів, етичні норми збереження культурної спадщини, а також фінансова прозорість і залучення громадськості до прийняття рішень. За позитивного сценарію реставрація з елементами, натхненними кінцуґі, може стати не лише технічним відновленням, а й сильним символічним жестом — візуальним нагадуванням про спротив, втрати і відновлення, закріпленим у самій структурі будівлі.

У підсумку, ініціатива поєднати відбудову з філософією кінцуґі відкриває дискусію про те, як сучасна Україна хоче зберегти пам’ять про війну у міському середовищі. Чи буде це відзначення шрамів на фасаді урядової будівлі у вигляді контрастних швів, чи внутрішні експозиції і реконструкції — остаточне рішення залежатиме від фахівців, урядових структур та самих громадян.

Реставрація Будинку Уряду в дусі кінцуґі може стати прикладом поєднання безпеки, етики збереження й художнього осмислення історичної травми — якщо проект пройде через відкритий професійний та громадський діалог і відповість на технічні виклики.