Забудовнику холдингу !FEST відмовили у будівництві ЖК у Львові, бо в проєкті нема дощових садків та велоінфраструктури

Львівська міська рада відмовила забудовнику холдингу «!FEST» у видачі дозволів на будівництво великого житлово-комерційного комплексу на вулиці Пимоненка, 3. Проєкт девелоперської компанії «Квітка», що входить до складу «Холдингу емоцій !FEST», не отримав підтримки містобудівної ради через низку зауважень, зокрема через відсутність адекватної зеленої інфраструктури та велосипедних шляхів.

Що передбачав проєкт забудови

Забудовники планували реконструювати колишню промислову зону загальною площею понад гектар: оновити стару адміністративну будівлю та демонтувати допоміжні споруди. Загальна площа приміщень у проєкті становила майже 59 тисяч квадратних метрів. Передбачалося звести 12 секцій житла висотою від шести до дев'яти поверхів, розмістити близько 220 квартир та апартаментів, а також великий офісний центр із ресторанами і комерційними приміщеннями.

Соціальна частина проєкту була обмежена: забудовник пропонував один дитячий садок на 30 місць та невелике приміщення під амбулаторію. Такий обсяг соціальної інфраструктури викликав сумніви у експертів у контексті очікуваної кількості мешканців і навантаження на районні сервіси.

Причини відмови: щільність, дощові садки та велоінфраструктура

Містобудівна рада детально проаналізувала документцію й висловила низку критичних зауважень. Основні претензії зводилися до завищеної щільності забудови та надмірної висотності секцій, що може погіршити мікроклімат і створити проблеми з сонячним освітленням і провітрюванням подвір'їв. Експерти також звернули увагу на загрозливу ситуацію з паркуванням: двори проєкту виглядають перенасиченими автомобілями, що знизить якість життя мешканців і безпеку пішоходів.

Окремим болючим питанням стала відсутність системи управління дощовими водами. У проєкті практично не прописано використання дощових садків і природних фільтраційних систем, які є сучасним підходом для зниження навантаження на міську інфраструктуру та боротьби з підтопленнями. Місто акцентувало, що для ділянки такого масштабу необхідно передбачити інтегровані рішення для збору, утилізації та інфільтрації дощової води.

Крім того, архітектори відзначили майже повну відсутність велоінфраструктури: немає чітких велосипедних маршрутів, місць для парковки двоколісних, безпечних переїздів чи інтермодальних точок з'єднання з громадським транспортом. За сучасними стандартами розвитку міста, велоінфраструктура має бути невід'ємною частиною житлових комплексів, особливо на територіях, де очікують значний потік мешканців і клієнтів офісних приміщень.

Головний архітектор Львова Антон Коломєйцев зазначив, що проєкт охоплює велику групу ділянок і заявників, тож необхідно доопрацювати документацію, оформити детальний план території та узгодити всі юридичні моменти. За його словами, лише після коректного подання документів та врахування містобудівних зауважень проєкт може повернутися на розгляд.

Що далі: рекомендації та можливі наслідки

Відмова містобудівної ради не означає остаточного припинення ініціативи забудовника, але ставить чіткі вимоги до доопрацювання. Щоб отримати дозвіл у майбутньому, девелоперу доведеться:

1. Знизити щільність і переглянути висотність — пропорційно збільшити простори між секціями, змінити фасадні та планувальні рішення, щоб забезпечити природне освітлення та вентиляцію.

2. Інтегрувати дощові садки та системи управління водами — створити затверджені проєктні рішення для збору і переробки дощової води, використати біоінженерні підходи для зменшення стоку і ризику підтоплень.

3. Розробити повноцінну велоінфраструктуру — передбачити велодоріжки, стоянки для велосипедів, безпечні переходи і зв'язок з міськими маршрутами громадського транспорту.

Такі зміни підвищать шанси проєкту на погодження та зроблять комплекс більш дружнім до мешканців і довкілля. Для міста рішення ради — сигнал до всіх забудовників, що сучасні проєкти мають відповідати принципам екологічності, доступності та комплексного розвитку інфраструктури району.

У підсумку, відмова у видачі дозволів на Пимоненка, 3 показала, що місто відстоює стандарти якісного урбанізму: збалансована щільність, зелена інфраструктура і велосипедна мережа — це вже не опції, а обов'язкові елементи проєктів, які претендують на трансформацію міських територій.